Кейс тренера

Главник Олена

Рис.. Піраміда засвоєння інформації – ефективність різних методів навчання

Образно кажучи, піраміда не може міцно стояти на вістрі – якщо навчатися лише у лекційний спосіб. Аби досягнути максимальної ефективності навчання, її потрібно перевернути на основу – запровадити навчання через дії самих учнів. (Саме тому, що в системі традиційної освіти ця піраміда перебуває в стані нестійкої рівноваги – тримається на вістрі – лекційній формі навчання, праця вчителя є надзвичайно

важкою. Як би добре викладач не знав свій предмет, яким би високим рівнем майстерності не володів, об'єктивні вади лекційного способу обмежують ефективність трансформації знань і вмінь учителя в уміння учнів. Більша активність учителя, ніж учня під час лекцій веде до того, що саме вчитель навчається більше, ніж учень. Тобто, хто активний, той і навчається.) Отже, для того, щоб підвищити ефективність навчання учнів, піраміду потрібно перевернути – активізувати діяльність учнів.

Власна активність того, хто навчається, його взаємодія з іншими людьми є основою ефективного навчання.

Ефективність різних методів навчання стосовно засвоєння інформації демонструє таблиця.

Методи навчання і рівень засвоєння інформації

Тобто найкращий спосіб засвоїти інформацію – обговорювати й з іншими людьми, і робити відповідні дії одночасно. Але тренер повинен враховувати, що між знанням і можливістю відповідно діяти існує велика прірва. Щоб її перейти, потрібна активність та бажання самих учасників. Чим більший ступінь активності та взаємодії учасників, тим міцніше засвоюється інформація та набуваються навички й уміння, тим швидше людина може перейти від знання тієї чи іншої проблеми до активного користування цим знанням на практиці.

На основі наведених теоретичних даних, для практичного навчання розроблені відповідні методи, які використовуються в тренінгу.

Вербальні методи

Вважається, що читання лекції дає найменшу ефективність засвоєння матеріалу (у найбільш вдалих випадках обсяг засвоєної інформації не перевищує 15 %). Але, з іншого боку, в ряді випадків саме лекційна форма виявляється найбільш доступним способом доведення інформації до широкого кола учасників. Тоді кваліфікований викладач прагне підвищити рівень засвоєння інформації за допомогою інших методів і педагогічних прийомів: використати візуальні або аудіовізуальні матеріали; розподілити лекцію на короткі частини – міні-лекції; підкріпити інформацію циклом запитань й відповідей або спільним обговоренням викладеного матеріалу.

Візуальні методи

Образи легше пригадати, ніж словесні повідомлення, тому люди, як правило, краще пам'ятають візуальну інформацію, повідомлення, які викладені у вигляді малюнків, графіків, таблиць, плакатів, коротких, яскраво оформлених текстів, римованих речень тощо. Для цього тренер використовує записи на фліп-чарті, спеціальних картках, демонструє слайди, плакати, листівки тощо.

Фільми та відео

Це поєднання вербальних та візуальних методів, яке може виявитися ефективним засобом навчання, особливо якщо тренер спонукає глядачів звернути увагу на певні моменти, які вони бачать на екрані, а згодом закріплює матеріал шляхом обговорення.

Демонстрація і практика

Це особливо цінний метод вироблення практичних навичок, коли тренер повільно демонструє учасникам відповідну процедуру, пояснюючи кожний свій крок, відповідаючи на запитання, пропонуючи учасникам по черзі повторити дії тренера. (Наприклад, якщо учасників потрібно навчити роботі з відеокамерою? тренер демонструє апаратуру, пояснює послідовність рухів, правила відео зйомки тощо. Після

цього слухачі самостійно виконують практичні дії, тренер коментує помилки.) Рівень засвоєння навичок підвищується, якщо учасники повторюють практичні дії, пояснюючи їх та навчаючи один одного.

Під час навчання учасники послідовно проходять кілька етапів:

постановка мети, визначення завдань, які потрібно вирішити для досягнення мети навчання;

пошук методів та засобів досягнення мети, вирішення окремих завдань;

власне процес виконання певних дій, необхідних для вирішення кожного завдання;

контроль та оцінка отриманих результатів, їх порівняння з метою, завданнями.

Оскільки успішність навчання залежить від взаємної активності тих, хто навчається і того, хто навчає, то надзвичайного значення набуває психологічна атмосфера, яка панує у середовищі навчання. Вона має всіляко сприяти і заохочувати ініціативу, творчість та самостійність учасників, забезпечувати толерантність взаємин. Для цього тренер (ведучий) повинен виконувати окрім ролі вчителя, ще й специфічну роль помічника у навчанні – фасилітатора.

Фасилітатор – де той, хто допомагає учасникам розвинути власну активність, чим значно сприяє ефективності навчання. Фасилітатор несе подвійну роль – того, хто веде за собою учасників навчання, і того, хто всіма способами сприяє, щоб учасники самі визначалися в пріоритетах свого навчання і способах досягнення мети. Успішність виконання ролі фасилітатора тренером (ведучим тренінгу) визначається тим, наскільки учасники через деякий час виявлятимуться здатними самостійно визначати завдання, потрібні для досягнення мети навчання, і знаходити шляхи/способи їх вирішення.

Як фасилітатор, тренер прагне вирішити наступні завдання:

допомагати учасникам зрозуміти, що вони самі можуть визначати процес свого навчання та змін;

допомогти кожному краще зрозуміти власну точку зору та думки інших учасників тренінгу;

уважно простежити процес послідовного опанування учасниками основних питань за тематикою тренінгу, своєчасно звернути увагу на недостатньо з'ясовані питання;

допомогти учасникам усвідомити власні результати навчання, підтримати впевненість у власних силах, умінні індивідуально знаходити конструктивні способи вирішення завдань, розуміючи одночасно цінність колективної взаємодії, толерантності взаємин, що ведуть до позитивних довготривалих наслідків.

Тренер-фасилітатор організовує процес навчання так, щоб учасники самі цим навчанням керували. Це сприяє ефективності навчання, розширенню досвіду учасників, збільшенню можливостей його застосування на практиці. Фасилітатор допомагає учасникам знайти власний шлях до набуття знань та внесення змін у своє життя.

Слід розуміти, що обидва стилі навчання – викладання (традиційний «формальний» та «за допомогою фасилітатора», який стає дедалі популярнішим у наш час) не заперечують один одного, скоріше є такими, що взаємно доповнюють (див. табл.).

Порівняльна характеристика стилів навчання – викладання

Попри ряд обмежень, притаманних класичній (академічній) формі лекційного викладання, без неї важко обійтися, коли потрібно надати учасникам системні знання, ґрунтовну теоретичну підготовку стосовно певного кола питань, що розглядаються в ході тренінгу, у природному зв'язку із загальними науковими закономірностями психології людини та соціальних явищ. Тому тренінги передбачають використання обох стилів навчання – викладання в залежності від специфіки конкретних питань, що розглядаються, та найбільш доцільних шляхів їх вирішення.