Украі?нські народні пісні

Автор неизвестен

Ну ж, заспіваймо - духу піддаймо!

Може, нас лихо застало?

Може, в хазяйки мало наливки?

Пива чи меду не стало?..

Може, в хазяйки мало наливки?

Пива чи меду не стало?..

Гей, наливаймо повнії чари

Щоб через вінця лилося,

Щоб наша доля нас не цуралась,

Щоб краще в світі жилося!

Щоб наша доля нас не цуралась,

Щоб краще в світі жилося!

Щоб в Україні нам засіяла

Ясная зіронька з неба:

Зіронька

тая - Воля святая, -

Більшого щастя не треба!..

Зіронька тая - Воля святая, -

Більшого щастя не треба!..

Випиймо ж, хлопці! Пиймо, молодці!

Пиймо, поки іще п’ється!

Поки недоля нас не спіткала!

Поки ще лихо сміється!..

Поки недоля нас не спіткала!

Поки ще лихо сміється!..

Вдармо ж об землю лихом-журбою,

Щоб стало жить веселіше!

Пиймо за Волю! Пиймо за Долю!

Пиймо за все, що миліше!

Пиймо за Волю! Пиймо за Долю!

Пиймо за все, що миліше!

Гей, наливайте повнії чари

Гей, наливайте повнії чари,⁵

Щоб через вінця лилося,

Щоб наша доля нас не цуралась,

Щоб краще в світі жилося!

Вдармо ж об землю лихом-журбою,

Щоб стало всім веселіше.

Вип’єм за щастя, вип’єм за долю,

Вип’єм за все, що миліше!

Пиймо ж, панове, пиймо, братове,

Пиймо ж, ще поки нам п’ється,

Поки недоля нас не спіткала,

Поки ще лихо сміється.

Глибока кирниця, глибоко копана

Глибока кирниця, глибоко копана,

Там стоїть дівчина,⁶ як намальована.

Ла-ла-ла-ла-ла, ха-ха, (3) як намальована.

При кирниці стала, водиці набрала,

Про свого Йвасика милого думала.

Ла-ла-ла-ла-ла, ха-ха, (3) милого думала.

Якби тя, Йвасику, на дні зобачила,

То зараз би-м туди в кирницю скочила.

Ла-ла-ла-ла-ла, ха-ха, (3) в кирницю скочила.

Найперш би вкинула цей гарний віночок,

Що я його сплела з рожевих ружечок.

Ла-ла-ла-ла-ла, ха-ха, (3) з рожевих ружечок.

Ой ні, я не скочу - кирниця глибока,

Кирниця глибока і зимна в ній вода.

Ла-ла-ла-ла-ла, ха-ха, (3) і зимна в ній вода.

Гойда, гойда, гойдаша

Гойда, гойда, гойдаша,

Де кобилка, там лоша.

Наїлися лободи,

Поскакали до води.

Гойда, гойда, гойдаша,

Де кобилка, там лоша.

Ми кобилку продамо,

А лошатко зростимо.

Гомін, гомін, гомін по діброві

Гомін, гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває,

Туман поле,

поле покриває,

Мати сина проганяє:

"Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе орда візьме!"

"Мене, мамо, мене орда знає -

В чистім полі обминає".

"Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе турчин візьме!"

"Мене, мамо, мене турчин знає

Сріблом-злотом наділяє".

"Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе ляхи візьмуть!

"Мене, мамо, мене ляхи знають

Медом-вином напувають".

Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе москаль візьме!"

"Мене, мамо, мене москаль знає -

Давно уже підмовляє".

Гомін, гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває,

Туман поле, поле покриває,

Мати сину промовляє:

"Вернись, синку, вернись додомоньку,

Змию тобі головоньку".

"Мені головоньку дощі змиють,

А висушать буйні вітри".

Гриць мене, моя мати

Гриць мене, моя мати,

Гриць мене полюбив,

Гриць мені, моя мати,

Черевички купив.

Купив мені черевички

За цілого п’ятака,

Щоб я зранку до вечора

Вибивала тропака.

Очеретом качки гнала,

Спотикнулась та й упала:

За те мене мати била,

Щоб я хлопців не любила.

Ой я хлопців не любила,

Тільки Петра та Данила,

Грицька, Федька та Івана,

Марка, Стецька та Романа.

Та Ігната, та Уласа,

Що танцює вихилясом,

За Трохима ж під кінець

Побив мене пан-отець.

Грицю, Грицю, до роботи

Грицю, Грицю, до роботи!

В Гриця порвані чоботи...

Грицю, Грицю, до телят!

В Гриця ніженьки болять...

Грицю, Грицю, молотити!

Гриць нездужає робити...

Грицю, Грицю, врубай дров!

Кахи-кахи! Нездоров...

Грицю, Грицю, роби хліб!

Кахи-кахи! Щось охрип...

Грицю, Грицю, до Марусі!

"Зараз, зараз уберуся!"

Грицю, Грицю, хоч жениться?

"Не можу одговориться!"

Грицю, Грицю, кого взяти?

"Краще Галі не зіскати!

Галю, серденько моє,

Чи підеш ти за мене?"

"Стидкий, бридкий, не люблю

І за тебе не піду!"

Десь тут була подоляночка

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона сіла,

Тут вона впала,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

Ой устань, устань, подоляночко,

Ой устань, устань, молодесенька!