Імена твої, Україно
Шрифт:
of 1031 found himself in the entourage of Yaroslav, the ruler of Kyiv. Harald was one
of the commanders of the great expedition which in the autumn of 1031 attacked Poland
from the east. Apparently, the ethnonym «Lesar», used by Tjodolf, refers to the subjects
of Mieszko II».
Banaszkiewicz, Jacek: Lestek (Lesir) i Lechici (Lesar) w srednoiwiecznej tradycji
skandynawskiej, Kwartalnik Historyczny, t. 108 (2001) z. 2, s. 3–23.
[25]
Норвегії, а потім його наступника Герольда Хардради, згадав про те, що другий із
його повелителів накликав на слов’ян нищівний розгром, відомий під назвою Лесар.
Посилаючись на докази, знайдені в королівських сагах та в «Хаймскрінглі» Снорі
Старлусона, автор намагається показати, що після поразки, нанесеної арміям Св.
Олафа та Стікластадіра, молодий Гарольд втік із Норвегії разом з іншими учасниками
битви і влітку 1031 року потрапив у оточення київського князя Ярослава. Гарольд
був одним із керівників великого походу, який восени 1031 року атакував Польщу
зі сходу. Очевидно, етнонім «Лесар», використаний Тьодольфом, належить до
підданців Мєжка ІІ».
Банажкевич Яцек «Lestek» (Лесір) та «Lechici» (Лесар) в Середньовічній
Скандинавській Традиції // Історичний квартальник. – № 108 (2001). – С. 3–23.
[26] http://www2.siu.no/pub.nsf/0/3CF2A69C4528634CC125729D005578C7/
$FILE/SIU_Cooperation_Russia_2002_2006.pdf.
Наступна інформація є уривком із статті, знайденої в матеріалі під назвою
«Досліджуючи природу та суспільство. Співпраця між Норвегією та Росією у вищій
освіті та дослідженнях в 2002–2006 рр». (Exploring Nature and Society. Cooperation in
Higher Education and Research between Norway and Russia 2002–2006 ) (тут ідеться про
передумови співпраці, а також подана сама програма співпраці Росії та Норвегії):
«When Harold Hardrada, the future king of Norway, left Kyiv and headed back to
his homeland, he brought with him the russian princess Elisaveta and a cargo of gold and
210210
other valuables. In about 1046 he returned to Norway after over 20 years of servise to his
father-in-law, Yaroslav the Wise and the ruling sovereigns of the Bysantine Empire. And if
we believe the sagas, his ships were loaded with so much gold and other valuables that the
water reached up to the gunwales».
«Everything Revolves around Knowledge» by Morten Strand
[26] «Коли Гарольд Хардрада, майбутній король Норвегії, покинув
попрямував назад до своєї батьківщини, він привіз із собою княжну Русі Єлизавету
та запас золота й інших цінностей. Приблизно 1046 року він повернувся в Норвегію
після 20 років служіння своєму тестю Ярославу Мудрому та правителям Візантійської
Імперії. І якщо вірити сагам, його кораблі були настільки навантажені золотом та
іншими цінними речами, що вода сягала планширя».
Странд Мортен, «Все обертається навколо знань»
[27] http://www.davidgibbins.com/hARALD%20pAGE.htm
На сайті розміщено огляд Девідом Гіббінсом власної новели під назвою
«Хрестоносець Золото: Герольд Хардрада та битва Стемфорд Брідж».
Поданий нижче текст – опис однієї з ілюстрацій до огляду (зображення Єлизавети
Ярославни):
«(Text at the bottom) There are no known portraits of Harald Hardrada, but this one is
thought to be his wife Elizabeth. It is in the Church of Santa Sophia in Kyiv, Ukraine, one
of an extraordinary group of wall-paintings which I photographed in 2002. The portrait
dates back to the 11th century, where three women are depicted and one of the three is
probably Elizabeth the rest are her sisters, all the wives of kings. Elizabeth was a daughter
of King Yaroslav of Novgorod-Kyiv, and of his wife Ingigerd, the daughter of King Olaf
Skottkonung of Sweden. She wears a gown and cloak of rich materials, but has the plain
white headscarf of a Viking woman. According to King Harald’s Saga, she accompanied
her husband to England in 1066, so this may be the only portrait to survive of anyone from
the great Viking ‘raiding-army’ that met its end that fateful day at Stamford Bridge».
David Gibbins «Crusader Gold», London: Headline, 2006.
[27] «(Внизу) Немає відомих портретів Гарольда Хардради, але вважається, що
це його дружина Елізабет. Це чудове поєднання настінних написів у соборі Св. Софії
в Києві (Україна), які я сфотографував у 2002 р. Портрет датується XІ століттям, і
на ньому зображення однієї із трьох жінок, якими, можливо, є Елізабет та її сестри,
всі вони були дружинами королів. Елізабет була дочкою новгород-київського князя
Ярослава та його дружини Інгігерди, дочки короля Олафа Скьотконнунга Швеції.
Вона вбрана в плаття та мантію із дорогої тканини, однак на ній також звичайна
біла шаль вікінзької жінки. Згідно із сагою про короля Гарольда, 1066 року вона