Кропива
Шрифт:
1980 р
НА ПРИЙОМІ У ДОКТОРА
Приходить хворий до доктора. Доктор:
– Ну що там у вас? – розповідайте.
– Та оце прихватив якусь французьку хворобу: не то два пера, не то три пера.
Доктор уважно оглянув і до пацієнта: – У вас не французька, а японська хвороба.
– Яка, докторе?
– Хана ..бую.
5.10. 2012 р.
Я Ж ТОБІ КИВАВ
Приходить
Дружина підійшла до дверей і запитує:
– Хто там?
У відповідь – тишина. Чоловік знову тисне на дзвінок і знову тишина. Він упав і заснув. Ранком відкриває жінка двері, аж дивиться чоловік. спить. Вона до нього:
– Я ж тебе запитувала, хто там? – чому ж ти не відповідав?
– Я ж тобі кивав.
1980 р.
ТРИЧІ ІМПОТЕНТ
Зібрались три подруги і одна другій хвалиться:
– А в мене чоловік імпотент.
– А в мене тричі імпотент.
– Як це тричі? – перепитала третя, що мовчала. – Такого не буває.
– Як так не буває? Буває, ще й як буває.
– Щось я вас ніяк не розумію.
– А що тут розуміти? Член в нього вже давно не піднімався.
А це якось взимку, коли замерзла річка, він вирішив її перейти на другу сторону, посковзнувся. Поламав руки і язика відкусив.
– І що?
– І що, і що? От і став тричі імпотентом.
1980 р.
ХТО ЇВ ІЗ МОЄЇ ТАРІЛКИ?
Бродила Ала Пугачова по лісу голодна і холодна. Аж раптом дивиться стоїть будиночок, а коли зайшла в нього, то побачила на столі три тарілки і в кожній їжа. Вона попробувала з першої миски – їжа їй не сподобалась, вона підійшла до другої. Їжа була трохи смачнішою. А коли вона попробувала з третьої, то їжа їй показалась смачною і вона її з’їла. Потім дивиться стоять три кроваті. Прилягла на першу – тверда, друга – напівтверда, підійшла до третьої – лягла і заснула. Аж чує десь опівночі в будиночок прийшли його господарі: Лещенко, Захаров і Боярський.
Лещенко:
– Хто їв із моєї тарілки?
Захаров:
– А хто лежав на моїй постелі?
Боярський побачив Пугачову в своєму ліжку і говорить:
– Ладно, хлопці, тушіть світло, лягаймо спати, а завтра у всьому розберемось.
НАДПИСЬ НА РОЗДОРІЖЖІ
Їде молода жінка по дорозі і раптом на роздоріжжі об’ява:
– Прямо поїдеш – машина поламається, поїдеш наліво – любов знайдеш, направо – уб’ють.
Жінка призупинилась, трохи подумала і повернула туди де вбивають. Перестрічає її здоровенний бандит і до жінки: Тобі що жить набридло?
– Ой, слухай, чоловіче, так як зараз люблять, то краще хай убивають.
ПРЕЗИДЕНТОМ ТИ НЕ БУДЕШ
Чоловік до дружини:
– Я хочу бути
– Президентом ти не будеш ніколи.
– Це ж чому? – здивувався чоловік.
– Бо ти не вмієш красти і брехати.
У ПЕРШУ БРАЧНУ НІЧ
Якраз після весілля мати вирішила поцікавитись, чим будуть займатися її любі донечки? Підійшла до дверей меншої і чує неймовірний сміх, потім підійшла до дверей середньої доньки – там тишина, і нарешті пішла до найстаршої, а та плаче. На другий день, коли всі дочки зібралися разом, мати і запитує найменшу:
– Чому ти сміялась?
– Ай, мамо,– відповіла найменша,– він мені показав сто різних поз, а я йому сто першу, ту, яку мені колись ковать навчив і яка йому так сподобалась, що він не міг ніяк заспокоїтись.
Тут же запитала другу:
– А в тебе чого двері були закриті, а наречений ночував у другій кімнаті?
– Він стукав у двері, але так як мій аеродромчик був зайнятий іншим літаком, я чекала, поки злетить перший…
Звернулась до третьої:
– А ти чого плакала, доцю?
– Ай, мамо, я як подумала, що тепер кожен раз прийдеться віддаватися без грошей, то ніяк не могла заспокоїтись.
1980 р.
І БОГ НЕ ДОПОМОЖЕ
Якось кум кумові пожалівся на свою дружину, що вона в нього така та пересяка, гірше всякої стихії і чорта.
– Так тобі і треба, щоб не був ледачий. А ти б її теє та того, та почастіше, та поплотніше, а то боїшся її, як чорт ладану і молися над нею Богу замість того, щоб її, ну сам знаєш що.
– Якби ж то так було, як ти говориш. Зараз і чорти грамотні.
Ти спробуй чорта зачепи, то і Бог не допоможе.
13.9.1973 р.
ГОЛЬСТРІМ
Прибігає Петька до Чапаєва:
– Василь Іванович, гольстрім замерз.
– Скільки разів я тобі говорив, щоб євреїв у караул не ставив.
ОГИДНИЙ ЧОЛОВІК
Жалується одна жінка на свого чоловіка.
– Ти знаєш, Марійко, та він у мене такий, та перетакий.
– Це ж який такий, та перетакий!?
– Цілий день все щось пише, та читає та телевізор дивиться.
– І що більше нічого не робить?
– Як так ні?.. І дрова рубає.
– Так чим же ти незадоволена?
– А він весь час мовчить?
– Тфу! – дурна. Так це ж взагалі скарб.
– Иги. Тобі скарб, а мені й полаятись ні з ким.
26.12.1973 р.
СВІТЛОФОР
– Як ти міг розлучитися із своєю дружиною? – доймав один сусід іншого. – Ти подивись на ті стегенця, на ті грудоньки, на ті очі. Всі сусіди задивляються і зупиняються, немов перед світлофором автомобілі, аби на неї поглянути.