Історія польсько-українських конфліктів т.1
Шрифт:
З огляду на вищенаведене головною директивою до дії, яка має за мету зміцнення польського елементу у Східній Малопольщі, належить визнати прагнення до створення у цьому регіоні сильного і численного польського міщанства.
— Однією з найважливіших перешкод, які стоять на шляху до створення сильного польського міщанського стану у Східній Малопольщі, належить вважати виняткове зайняття міст і містечок у цьому регіоні єврейським елементом.
Наскільки аналогічна ситуація у містах, які знаходяться на решті території Речі Посполитої, крім свого загальнонародного, економічного й суспільного негативного значення, не перебуває у безпосередньому зв'язку з можливістю утримання національного польського
4) Крім цього, необхідно виробити у польських економічних колах, особливо Львова й території Східної Малопольщі, переконання, що цей округ не перебуває поза межами уваги економічної програми уряду і не становить забутої території або на який не звертають уваги, а навпаки, у цьому регіоні створюються винятково корисні умови для виникнення і розвитку чисто польських економічних осередків.
З огляду на те незмірно важливо негайне посилення державної інвестиційної акції у Східній Малопольщі. (…)
AAN, PRM, akta grupowe 148–264. S. 262
Міністерство закордонних справ Суворо таємно
Головні напрямки еміграційної політики на території Львівського, Тернопільського і Станіславського воєводств.
І. Південно-східні воєводства як територія еміграції
На усій території південно-східних воєводств тільки західні повіти Львівського воєводства, а конкретно: Тарнобжег, Кольбушова, Жешів, Кросно, Ніско, Ланьцут, Пшеворськ і Бжозів, мають стабільну перевагу польського елементу серед сільського населення, становлячи частину суцільної етнографічної території, на якій проживають поляки.
Нестабільну перевагу мають тільки два повіти: Ярослав — 57 % і Скалат — 54 %. Решта повітів показують стабільну кількісну перевагу сільського населення. Найгірше виглядає ситуація поляків у Станіславському воєводстві, де в окремих повітах від 3 до 27 % поляків (на селі) і у північно-східній і південно-східній частині Львівського воєводства (наприклад, Турківський повіт — 4 % поляків).
Тому якщо не враховувати польської етнографічної частини (західної) Львівського воєводства, належить визначити територію південно-східних воєводств як територію з перевагою руського населення. Встановити точно величини переваги однієї з тих двох національностей, особливо коли розглядаються дані по повітах, важко.
Але слід вказати повіти, у яких налічується не менше ніж 40 % поляків, які творять так звану польську артерію, що простяглась від Збруча аж до Львова, а саме:
Повіт % поляків на селі
— Скалат 54
— Тернопіль 46
— Теребовля 47
— Підгайці 41
— Бережани 40
— Перемишляни 45
— Львів 48
38 23 36
39 38 57
До перерахованих повітів можна додати кілька інших з не набагато меншим відсотком поляків, які мають зі згаданою групою спільний кордон, економічні, транспортні вузли і т. п., а саме: Повіт %
— Збараж
— Гродек Ягеллонський
— Рудки
— Мостиська
— Перемишль
Крім того, Ярославський повіт
До цих повітів можна ще додати деякі гміни з сусідніх повітів на тих самих засадах. На згадані території належить направити посилену акцію набирання русинів до безповоротного переселення при одночасній забороні мобілізації поляків. Щоб не розпорошувати еміграційну акцію, яка не має занадто великих можливостей, інші повіти належить залишити поза впливом інтенсивного набору на еміграцію. Обмежений засіб впливу, яким є еміграція, змушує до концентрації і обмеження цілей. У результаті можна отримати у першій фазі діяльності коридор з перевагою польського населення від Збруча аж до території, етнічно повністю польської. Хребтом цього коридору буде залізнична магістраль Краків-Ярослав-Перемишль-Львів-Тернопіль, яка дає змогу належно організувати й економічно допомогти польському населенню. Акція еміграції принесе набагато швидші й кращі результати за умови належної організації скуповування землі у емігрантів-русинів, які від'їжджають, і продажу тієї землі осадникам-полякам. Економічні й структурні причини, які викликають еміграцію, сильно проявляються майже на всій території південно-східних воєводств.
— Вплив за допомогою еміграції
Заморська еміграція є безповоротною, і з цієї точки зору повинна бути доступною перш за все руському населенню з території названих 13 повітів. Континентальна еміграція, на 80 % сезонна, як правило, носить заробітчанський і тимчасовий характер і, як така, повинна охоплювати перш за все польський елемент. Обидва види повинні застосовуватись залежно від етнографічної, економічної і геополітичної ситуацій. У відношенні до південно-східних воєводств застосовуються вказані нижче принципи.
— Заморська еміграція
В обсязі заморської еміграції Міністерство соціальної опіки застосовує такі рекомендації:
— Заборонений набір поляків зі змішаних територій.
— Акція набору спрямована, головним чином, на меншини, які проживають на змішаних теренах, з нестабільною перевагою польського населення або меншин (як, наприклад, 13 повітів, перерахованих вище).
— Не гальмується еміграція меншин з інших теренів.
Навіть за нинішніх реальних можливостей заморської еміграції (від 7 до 20 тисяч осіб із Польщі — крім євреїв) у деяких повітах до виїзду на еміграцію достатньо кількох або кільканадцяти тисяч неполяків, щоб досягнути стабільної переваги польського елементу (близько 60 %) впродовж кількох років на території 4–5 повітів.
На пропозицію Міністерства соціальної опіки міжміністерською еміграційною комісією дня 24.11.1938 р. одноголосно прийнято відповідну ухвалу, яка має за основу вищезазначені наміри і у 1938 році повністю введена в дію. Труднощі у широкому здійсненні згаданих директив становлять:
— Валютні привілеї — в середньому на 1 заморського емігранта (незалежно від статі чи віку) припадає близько 1000 злотих, безповоротно вивезених за кордон;
— Обмеження і труднощі з боку держав імміграції;
— Попереднє зацікавлення нашого Міністерства закордонних справ, головним чином, питанням еміграції поляків (аж до 1938 року) з одночасним ставленням до еміграції з Польщі представників слов'янських меншин як до другорядної проблеми.
Підтвердилась та обставина, що бюджетні кредити Міністерства закордонних справ витрачались до цього часу, як правило, на польське осадництво, саме Міністерство закордонних справ виступало навіть з пропозицією призупинення еміграції українців на деякі південноамериканські території (наприклад, до Парагваю).