Кулінарні фіґлі
Шрифт:
Не заокруглюйте очей, моя пташко! Ви, як справжня жінка біля справжнього чоловіка (а справжній чоловік – це той, що не може обходитися без авантюри, жінки, політики і футболу),повинні легко оперувати поняттями, які цікавлять чоловіка. Вашого.
Отож, згадка отут і вжепро Гамерику і цивілізовану начебто Европу – недаремна. Бо вони, такі просунуті і продвинуті, гамбургено- і чісбургеноподібні – ближчим часом перейдуть на харчування тільки напівфабрикатами.
А Ви –
Це Ваш сімейний антикваріат.
Ексклюзив.
Колекція «от кутюр».
Та з таким готовим добром на Марс приймуть – не те що в Евросоюз.
Судіть самі.
Для перченого рисуспочатку треба замочити на 2-3 години
2 склянки рису (крупного).
Порізати соломкою 2 кг болгарського перцю,
2 кг цибулі,
через тертку пропустити 2 кг моркви.
У казан налити 1 л олії, вкинути туди овочі, сіль до смаку.
Коли все це забулькає – висипати зверху рис.
Без помішування тушкувати 30 хв.
Потім ретельно перемішати все і ще 20 хвилин тушкувати.
Перекласти в банки. Закрити.
А коли захочеться – з'їсти.
І не дивіться на назву: цей салат швидше солодкуватий, аніж перчений. А смак має такий, що можна взяти скибку хліба… І з'їсти півлітрову банку салату, не зогледівшись, коли це трапилося, і не дочекавшись, поки довариться картопля на гарнір.
У мене є кілька таких улюблених салатів, які можна їсти просто так, з хлібом, тоді, коли всесвітня апатія відкидає не те що від кухні, а навіть від мрій про пестощі, любощі. Буває…
Але ж знаєте: любов приходить і відходить, а їсти хочеться завжди. Ось тоді я, як безстрашна розвідниця Кет до рації, проникаю в свою комору – і перебираю, перебираю.
Ага! Є!
Ось він, голубчик, – паштет Катерини.
Мої любі, це саме той випадок, коли для приготування такого салату не треба ані вагИ, ані відвАги – все на око і якнайбільше компонентів.
Дуже добре, якщо є відварені і пропущені через м'ясорубку гриби чи опеньки.
Але якщо навіть і нема, то що ж… замініть гриби дрібно посіченою капустою.
Далі.
Підсмажте багато цибулі.
Беріть солодкий (болгарський) перець, ротунду, моркву, пропускайте через м'ясорубку.
Додайте солі, чорного меленого перцю, олії, цукру, зовсім трішки оцту – і кладіть усе в казан. Тушіть 1-1,5 год.
Далі розкладіть у півлітрові чи літрові банки і стерилізуйте півтори години.
А коли будете куштувати паштет Катериничи пригощати ним гостей, скажіть мені подумки «дякую». А я в таких випадках щоразу дякую своїй подрузі – чернівецькій
Для наступного салату привіт із Америкитакож потрібно (обов'язково!) багато відварених і порізаних великими шматками грибів чи знову ж таки опеньків.
Перець болгарський треба порізати квадратними чи трикутними шматками і обсмажити в олії.
Окремо обсмажити цибулю напівкружальцями. Моркву відварити і порізати кружками. Тоді все змішати, додати олії, солі до смаку, меленого чорного перцю, пукру, оцту і півгодини тушити.
Стерилізувати в банках салат привіт із Америкитреба 1 годину.
Якщо чесно, то цей салат років з десять у мене побутував під назвою проковтнеш пальці.Але ексклюзивна господиня, яка поділилася зі мною секретом смаку цього салату, – моя подруга Оля Гаджева – вже років дванадцять живе в Лос-Анджелесі. Ото я й увіковічила свою тугу за нею назвою страви.
Це краще, ніж спочатку пам'ять про людину увічнюють пам'ятником, а згодом його скидають із п'єдесталу.
Смаковий п'єдестал – він вічний… бо передається… кулінарними книгами.
А як Ви, милі мої посестри, ставитеся до цифр у кулінарії? Я – позитивно.
Навіть маю рецепт цифровий – це ж не цифровий диктофон: ним навіть рідного чоловіка не підслухаєш.
6 на 6називається.
Скажу Вам, що рецепт такий простий, що навіть з похмілля згадаєш:
6 штук болгарського перцю, 6 баклажанів, б цибулин і 6 помідорів треба почетвертувати і тушити в такому маринаді: 100 г олії, З ложки меду, 1 ложка солі, З ложки оцту.
Опісля скласти в банки, півгодини простерилізувати – і знову ж таки подумки подякувати тому, хто це придумав.
Ну що? Підходить до завершення наша консервативна чи консерваційна епопея.
Яка різниця, як вона називається? Ми ж не напередодні виборів до британського парламенту. Ми на нашій, ще трохи своїй землі українській. А на українській землі суть різних назв (особливо політичних) майже завжди одна. Як у партій з різними назвами.
Проте, stop! Онде ще ходить гарбуз по городу, питається свого роду. І кабачок питається. А ми його в маринад – і хай знає своє місце. Туди йому дорога,кажуть у Розтоках.
Консервація кабачкова ідиліятихо і невідворотно Вам скаже, що надходить осінь. І хмариться над нами просинь. І чоловік їсти просить.
Між іншим, кабачкова ідилія– страва з дещо підступним підтекстом. Пригадуєте страву половина шостої?І демонстраційний банан для контрасту?