Комедії
Шрифт:
То хоч одну мені ви ласку ще зробіте
І світу з нелюбом, благаю, не в’яжіте.
О, не гнітіть мене вагою прав своїх,
Щоб я не вдійла якийсь великий гріх!
Оргон
(почуває жаль)
Не треба м’якшати, як легкодухі люди.
Мар’яна
Любіть же ви його, мені байдуже буде;
Кохайте, дайте все йому добро своє;
Як мало ще того — додайте все моє;
Я згоджуся на те, я все віддам
Та серденька мого не дайте ви в неволю,
І краще в монастир дозвольте йти мені, —
Нехай дотліють там мої останні дні.
Оргон
Оце ж ті донечки: вже зараз і в черниці,
Як батько з голови їм вибива дурниці.
Але чим більше він нелюбий вам, то тим
Ще більш достойною з’явіться перед ним.
Убийте шлюбом ццм до любощів охоту
І голову мою позбавте від клопоту.
Доріна
Атож!..
Оргон
Примовчуйте; ще не прийшов ваш день.
Щоб я вас більш не чув! Мовчіть! Анітелень!
Клеант
Якщо пораду ви не приймете вразливо…
Оргон
Поради ваші всі — прегарнії на диво!
Вони розсудливі, я дуже їх люблю,
Але приймати їх, пробачте, не волю.
Ельміра
(до Оргона)
Дивившися на вас, не тямлю, що до чого;
Не розумію я засліплення такого.
Гаразд же ви йому себе запродали,
Коли й сьогодні ще нам віри не йняли.
Оргон
Простіть, я вірю в те, що бачать власні очі.
Я знаю, боронить Даміса ви охочі,
І ви боялися, щоб він не показав,
Як гидко скривдити сердешного бажав.
Нарешті, ви були збентежені так мало,
Що вам повірити ніяк не випадало.
Ельміра
Хіба ж, як хто сказав, що нас посмів кохать,
Повинна наша честь притьмом на гвалт кричать?
Чи бути іншої відповіді не може,
Як гнівом блискати, як лаятись негоже?
А я такі слова приймаю просто в жарт,
Чинити ж вибухи, по-моєму, не варт.
Чесноту я люблю, та лагідну, без крику;
Я не волю собі недоторканість дику,
Що в зуби й пазурі невинність прибира
І за найменшу річ вам очі видира.
Хай не карає бог чеснотою такою!
Я буду вірною, не бувши сатаною.
І слово простеє, але непривітне
Зальотника незгірш від мене прожене.
Оргон
Я тямлю все, мене не збити з паінтелику.
Ельміра
Дивуюсь на таку невіру превелику.
Але
Про що ми кажемо, чи віри поймете?
Оргон
Побачу?
Ельміра
Так.
Оргон
Овва!
Ельміра
А що, як я здолаю
Розкрити очі вам тим способом, що маю?
Оргон
Плетіть!
Ельміра
Ну й чоловік! Одно мені скажіть…
Коли не хочете, то віри нам не йміть,
А уявіть собі, що це могло б тут бути,
Що ви могли б те все побачити й почути.
То що сказали б ви про любого свого?
Оргон
Сказав би… не сказав нічого б, і того
Не може бути.
Ельміра
Вже вас досить ошукали;
Доволі й ви мені брехнею дорікали.
Так от же залюбки в цій хаті, в цей же час
Поставлю Свідка я — нікого ж, тільки вас.
Оргон
Гаразд. Побачу ж я, піймавши вас на слові,
Чи ви обіцянку свою справдить готові.
Ельміра
(до Доріни)
Скажіть, щоб він прийшов.
Доріна
(до Ельміри)
Розумний він, глядіть, —
То, може, й у сильце так сплоха не влетить.
Ельміра
(до Доріни)
Найлегше дурить нас людина, що нам мила,
До того ж і пиха його затуманила.
Пришліть його.
(До Клеанта і Мар’яни).
А ви — вам вийти слід обом.
Ельміра
Поставмо так цей стіл і скрийтесь під столом.
Оргон
Навіщо?
Ельміра
Вам тепер сховатися конечно.
Оргон
Чого ж під стіл?
Ельміра
То що? Примощуйтесь безпечно.
У мене в голові я думка, в тую ж мить
Ви зрозумієте. Ну, лізьте ж, та сидіть
Тихенько так, щоб вас не чули і не зріли.
Оргон
Вам потурати більш уже немає й сили,