Імена твої, Україно

Корсак Иван Феодосеевич

просив також допомоги у Папи».

[36] http://homestayfinder.com/Dictionary.aspx?1=en&q=Daniel_of_Halych

«In 1205, after the death of his father, Roman Mstyslavich, the ruler of Halych-

Volynia, the boyars of Galicia forced the four-year-old Danylo into exile with his mother

Anna of Byzantium and brother Vasylko. After the boyars proclaimed one of their own as

prince in 1213, the Poles and Hungarians invaded the principality, ostensibly to support

the claims of young Danylo and Vasylko, and divided it between themselves. In 1219 he

renounced his claims to Halych in favour of his father-in-law Mstislav the Bold.

In 1221 Danylo re-established his rule over Volhynia, where the boyars and populace

had remained loyal to his dynasty. By 1238, he had defeated the Teutonic Knights, and

regained most of Galicia, including the capital at Halych. While the Prussians were under

pressure from the Teutonic Order, Daniel attempted to conquer the related Yatvingians.

The following year, Danylo acquired Kyiv, the traditional capital of the defunct state

of Kyivan Rus’. Faced with the Mongol menace, he sent his commander Dmytro to defend

the city. However, after a long siege its walls were breached and despite fierce fighting

within the city, Kyiv fell on December 6 1240 and was largely destroyed. A year later, the

Mongols passed through Galicia and Volhynia while campaigning against the Poles and

Hungarians, destroying Halych. On 17 August 1245, Danylo defeated a combined force of

the Prince of Chernihiv, disaffected boyars, and Hungarian and Polish (see also Order of

Dobrin) elements at Yaroslav and finally took the remainder of Galicia, thus reconstituting

his father’s holdings. He made his brother Vasylko ruler of Volhynia and retained the

Galician title for himself, though he continued to exercise real powers in both places».

217

[36]

«У 1205 році, після смерті свого батька, Романа Мстиславовича, правителя

Галицько-Волинського князівства, бояри Галичини вислали чотирирічного Данила

у заслання разом з його матір’ю Анною Візантійською та його братом Васильком.

Після того як у 1213 році бояри проголосили одного з бояр князем, поляки й

угри окупували Галицьке князівство, нібито для підтримки прав на правління

молодих князів Данила і Василька й поділили князівство між собою. В 1219 році

Данило відмовився від своїх прав на правління на користь свого тестя Мстислава

Хороброго.

1221 року Данило відновив свої права на княжіння над Волинню, де бояри і

населення ставились лояльно до його династії.

Уже в 1238 році він розгромив

тевтонських рицарів і відновив свою владу у більшій частині Галичини, включаючи

столицю Галич. Доки прусси були під владою Тевтонського Ордену, Данило зробив

спробу захопити ятвягів, які примикали до Галичини.

Наступного року Данило заволодів Києвом – традиційною столицею вже не

існуючої Київської Русі. Зіштовхнувшись з монгольською загрозою, він послав

свого воєначальника Дмитра на захист міста. Однак після довгої облоги стіни міста

були проломані і, незважаючи на відчайдушну боротьбу в середині міста, Київ

здався 6 жовтня 1240 року і був зруйнований вщент. Через рік монголи спустошили

набігом Галичину і Волинь, зруйнували Галич, маючи за мету дістатися Польщі й

Угорщини.

17 серпня 1245 року розгромив об’єднані сили князя чернігівського, приборкав

бояр, поляків та угрів у Ярославі (дивись також Договір в Добрині) і взяв владу

над рештою Галичини, відновивши тим самим всі володіння свого батька. Він

призначив свого брата Василька правителем Волині, залишивши за собою титул

князя галицького, що давало йому можливість вважатися реальним правителем в

обох князівствах».

[37] «Danylo’s domestic policies focused on stability and economic growth. During

his rule, German, Polish, and Ukrainian merchants and artisans were invited into Galicia,

and numbers of Armenians and Jews established themselves in the towns and cities.

Danylo founded the towns of Lviv (1256) and Kholm (naming the former for his son),

and fortified many others. He appointed officials to protect the peasantry from aristocratic

exploitation and formed peasant-based heavy infantry units».

[37] «Внутрішня політика Данила зосереджувалася на стабільності та

економічному зростанні. Протягом його правління німецькі, польські, українські

торговці та ремісники були запрошені в Галичину, і багато вірменів та євреїв

оселилося у великих та маленьких містах. Данило заснував місто Львів (1256) та

Холм (Львів назвав на честь сина) і укріпив багато інших. Він призначив людей, які

мали б захищати селян від аристократичної експлуатації та сформованих великих

піхотних об’єднань, що складалися із селян».

[38] «Yet Danylo’s successes and his failed defense of Kyiv attracted the further

attention of the Mongols. In 1246, he was summoned to the capital of the Golden Horde at