Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця
Шрифт:
Ти користуєшся своїми цінностями, щоб спробувати примусити Річарда не вступати в велику битву заради захисту життя.
Пропагуючи про те, що він убивця жінок і дітей, ти віриш у те, що зможеш знизити його бойовий дух, звинуватити його в тому, що можуть бути вбиті мирні жителі і, тим самим обмежити його в засобах захисту від навали Імперського Ордена.
Як досвідченому воїну, тобі чудово відомо про те, що війна не може бути виграна, якщо ти просто займеш оборонну позицію. Без повної віддачі сил, необхідних для розтрощення жорстоких вірувань
Річард теж знає, що у війні неможливо перемогти, обороняючись, що єдиний шлях для якнайшвидшого закінчення цієї війни з мінімальними втратами полягає в тому, щоб позбавити загарбників можливості наносити тобі шкоду і зруйнувати їх сліпу відданість вірі, яка більше всього іншого змушує їх іти вперед.
Твоя мета — дискредитувати, зганьбити і збезчестити, за допомогою своїх брудних вивертів, людину, яка цінує життя, щоб він не робив того, що повинен робити для перемоги в цій боротьбі.
Представляючи все так, за допомогою своєї напівправди, ти просто робиш відволікаючий маневр, щоб відвести очі від реальної суті своїх вірувань, щоб звернути все це на користь викривленої ідеології Ордена.
Ти звинувачуєш інших у тому, в чому сам винен, вміло волаючи до почуттів своїх людей, роздмухуючи прапор «праведного» гніву.
Але в остаточному підсумку, всі твої драматичні заморочки, спрямовані лише на розростання і виправдання твоїх же незліченних вбивств.
І ти, і я чудово знаємо правду про незліченні кількість трупів жінок і дітей, які залишає Орден на своєму шляху, але всі вони залишаються поза увагою винахідливої моралі Братства.
Але вся твоя грубість, звірство і жорстокість проти тих, хто не заподіяв ніякої шкоди народові Старого світу, висвітлює справжню природу твоєї віри.
Твої нікчемні звірства ще й супроводжуються вигаданими звинуваченнями на адресу жертв за злочини, які ті не вчиняли. Точно так само, як ти звинуватив мене в тому, що це я винна в тому, що ти мене гвалтував.
Я була там, коли Річард віддав наказ своїм військам. Я знаю, що це так.
Правда в тому, що уми більшості людей Старого світу безнадійно заплутані їх фанатичною відданістю нав'язливим ідеям, які в підсумку ведуть до страждань і смерті. Безумовно, ті люди вже за межею порятунку.
І Річард знає про те, що єдиний шлях перемогти зло, це звернути в попіл і прах їх прихильність до своїх поглядів, поглядів, насаджених Орденом, зробити нестерпним і жахливим існування тих, хто живе по вченнях Братства Ордена.
З Ордена почалася ця війна, на ньому ж вона і закінчиться. Річарду відомо, що співіснування пліч-о-пліч з цим злом не дозволить їм залишитися в живих, він не пробачить тих, хто зростив насіння цих жахливих переконань.
Імперський Орден прагне до знищення свободи. Орден сам намагається встромити ніж собі в серце своєю відданістю своїй же власній збоченій вірі.
Річард усвідомлює, що він повинен знищити його серце — джерело цих маячних вірувань,
Війна — страшне діло. Чим швидше вона завершиться, тим менше буде горя і смертей. Ось до чого прагне Річард! Тільки недоумкуватий відступиться від своїх намірів з остраху бути розкритикований аморальними слабаками. Річард не зупинять слова лицемірів і ненависників.
Справа в тому, що, озвучуючи свої накази, він закликав своїх солдатів, наскільки це дозволяє ситуація, уникати заподіяння шкоди мирному населенню, але також сказав, що їх найголовніша мета — закінчити цю війну. Щоб це зробити, вони повинні позбавити Орден можливості продовжувати війну.
Будучи з солдатами, Річард зобов'язав їх пам'ятати, вони тільки відстоюють право свого народу на життя. Все інше — неважливо і може тільки звести всіх в могилу.
Ця війна лише продовження Великої війни, яка почалася так давно, але ніколи не закінчувалася. Старий світ знову потрапив під вплив ідей Ордена. Скільки життів загублено через цю дурну віру? Скільки життів ще вона забере?
Останній раз у тих, хто захищався від подібних ідеологій, не вистачило сил, щоб звернути їх у холодний неживий попіл, тому ця древня війна знову спалахнула з новою силою, завдяки Братству Ордена.
Як і в ті незапам'ятні часи, ця війна спалахнула через кілька божевільних ідей про те, що кожен повинен прийняти їх віру або позбутися життя.
Річард розуміє, що тепер край цій війні має бути покладений раз і назавжди, що світ, люблячий життя, повинен бути звільнений від отрути вірувань Ордена. І у нього вистачить сил для здійснення цього.
Він не попадеться в розставлені тобою пастки. Йому рівним рахунком все одно, що про нього думають інші. Він лише турбується про те, щоб вони не змогли знову заподіяти страждання і біль йому і тим, кого він любить.
Щоб переконатися в цьому, він буде переслідувати і винищувати всіх, хто несе ненависну віру Ордена.
Д 'харіанська армія не зрівняється за розміром з армією Імперського Ордена, але вони дають знати про себе. Вони випалюють родючі поля і сади, трощать млини і стайні, руйнують дамби та канали. Всі, хто стоїть біля них на шляху і допомагає Ордену вести війну, будуть знищені.
Одне з найголовніших завдань, що стоять перед д'харіанськими солдатами, — знищувати всі загони, прямуючй на Північ, що поставляють армії провізію.
Єдина мета Річарда — позбавити тебе можливості бешкетувати в Новому світі і вбивати невинних людей. На відміну від тебе, йому не треба нікому викладати уроки сили й переваги, він просто хоче знищити тебе.
Фінальна битва, якої ти так жадав, не відбудеться! Річарду байдуже, як він зупинить тебе і твою армію, він просто зробить це одним махом. Назавжди.
Без провіанту у твоїх людіей поменшає бажання вести війну, та вони просто вимруть на цій неживій рівнині. Цього цілком достатньо для перемоги.