Твори в п'яти томах. Том 1
Шрифт:
6. Брути — історичні особи в Стародавньому Римі. Люцій Юній Брут 510 р. до н. е. очолив повалення з трону царя Тарквінія Гордого, після чого Рим став республікою; Марк Юній Брут — один з організаторів змови і вбивства Юлія Цезаря (44 р. до нашої ери).
7. Коклес — легендарний римський герой, відомий тим, що 507 р. до н. е. обороняв міст на річці Тібр у Римі від етруського царя Порсени.
8. Титла — особливий значок над словом, який у церковнослов’янському письмі означає скорочення
9. Синоп, Трапезонд (Трабзон)—турецькі міста на узбережжі Чорного моря, що їх руйнували козацькі гетьмани у відповідь на агресивні, спустошливі походи турків на Україну.
10. І на Січі мудрий німець картопельку са-д и т ь...— Шевченко мав на увазі заселення півдня України німецькими багатіями-колоністами; цьому заселенню сприяла Катерина II.
Вперше надруковано 1859 р. у збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки»-(Лейпціг).
Автограф — в зошиті «Три літа».
1. Холодний Яр — яр у лісі, поблизу Чигирина, де збиралися 1768 р. гайдамаки.
2. Н е р о н — римський імператор у І ст. н. е., відомий своєю жорстокістю. Шевченко мав тут на увазі царя Миколу І.
3. «П ятно в нашей истори и...» — Шевченко мав тут на увазі книгу А. Скальковського «Наезды гайдамак на Западную Украйну 1733—1768 гг> (1845), в якій автор ганьбив селянський революційний рух і справді вжив у своїй книзі слово «пятно».
ПСАЛМИ ДАВИДОВІ
Окремі псалми вперше надруковано 1857 р. без прізвища автора у виданні П. Куліша «Граматка». В «Кобзарі» 1860 р. псалми надруковано з цензурними купюрами.
Автограф — в зошиті «Три літа». Він має деякі відміни від тексту, опублікованого в «Кобзарі» 1860 р.
1. Псалми — давні пісні релігійно-філософського змісту, що становлять так зване святе письмо. Авторство їх приписується різним біблійним пророкам. Частина таких пісень пов’язується з ім’ям із-раїльсько-іудейського царя Давида (1055—1015 роки до н. е.). Форму його біблійної поезії Шевченко використав для пропаганди своїх революційно-демократичних ідей.
2. В с к у ю (церк.-слов.)— чому, чого, доки.
3. Ізраїль — ім’я міфічного родоначальника єврейського народу.
4. Всує — див. примітку 6 до твору «Єретик».
5. А ар он — за біблією, єврейський первосвященик, брат Мой-сея.
6. О м е т и — краї; поли особливого верхнього одягу духовенства, ризи.
7. Є р м о н — гора в Палестині.
8. Орган — музичний інструмент тих часів, своєрідний ріжок.
9. Єд-омляне— народ, що жив на півдні, в сусідстві з ізраїльським народом, і часто нападав на нього.
10. Тимпан—стародавній музичний інструмент, різновид литавра.
МАЛЕНЬКІЙ МАР’ЯНІ
Вперше надруковано
Автограф — в зошиті «Три літа».
МИНАЮТЬ ДНІ, МИНАЮТЬ НОЧЇ.;.
Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861, № 3).
Автограф — в зошиті «Три літа».
ТРИ ЛІТА
Вперше надруковано в журналі «Нова громада» (1906, № 10),
Автограф — в зошиті «Три літа».
1. Катруся — поет мав на увазі образ Катерини з однойменної своєї поеми.
2. Що молились з козаками в турецькій неволі.— Шевченко тут згадує свою поему «Гамалія», в якій зображено бранців у турецькій неволі, а" потім їх визволення.
3. Оксана — Оксана Коваленко, подруга дитячих літ Шевченка і героїня кількох його творів; зокрема, Оксані Коваленко присвячена поема «Мар’яна-черниця».
4. Кругом мене, де не гляну, не люди, а змі ї...— Поет тут говорить про поміщиків-кріпосників і всіх тих, хто був опорою і відданим слугою самодержавства.
ЗАПОВІТ
• Вперше надруковано 1859 р. у збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпціг) під назвою «Думка».
Автограф — в зошиті «Три літа».
Твір написано під час дуже серйозного захворювання, коли поет уже не мав надії на одужання.
ЛІЛЕЯ
Вперше надруковано у львівській газеті «Слово» (1862, № 16).
Існують інші варіанти твору. Тут подається той текст, який Шевченко записав до «Більшої книжки», фототипічним способом 1963 р. опублікованої Видавництвом АН УРСР.
РУСАЛКА
Вперше надруковано у львівському журналі «Вечорниці» (1862, № 12).
Є кілька автографів цього твору. Тут подається текст, який Шевченко записав до «Більшої книжки».
ОСИКА (Поема)
Вперше надруковано у виданні: Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у десяти томах, т І. К., Вид-во АН УРСР, 1939, стор. 527—535. Ця чистова редакція поеми, переписана до зошита разом з передмовою до другого видання «Кобзаря», «Лілеєю» і
«Русалкою», була підготовлена до друку, але під час арешту 5 квітня 1847 р. її відібрано у поета. На засланні Шевченко записав поему, по пам’яті до «Малої книжки», значно переробивши і назвавши — «Відьма». У Нижньому Новгороді ще раз переписав. Так постав, по суті, новий твір, який друкується у другому томі цього видання під назвою «Відьма».
1. Після осіннього Микол и...— після 19 грудня.
2. Вовкулак — у повір’ях деяких слов’янських народів перевертень, мертвяк, який виходить уночі з могили, щоб смоктати кров у людей, що сплять.