Твори в п'яти томах. Том 1
Шрифт:
19. Просто козаками Фінляндію засіяла; насипала бурта на Орел і... та цареві болота гатил а.— За часів Петра І люд український (особливо козацтво) брав учаоть у війні-з Швецією, зокрема на території Фінляндії; багато козаків і кріпаків загнали на спорудження Петербурга і фортець, на будування укріплень на річці Орелі, на прокладення Ладозького каналу і т. п. У війні з Швецією, а також на важких будівних та земляних роботах загинула велика кількість людей. Бурта (або бурти) — купи, довгі вали (порізн. бурти картоплі).
20.
21. Мучитель — цар Іван IV Грозний (царював у роках 1547—1584), великим князем був проголошений ще 1533 р.
22. Петруха — цар Петро І (був царем у 1682—1725 pp.).
23. Пчела — «Северная пчела», реакційна газета, що виходила в Петербурзі (1825—1853).
24. Ярчук — за народним повір’ям, собака, що народжується видющим, з вовчими зубами.
25. Тясьма—річка Тясмпн, притока Дніпра. На ній стоїть м. Чигирин, колишня резиденція Богдана Хмельницького.
26. Ясси — місто в Румунії, колишня столиця Молдавського князівства. Тут мається на увазі похід Б. Хмельницького на Ясси, 1652 р. в Яссах старший син Богдана Хмельницького Тиміш одру-жився з Розандого, дочкою молдавського господаря (князя) Лупула.
27. Жовті Води.— Мова йде про битву, яка відбулася на річці /Ковті Води в травні 1648 р. (Див. примітку 41 до поеми «Гайдамаки»).
28. Містечко Берестечк о.— Під Берестечком у червні 1651 р. сталася битва війська Богдана Хмельницького з польською армією. Зрада татарського хана, тодішнього спільника Хмельницького, дала змогу польській шляхті виграти бій.
29. Яременка в пику п и ш е...— «Козака Яременка клуня на тім місці, де стояли Богданові палати».— Прим. Шевченка.
СТОЇТЬ В СЕЛІ СУБОТОВІ..,
Вперше надруковано польською транскрипцією в часописі «Dzienniк LiterаскГі» (1861, № 62).
Автограф — в зошиті «Три літа».
1. Су боті в — див. примітку 2 до твору «Великий льох».
2. З і н о в і ю, Олексіїв друже! — Зіновій — друге ім’я гетьмана Богдана Хмельницького. Олексій — цар Олексій Михайлович (царював у 1645—1676 роках). За його царювання 1654 р. Україна возз’єдналася з Росією.
НАЙМИЧКА (Поема)
Вперше надруковано у виданні П. Куліша «Записки о Южной Руси» (1857, т. 2) без підпису автора, оскільки Шевченкові тоді було заборонено друкуватися. З цензурних міркувань у передмові до поеми П. Куліш зазначав, що автор поеми невідомий, а текст її нібито знайдено в альбомі «хуторской барышни».
Автограф — в зошиті «Три літа». Він дещо різниться від першодруку, в ньому нема, зокрема, поділу на розділи.
1. Г а ба — біле турецьке сукно; смуга на тканині іншого кольору. Тут вжито у значенні краєчків хустки.
2. Цар ег рад — див.
3. К а в’я р — солона риб’яча ікра.
КАВКАЗ
Вперше надруковано 1859 р. у збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпціг).
Автограф — в зошиті «Три літа».
1. Де Бальмен, Яков Петрович (1813—1845) — офіцер, художник, родом з Полтавщини, Шевченків приятель. Разом з художником М. Башиловим у 1844 р. ілюстрував переписану латинкою збірку «Wirszy Т. Szewczenka». Живописом і літературою займався як аматор. Загинув на Кавказі під час походу царського війська проти черкесів.
2. Прометей — образ титана (напівбога). У стародавніх греків була поширена легенда, що Прометей викрав у богів вогонь і .віддав його людям. За це Зевс (найстарший бог) звелів прикувати Прометея до скелі на високій кавказькій горі, а орел став щодня прилітати і клювати його печінку. Щоб муки Прометея тривали вічно, Зевс зробив так, що печінка в покараного протягом ночі виростала л її знову клював орел.
3. П р я (церк.-слов.)— суперечка.
4. Чурек — особливо спечений несолоний хліб у вигляді великого коржа. Сакля — хата, збудована з каменю й глини.
5. Щ о цар якийсь-то свині па с...— Тут Шевченко використав біблійний образ царя Давида, який забрав собі в наложниці жінку одного із своїх військових начальників (Урія), а його послав на війну, де він і загинув.
6. Гішпани — іспанці, в даному контексті — колонізатори.
7. Суєслови — марнослови.
8. Ставник — свічник у церкві.
–
9. Мірра (церк.-слов.)—пахуча смола, що її використовують під час церковної відправи.
10. Мій Якове...— Яків де Бальмен, якому присвячено твір.
1 МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ...
Вперше надруковано 1859 р. у збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпціг).
Автограф — в зошиті «Три літа».
1. Моголи — тут у значенні монголи.
2. Тамерлан (1336—1405) — перекручена європейська форма прізвиська Тімура, якого араби називали Тімурленг (що означає Ті-мур-кульгавий),— татаро-монгольськіїй полководець і завойовник.
3. Коллар, Ян (1793—1852) — чеський поет і вчений, син се-лянина-словака, професор Віденського університету, обстоював ідею об’єднання чехів і словаків, а також інших слов’янських народів.
4. Г а н к а, Вацлав (1791 —1861)—чеський поет і вчений, професор Празького університету.
5. Слав’ янофіли — представники ідейно-політичної течії в ЗО—50-х роках XIX ст., що обстоювали ідею об’єднання слов’янських народів у єдину федерацію під зверхністю російського царя. Карл Маркс, а також М. Чернишевський називали теорію слов’янофілів реакційною, такою, яка, по суті, допомагала зміцненню царизму.