Планета Х
Шрифт:
Вдумайтеся, людоньки,
Що зробила з нами.
Нас зростила партія:
Моя хата скраю,
Тож ніхто ні за що
Не відповідає.
Нас учила партія
Бути принциповими,
Й той, хто в це повірив,
Ходять майже голими.
Нас учила партія
Інтернаціоналізму,
А сама була страшніша
Більше від нацистів.
14.12.1988 р.
ЧОМУ НЕ МАЮ КНИГ?
Із кожним днем я відчуваю,
Що
А книг тому своїх не маю,
Бо не Мороз я і не – Шкляр.
6.8.2012 р.
ЯК БУДУТЬ ВСІ КОХАТИСЯ
Чомусь у нас в Союзі
Не пишуть про любов,
Вважають, що кохатися –
То марно тратить кров.
Можливо, то і правда,
Про що там говорить,
Коли по всім Союзі
Все, де не глянь – горить.
– Яке вже тут весілля, –
Кричить до всіх Іван,
Як будуть всі кохатися,
То хто ж тоді дасть план?
14.12.1988 р.
ВЖЕ ОСІНЬ В ДУШУ ЗАЗИРАЄ
Немов, за серце щось щипає,
У мене туга на душі,
А осінь в душу зазирає,
Пекучим вогнищем стерні.
І з кожним днем зникає світло,
Але, де вогники нічні,
Сидять мої веселі вірші,
Хоч з виду й досі ще – сумні.
10.8.1988 р.
ЧОМУ ТІКАЄШ З ДОМУ?
– Ти чому втікаєш з дому? –
Запитав сусідку Тому.
І сказала гордо Тома:
– Бо палить не можна дома.
15.8.1988 р.
СОНЦЕ КУПАЄТЬСЯ
Люблю сидіть біля віконця,
Як сходить Місяць на горі
І золоте своє проміння
Він розсипає по дворі.
17.10.1988 р.
ПРИТИХЛИ ВТОМЛЕНІ ВЕРСТАТИ
Притихли втомлені верстати,
Що аж не можуть бідні встати,
А люди трудяться, як коні,
Яких тримають на припоні.
16.12.1988 р.
Я ВАМ БАЖАЮ ЩАСТЯ
Я вам бажаю щастя і спокою,
Щоб кожен день було вам, як з чужою.
15.12.1988 р.
ЯК ЖЕ ТИ НЕ ДАСИ
Як же ти йому, матусю, не даси,
Якщо він уже забрався під труси?
8.8.1988 р.
ЯКЩО ПРОХОДИТЬ СТРАХ
Якщо в людини страх проходить,
Вона стає, як динаміт,
Й її ніщо вже не зупинить –
А
8.8.1988 р.
НА КАЛИНУ ПОДИВИВСЯ
На калину подивився
І рум’янцем загорівся.
Так тобі ото і треба,
Не дивись – куда не треба.
15.12.1988 р.
ПЕС МАЛЕНЬКИЙ
Прибіг до мене пес маленький,
Сів біля мене і сидить,
Хвостиком крутить, мов питає:
– Чим можу ще вам послужить?
І тут же хвостиком хутенько
Підмів він пляж і ліг тихенько.
І став на мене поглядати:
– Сардельку можу й сам я взяти.
19.8.1988 р.
ДЕ Я?
П’яна дівка ледь плелась від дороги,
Як не стане, а не слухались ноги.
Небо хиталося, також земля,
Людоньки добрі, хто скаже, де я?
20.6.1986 р.
ПРОГРЕС
Що не кажіть, прогрес існує,
Ви на її погляньте зад…
Колись її всі гвалтували,
Зараз вона – усіх підряд.
18.6.1986 р.
ТРИ БЕРІЗКИ
Глянув, в тайзі – три берізки стоять,
Й яка із них краща – хто зможе сказать?
Я став і стою, і очима вожу,
А можна, як всіх вас візьму обніму?
Ну як же я можу обнять з них одну,
Як всіх я берізок й понині люблю.
19.6.1986 р.
КУ-КУ НА СУЧКУ
Таке, звичайно, не завжди почуєш,
Що казка біля вас ночує,
Куди не підеш – скрізь ку-ку
Сидить на кожному сучку.
21.6.1986 р.
ПРО КАЗКУ І ЛАСКУ
– Хто скаже, де знайти ту казку,
Що всім дарує тільки ласку?
І Гриць сказав: – Як візьмеш Азу,
То все отримаєш відразу.
23.6.1986 р.
НЕ МОЖУ БЕЗ ЛЮДЕЙ
Не можу без людей!
Коли один буваю,
Мені здається пусткою весь світ,
Тому ото тебе я і чекаю,
Так як садки весною білий цвіт.
8.6.1967 р.
МІЙ КРАЙ ЦВІТЕ
Мій край цвіте і Сонцем сяє,
Й чомусь не віриться мені,
Що хтось, десь когось убиває,
Горить земля в страшнім вогні.