Свіччине весілля

Кочерга Иван Антонович

Ходiм мерщiй - здається, вже iдуть.

К о л я н д р а

Та одчепись.

(Чiповi).

Оце тобi наука.

Ч i п

I де воно береться в тих кравцiв!

Вбiгає дiвчина.

Д i в ч и н а

Готуйтесь! їдуть, їдуть молодi!

Рух. Гомiн. Всi стають по мiсцях.

П е р е д е р i й

Всi по мiсцях! Товаришi-брати!

Во славу мiста нашого

старого,

Во славу чесних всiх працiвникiв,

Во славу руського народу i землi

Засяють хай всi свiчi цеховi!

Миттю вся палата освiтлюється силою свiчок.

К а п у с т а

Тепер нехай через вогонь пройдуть

Звичаєм стародавнiм молодi.

Музика.

Цеховики стають обабiч дверей, утворюючи своїми свiчками щось подiбне до вогняної завiси, крiзь яку повиннi пройти молодi.

IV

Свiчка й Меланка входять крiзь вогняну заслону. За ними, вже повiльно, ошатна юрба дружок i бояр. Меланка в чудовому шлюбному вбраннi з серпанком на головi, що закриває її обличчя.

Х о р

Ой, пройшла Меланочка крiзь вогонь,

Наче щире золото, через горн.

Ой, свiти ж їм, вогнику, все життя,

Щоб не було в темряву вороття.

Ти в хатинi весело їм палай,

Ясну щастя-доленьку їм надай.

Молодi пiдходять до Тетяни i Капусти, що чекають їх, перша - з хлiбом, сiллю i медом, що поставленi на вiкно з дiжi, а другий - з двома зеленими, перевитими золотом свiчками та келихом, що стоїть на тацi, яку держить хтось iз товаришiв.

Т е т я н а

Нехай вас бог благословить святий,

Нехай у вас всього в привiллi буде,

Удосталь хлiба, меду та вина.

К а п у с т а

На полi хай у тебе буде повня,

А в хатi вiчна згода та любов.

П е р ш и й х о р

Тупу-тупу коло дiжечки,

Навiдала сироїжечки,

Що ж нам допiру робити:

Чи в хатi свiчки свiтити,

Чи сироїжечки брати,

Чи вже невiстку вiтати.

Є в нас тарiлочка меду,

Йди до нас, невiстко, на беседу.

Д р у г и й х о р

Ой панове сватове, просимо вас,

Прилетiла утiнка в добрий час,

Ви ж її не бийте, не лайте,

Ви ж її хорошенько приймайте,

Ви ж її раненько не будiте,

Ви ж її мiж людьми не судiте.

П е р ш и й х о р

Ой невiстко наша жаданка,

Ой, не рiк ми тебе жадали,

Сiм рокiв меду не пили,

Сiм рокiв свiчок не свiтили,

Ти ж нам солодша вiд меду.

Йди до нас, голубко, на беседу,

Ти ж нам яснiша за свiчку,

Одкрий нам своє бiле личко.

К а п у с т а

(знiмає серпанок з Меланчиного обличчя, зворушений).

Отак,

Меласю,- сiм рокiв тебе,

Мов свiчечку ясную, ми чекали

I в темрявi журились, а тепер

Ти увiйшла, i раптом засiяла

Палата вся вiд радiсних огнiв.

М е л а н к а

(зворушена, припадає на мить до його плеча).

О мiй дiдусю любий!

К а п у с т а

I за це

Прийми од нас, звичаєм стародавнiм,

Зеленую цю свiчку.

(Запалює й дає).

Хай горить

Вона тобi на радiсть та на щастя.

А це тобi, вiдважний майстре наш.

(Дає так само Свiчцi).

Нехай тебе колись прославить пiсня,

Що Свiчка ти - i свiтло нам здобув.

Х о р

Слава тобi. Свiчко-зброяре,

Свiчку ти здобув воску яра,

Слава тобi, майстре умiлий,

Слава тобi, рицарю смiлий!

Капуста бере келих i подає Свiчцi.

К а п у с т а

Тепер прийми цю заздоровну чару.

Х о р

Не пий, Iванко,

Першого привiту,

Бо перший привiт,

Лихий на зустрiт,

Оддай маршалку 1

Через праве плече -

Нехай вiн виллє,

Нехай потече.

1 Маршалок - староста у весiльному обрядi.

Свiчка бере келих i передає через праве плече Коляндрi, який виливає його на пiдлогу.

Т е т я н а

(бере другий келих i подає Свiчцi).

Здоровi пийте, дiточки, нехай

Солодка й повна буде ваша чара.

Свiчка бере й п'є, чергуючись з Меланкою.

С в i ч к а

Бо славу нашу, браття дорогi,

Нехай вовiк живе громада наша!

В с i

Тобi на славу! Слава, слава Свiчцi!

Передерiй пiдходить до молодих.

П е р е д е р i й

Хвала тобi, одважний майстре наш!

Щасливий будь з дружиною своєю.

А ти, Меласю, од мене прийми

Цю рiзьблену оздобу на намисто -

Найкращий твiр, що я колись скував,

Коли ще очi бачили мої.

(Дає їй золоту оздобу).

М е л а н к а

(зворушено).

Спасибi щире, дядечку мiй любий,

О, як би я жадала, щоб вони

Прозрiли знов, твої прекраснi очi.

(Цiлує його).

П е р е д е р i й

Меласю! Рiдна! Свiчечко ясна!

Мене сама мов свiтлом ти осяла.

В с i

Нехай живе наш Свiчка! Хай живе

На довгi роки славний майстер наш!

Музика

Пiд звуки музики й гучних привiтань Капуста i Тетяна обводять молодих навколо всiєї палати, пiсля того садовлять їх на покутi.