Отаман Зелений

Коваль Роман Миколайович

Село Стайки, 1910 р. З оригіналу.

Федір Заброда, трипільський парубок, невдовзі повстанець отамана Зеленого. 1915 р. З оригіналу.

Василь Сильвестрович Назаренко, унтер-офіцер російської армії, невдовзі сотник Дніпровської повстанської дивізії. 1914 р. З оригіналу.

Ліворуч Василь Сильвестрович Назаренко, унтер-офіцер російської

армії, сотник Дніпровської повстанської дивізії. З оригіналу. Публікується вперше.

Федір Васильович Петриченко з рідними. З оригіналу. Публікується вперше.

Василь Сильвестрович Назаренко, унтер-офіцер російської армії, невдовзі сотник Дніпровської повстанської дивізії. 1916 р. З оригіналу.

Стоїть учитель ІванЛевкович Щербань із с. Малі Дмитровичі. 1912 р. З оригіналу.

< image l:href="#" />

Дмитро Гнатович Рудик, у 1919 р. курінний Дніпровської повстанської дивізії, із сестрами Оленою (ліворуч) і Тетяною. З оригіналу.

Петро Григорович Стрілець (ліворуч), у 1919 р. повстанець отамана Зеленого. З оригіналу.

Володимир Оскілко, командувач Північної групи військ УНР, до нього отаман Зелений посилав своїх представників. Копія.

Федір Наумович Цюкало, у 1919 р. сотник Дніпровської повстанської дивізії. Копія.

Повстанці Андрій Колісник (зять Одарки Терпило, сестри Зеленого) та Оврам Колісник. Містечко Трипілля, 1918 р. З оригіналу.

Галина Іллівна Оленич, рідна сестра Данила Терпила, з чоловіком Данилом Оленичем (сидить). 1916 р. З оригіналу.

Ліворуч стоїть Петро Бахуринський, у 1919 р. повстанець-зеленівець. З оригіналу.

Фрося Федосівна Пушкар (сидить), дочка Одарки Терпило, сестри отамана Зеленого. З оригіналу.

Трохим Іванович Ігнатенко, Горпина Миколаївна Басанська та Софія Павлівна Ігнатенко (Удод). Село Щербанівка, 1917р. (?). З оригіналу.

Марія Петрівна Онищенко, зв’язкова відділу особливого призначенняі Дніпрвськоі повстанської дивізії, та Сергій Маркович Якимаха, командир цього відділу. Копія. Пубікується вперше.

Федір і Василь Петриченки, син і батько. Київ. З оригіналу. Публікується вперше.

Федір

Васильович Петриченко з матір’ю Мариною Петриченко та дружиною Євдокією Прокопівною Петриченко (Оленин). Трипілля. З оригіналу. Публікується вперше.

Гаврило Макарович Лавріненко з дружиною. З оригіналу. Публікується вперше.

< image l:href="#" />

Марія Миколаївна Писаренко (у заміжжі Задніпренко). Село Нові Безрадичі, 13 жовтня 1919 р. З оригіналу. Публікується вперше.

Федір Васильович Петриченко з дружиною Євдокією Петриченко (Оленич). Праворуч стоїть Максим Юхимович Терпило, у 1919 р. командир 2-го Трипільського полку Дніпровської повстанської дивізії. Київ. З оригіналу. Публікується вперше.

Федір Васильович Петриченко (з шаблею) і товариші по службі. Київ, 1918 р. (?) З оригіналу. Публікується вперше.

Марко і Пріська Шляхові. Київщина, до 1919 р. З оригіналу.

Андрій Полупанов, командувач червоної Дніпровської флотилії, яка гарматним і кулеметним вогнем обстрілювала Трипілля, Халеп’я, Плюти та інші села. Копія.

Гаврило Мусійович Басанський (сидить) із дружиною і товаришем. З оригіналу. Публікується вперше.

< image l:href="#" />

Євген Петрович Ангел, повстанський отаман. 1918 р. Копія.

Рудольф Фекете. Він палив українські села на Київщині у 1919 р., за що й буе нагороджений орденом Червоного прапора. Копія.

Євген Коновалець, командир корпусу Січових стрільців. Копія.

Матвій Григор'єв і Володимир Антонов-Овсеенко (праворуч). Поч. 1919р. Копія.

Всеволод Петрів, генерал-хорунжий Армії УНР, автор згадки про зеленівців. Копія.

Сидить Іван Черпак, у 1919 р. вороньківський отаман. Копія.

Обухівські молодиці. 1920-ті рр. З оригіналу.

Листівка московських окупантів. Київ, 1919 р. Копія.

Григорій Данилович Удод, гармаш Дніпровської повстанської дивізії 1919 р. Копія.

Фрагмент інтерв'ю отамана Зеленого. Газета "Український козак”, 21 вересня 1919 р. Копія.