Історія польсько-українських конфліктів т.1
Шрифт:
4. На територію Тернопільського і Теребовлянського повітів направити харцерські табори, Передової охорони і Служби Молодих, попередньо провівши відповідний вишкіл.
5. Всю акцію погодити з адміністративною владою, з військом і з КОП, коли йдеться про повіти КОПу. З цією метою належить скликати конференцію, на яку запросити тернопільського воєводу, командира 12 дивізії піхоти, командира бригади «Поділля», зацікавлених старост, командирів полків і офіцерів ПВ.
Б. Після отримання їхньої згоди приступити до підготовчих дій, до яких належать:
1) вивчення національних відносин у кожному селі
5) встановити місцевості, в яких спостерігається необхідність створення нових парафій, народних домів згідно з черговістю потреби.
В. Після затвердження проекту приступити до опрацювання детальної виконавчої частини.
Копія документа: Окружний керівник управління ВФіПВ /—/ Польняшек, підполковник дипломований
AAN, MSWі 887
Виклад листа міністра соціальної опіки Зиндрама Косцялковського до голови Ради Міністрів з дня 15.II. 1939 у справі зміцнення польського елементу в Східній Малопольщі.
С. 21. Виділяти городи тільки безробітним полякам.
С. 22. Всебічно підтримувати русинсько-українську еміграцію. Переправляти у західні й центральні воєводства українців і русинів, які працюють у державних установах або контрольованих державою, на їх місце направляти поляків.
С. 34. Збільшити кредити на літні акції (табори, напівтабори, збори) і харчування польських дітей у двомовних школах і так званих руських.
С. 34. Збільшити фінансування підготовки польських домашніх служниць, особливо курсів для домашніх служниць у Львові, де нині переважають українські служниці.
С. 269. У програмі діяльності Міністерства промисловості і торгівлі передбачити розширення програми праць для зміцнення польського стану володіння також на Волинське воєводство, що загальмувало б поширення, яке нині спостерігається, українських націоналістичних впливів на територію Волинського Полісся.
AAN, PRM, akta grup. sygn. 148–264
Щоденне повідомлення МВС № 123 від 14. VI. 1938, с. 108
Головне управління товариства народної школи у Львові, Польське товариство опіки над околицями — Львівський осередок і Національна організація жінок у Львові подали 3 ц. м. спільне звернення до пана міністра внутрішніх справ, у якому звертають увагу державної влади на так зване викрадення душ і акти терору з українського боку стосовно поляків (латинників) з метою змушення їх до зміни латинського обряду на греко-католицький. Як приклад називають місцевість Чижиків у Львівському повіті, у якій 39 поляків звернулось до місцевого греко-католицького пробоща з проханням здійснити зміну віросповідання.
Причиною цих подій, на думку
AAN, MSW, Wydz. Nar'od. sygn. 957
Інженер Станіслав Татарчух: Справа домашніх руських служниць у Львові і містах Східної Малопольщі.
Перед війною ця проблема не була такою нагальною, хоча переважно їздові, двірники, тертичники, лакеї русинів, а також домашні служниці були доволі численними, але перебування їх у містах було тимчасовим, служники з заощадженнями повертались на село.
Нині русинів-служників майже немає, оскільки всі інституції надають перевагу колишнім військовим, інвалідам, у кожному разі полякам. Натомість спостерігаємо масовий наплив руських служниць. Наплив тим небезпечніший, що ці служниці мають тенденцію залишатись у містах і у цій тенденції підтримуються руськими організаціями. Приводом для такого розвитку подій є зниження життєвого рівня міських господарств, у першу чергу працюючої інтелігенції. Перед війною переважав тип кваліфікованої служниці, яка вміє варити, прислуговувати, прибирати і т. п., як правило польки, нині ж при збідненні інтелігенції господарство мусить запрошувати служницю з нижчою кваліфікацією, а такими переважно є русинки.
Від моменту появи у нашому місті цей елемент залишається під постійною опікою руських організацій, які запрошує церква, і вони формують національну свідомість, схиляють до заощаджень, локалізованих у русинських касах. Шкода від цього подвійна. Перш за все те, що за польські гроші у містах утримується руський елемент, тоді як та сама грошова допомога надалась би для польського села. Потім руська служниця, втягнута у збирання заощаджень, після певної кількості років починає думати про закладення родини. Тоді цим знову займаються руські організації, сватаючи за неї дрібного ремісника, промислового робітника або дрібного торговця. Утворене стадо не тільки збільшує кількість руського населення міст, а й збільшує і так з кожним роком зростаючу кількість руських ремісничих верстатів, дрібних торговців споживчими товарами і т. п. Мусимо намагатись створювати переваги для польських домашніх служниць. Повинна настати агітація, яка усвідомлюватиме польське суспільство про ту шкоду, яка виникає від утримання руських служниць. Що важливіше, мусимо подбати, щоб польські дівчата, які найчастіше приходять від обори до складного міського життя, перевищували підготовкою руських дівчат.
Ми досягнемо цього лише тоді, коли за допомогою таких організацій, як Товариство народної школи, Союз суспільної праці жінок, Осередок господинь, Організація хатніх пані, створимо підготовчі курси для кандидаток на служниць до майбутніх обов'язків. Мусимо утворити не школи вишуканого приготування їжі, а навчити дівчат прання, прибирання, нескладного приготування їжі, ремонту білизни, і створимо тип доброї і дешевої домашньої польської допомоги. Перед прийняттям на курси потрібно б було, зрозуміло, провести відбір, вибираючи інтелігентніший елемент, жвавий до роботи, здоровий, національно свідомий, за винятком неписьменних.