Побачити Алькор
Шрифт:
— Ім'ям Ісусовим наказую тобі, дух прокляття, залишити цей механізм; в ім'я зумовлень древніх, істинних — вийди геть і йди до Безодні, що тебе породила!
— … що тебе породила, — луною відізвався шепіт сера Брендона.
Майже півтори години минуло від початку екзорсизму, але ніяких ознак присутності злої сили Кронієн не помітив. Він уже збирався робити другу паузу в ритуалі, коли почув ГАВКІТ.
— У Підземеллі живе пес?
— Тут немає жодної тварини, — відповів переляканий Фарі. І повідомив: — Я теж ЧУВ!
«Почалось…» — визначив екзорсист. Він зачав молитву до Отця Небесного і відразу ЗРОЗУМІВ
— Воно обертається! — раптом заверещав Фарі, вказуючи на Машину.
Золоте Коло Машини зрушилося; після повільного півоберту воно зупинилося при збігові літери «подвійний каф», літери Життя і Смерті, з «хетом» — Правосуддя на Срібному Колі, значком присвоєного прокляття на Залізному та ім'ям Brandius на Дерев'яному.
Кронієн вирішив, що настав час діяти, і почав перелік Вищих імен. Він виголошував таємні Імена з урочистим непоспіхом:
— Вейха, Ейліель, Сітаель, Еленіа, Махазайа…
Тим часом Фарі добіг до Латеранської Машини в другому кінці зали і прокричав звідти:
— Тут теж зрушилося Золоте Коло!
— …Лейлаель, Ахайхе, Катехель… — підносив голос екзорсист, майже насолоджуючись гарчанням невидимого пса, яке чулося йому звідусіль, яке огортало його сферою визначеності, яке присвоювало його собі і крізь яке він говорив, проштрикуючи Вищими іменами мацаки присвоєння:
— …Хазіель, Аладіах, Лаввіах…
Але раптом він зрозумів, що його рот уже не вимовляє тих імен, а говорить щось інше, говорить проти його волі. І він вслухався.
Ним самим для нього було сказано:
«ЗОЛОТЕ КОЛО ДЕМОНАМ НЕ ПІДВЛАДНЕ».
За мить Кронієн зрозумів зміст об'явлення, одночасно почувши брязкіт скла. Фарі розбив вітрину Латеранської Машини і намагався доторкнутися до її кіл.
— Не робіть цього! — закричав йому екзорсист, але він запізнився: зрушилось, відбиваючи зрізами символів блакитне сяйво, Кришталеве Коло Сарагоської Машини; важка стеля Моря Сирен розкололася, і брили армованого бетону впали на їхні голови, на Машини Проклять. І перед спокутою десяти екзорсизмів Кронієн встиг почути слова, що відтворювали другий з тринадцяти принципів віри Маймоніда: «Бог — Єдиний. Бог НЕПОВТОРНО Єдиний».
Дочитавши текст, Костиганов заплющив очі і хвилину сидів, відкинувшись у кріслі, відчужений від залитого сонячним світлом кабінету віце-президента.
— Марсіанські канали, — сказав він, не розплющуючи очей. — До чого тут якісь марсіанські канали?
— Брат, який написав цю оповідку, був глибоким дослідником Машин, — зауважив Командор. — Якщо він написав про марсіанські канали, значить, у цьому був якийсь сенс. Ми з тобою можемо чогось не розуміти.
— Я, чесно кажучи, багато чого не розумію. — Брат Пітер підвівся з крісла і підійшов до вікна. — Виявляється, їх кілька, цих машин. Вони небезпечні навіть для містиків, якщо я правильно зрозумів. Управління ними, судячи з цієї, — він кивнув на стос паперів, — літературної творчості, — потребує дуже специфічних знань і вмінь. Це таки, мабуть, не зовсім літературний твір, це справжній масонський фрагмент найвищого градуса [25] , це попередження… Суверене, в мене таке відчуття, що ми граємо у гру не нашого з вами рівня.
25
Кожний
— Я цього не виключаю.
— З-поміж братів за кордоном є такі, котрі розбираються в цих усіх «хазіелях» і «катехелях»?
— Я запитував, але нічого певного мені не відповіли.
— До Машини є якісь інструкції?
— Є лише ритуал Пробудження.
— Отож-бо, — Костиганов повернувся до крісла, але не сів у нього. — Я відчуваю небезпеку. А ще… Це все якесь безглузде. Кабалістика. Прокляття. Нащо нам усе це, Суверене?
— Є обов'язки, які ми успадкували. Ми — орден, а не просвітницька організація.
— Так, звичайно… Та Машина, яка зберігається у Храмі, дійсно зроблена з дорогоцінних матеріалів? Золото? Кришталь?
— Золота і кришталю там небагато. Більше дерева і жовтого металу, подібного до латуні. Дерев'яні частини частково пошкоджені. Машина, я б так сказав, трішки розукомплектована. Виглядає справді дуже древньою. Зрештою, ти скоро сам усе побачиш.
— А що відомо про інші машини?
— Відомо, що існує принаймні ще дві. Одна — копія нашої, а в іншої своєрідна конструкція.
— Та, яка копія нашої, це Сарагоська?
— Невідомо.
— Теж на збереженні братів?
— Так, але далеко звідси. За океаном.
— А там що кажуть?
— Там ніби теж були проблеми. Їхні спецслужби цікавились машинами ще в кінці сорокових років. Але якось обійшлось. — Командор дістав з бару почату пляшку бурбону. — Налити тобі кукурудзянки?
— Не відмовлюсь. — Костиганов переглянув листки З ОПОВІДКОЮ про Artes Magnae. — А описаний тут «колекціонер Фарі» має якесь відношення до гросмейстера Бенджаміна Кокса, про якого згадував Діма?
— Я так думаю, — Командор розлив віскі по стопарикам, — що Фарі — це такий літературний персонаж. Така алегорія. Брат, який написав оповідання, напевно, намагався показати читачам ступінь виродження верхівки Червоної Гілки, чи то Оранжевого ордену. Всі ці речі, як і багато що в наших справах, слід сприймати не як буквальні, а як символічні… Ну що, Лицарю Кадош, вип'ємо… Як казали старі масони, Naviget, haec summa est! [26]
— Ars una! [27] — відповів Костиганов давнім магістерським гаслом і одним ковтком спорожнив свій стопарик. — Ху! Добрий віскарик… Я сьогодні вже за кермо не сяду. Арендую тут у вас койку, висплюсь. Якщо, зрозуміло, на те буде ваша ласка.
26
Нехай відпливає! (Лат.)Цей древній масонський тост вважають цитатою з «Енеїди» Вергілія (4,235). У поемі цими словами Юпітер наказує Енеєві залишити Карфаген.
27
Мистецтво єдине! (Лат.)