П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню

Гудкайнд Террі

Бертран Шанбор оглянув аудиторію, яка уважно чекала його рішення.

— Ми можемо забезпечити цих гордих людей роботою. Мій обов'язок як міністра культури подбати, щоб ці люди отримали роботу і могли прогодувати своїх дітей, дітей, які і є наше майбутнє. Я просив наші самі блискучі уми знайти рішення, і вони не розчарували ні мене, ні народ Андера. Мені б хотілося поставити в заслугу собі цей блискучий новий закон, але, на жаль, не можу. Ці радикально нові пропозиції були внесені людьми, які змусили мене пишатися тим, що я займаю свою посаду і таким чином можу допомогти їм втілити в життя

новий закон. У минулому бували й такі, хто постарався б використовувати весь свій вплив, щоб поховати цей закон у найглибших схованках. Я не допущу, щоб всякі егоїстичні міркування вбили надію на майбутнє наших дітей.

Бертран дозволив собі гнівно блиснути очима, а його гнівний погляд був здатний змусити людей бліднути і тремтіти від страху.

— У минулому бували такі, хто дбав лише про себе подібних і ні за що не дозволив би іншим проявити себе.

Не зрозуміти, про кого йде мова, було просто неможливо. Час мало посприяв лікуванню ран, нанесених хакенськими владиками, — ці рани завжди залишалися свіжими і кровоточили. Було дуже корисно залишати їх в такому вигляді.

Лице Бертрана знову прикрасила знайома посмішка, яка за контрастом з попереднім гнівним виразом здавалася ще більш чарівною.

— І ця нова надія виражена в Законі Уінтропа про заборону дискримінації при наймі. Пані Уінтроп, не могли б ви встати? — Жестом запропонував він Клодін.

Спалахнувши, вона подивилася на оточуючі її усміхнені обличчя. Пролунали оплески. Клодін була схожа на загнану лань. Неохоче вона піднялася зі стільця.

— Друзі мої, чоловік пані Уінтроп Едвін Уінтроп — батько нового закону, а пані Уінтроп, як нам усім відомо, є його незамінним помічником у депутатській діяльності. Я анітрохи не сумніваюся, що пані Уінтроп зіграла істотну роль в новому законі свого чоловіка. Едвін у нас вічно зайнятий, але мені хотілося б привітати пані Уінтроп з чудовою роботою, і я сподіваюся, що вона передасть мої вітання Едвіну, коли він повернеться.

Весь зал разом з Бертраном взявся вітати її і її відсутнього чоловіка. Клодін, червона як рак, обережно посміхалася. Далтон примітив, що Директори, не знаючи, про що, власне, закон, поздоровляють її ввічливо, але вельми стримано. Минув деякий час, перш ніж всі покінчили з поздоровленнями і знову розсілися по місцях, щоб почути суть нового закону.

— Суть Закону Уінтропа про заборону дискримінації при наймі виражена в самій його назві, — пояснив нарешті Бертран. — Це означає чесне і відкрите, а не привілейоване і закрите надання роботи. Для здійснення всіх нинішніх цивільних і громадських будівельних проектів нам потрібно проробити величезну роботу на благо нашого народу.

Міністр оглянув аудиторію рішучим поглядом.

— Але одна гільдія дотримується заради своєї вигоди древніх прерогатив, заважаючи таким чином прогресу. Не зрозумійте мене неправильно, у цих людей високі ідеали, і вони всі вмілі трудівники, але прийшов час відкинути старі порядки, призначені для захисту небагатьох обраних. Таким чином, згідно з новим законом, роботу отримає кожен, хто забажає трудитися на цьому терені, а не тільки члени закритого братства Гільдії Мулярів!

Аудиторія дружно ахнула. Бертран продовжував напирати.

— Більш того,

через цю закриту гільдію, де лише деякі члени відповідають їх таємничим і надмірно жорстким правилам, народу Андера доводиться платити за громадські будівельні роботи набагато більше, ніж він платив би, будь дозволено працювати іншим! — Міністр потряс кулаком. — Ми всі платимо занадто високу ціну!

Директор Лінскотт почервонів від ледве стримуваної люті.

— Величезні знання мулярів повинні бути використані. — Бертран тицьнув у присутніх пальцем. — Безумовно, повинні, але з появою цього нового закону некваліфіковані робітники теж отримають роботу і будуть трудитися під наглядом каменярів, і дітям не доведеться голодувати, тому що їх батьки отримають бажану роботу.

Міністр продовжив, підкреслюючи кожне слово ударом кулака об долоню.

— Я закликаю Директорів Комітету Культурного Згоди тепер показати нам відкритим голосуванням, що вони підтримують закон, що надає роботу голодуючим людям, підтримують уряд, який нарешті зможе завершити суспільне будівництво за прийнятною ціною, використовуючи працю тих, хто хоче працювати, а не тільки членів таємного товариства мулярів, яке встановлює свої власні жахливі розцінки, які всі ми змушені терпіти! Що Директори підтримують дітей! Підтримують Закон Уінтропа про заборону дискримінації при наймі!

Директор Лінскотт скочив на ноги.

— Я протестую проти такого голосування! У нас ще не було часу…

Він замовк, побачивши, що Суверен підняв руку.

— Якщо інші Директори побажають продемонструвати свою підтримку, — твердо проголосив Суверен, — то зібрані тут люди повинні про це дізнатися, щоб ніхто не зміг лжесвідчити про те, якої думки про новий закон кожен з Директорів. Немає нічого поганого в тому, що Директори висловлять свою думка тут і зараз. Підняття рук не є фінальний акт підтримки і не заперечує можливості обговорення перш, ніж закон буде офіційно прийнятий.

Суверен своєю нетерплячістю мимоволі визволив Бертрана від необхідності наполягати на голосуванні. Хоча таке голосування і правда не робило закон остаточним, але існуючі чвари між гільдіями і професіями забезпечать його остаточне затвердження в подальшому.

Далтону не було необхідності чекати, коли Директори проголосують. Він анітрохи не сумнівався в результаті. Закон, тільки що оголошений міністром, був нічим іншим, як смертним вироком одній з гільдій, і міністр тільки що продемонстрував Директорам сокиру ката.

Хоча вони і не розуміють причини, Директори побачать, як одного з них вибили. Хоча лише четверо з Директорів були майстрами гільдій, інші теж були дуже вразливі. Лихварів могли змусити знизити відсотки або взагалі заборонити їх діяльність, торговців — змінити маршрути і звичні ринки збуту, а слідчих і адвокатів — працювати за розцінками, які будуть по кишені навіть жебраку. Жодна професія не застрахована від появи нового закону, якщо її представники чимось не догодять міністру.

Якщо зараз Директори не підтримають міністра, сокира запросто може обрушитися на їхні гільдію або професію. Міністр закликав до відкритого голосування лише для того, щоб показати їм, що сокира не обрушиться на них, якщо вони зроблять все як треба.