Украі?нські народні пісні

Автор неизвестен

Умий своє личко,

Та личко біленьке,

Біжи до Дунаю,

Бери молоденьку,

Бери ту, що скраю!

Дівка в сінях стояла

Дівка в сінях стояла,

На козака моргала:

"Ти, козаче, ходи,

Мене вірно люби,

Серце моє!"

Серце моє!"

"Як до тебе ходити,

Тебе вірно любити?

В тебе батько лихий, (2)

Серце моє!"

Серце моє!"

"Батька дома немає,

У

шиночку гуляє.

А ти, серце, ходи,

Мене вірно люби,

Серце моє!"

Серце моє!"

"Як до тебе ходити,

Тебе вірно любити?

В тебе мати лиха, (2)

Серце моє!"

Серце моє!"

"Матері дома немає,

На хрестинах гуляє.

А ти, серце, ходи,

Мене вірно люби,

Серце моє!"

Серце моє!"

"Як до тебе ходити,

Тебе вірно любити?

В тебе собаки лихі, (2)

Серце моє!"

Серце моє!"

"Я собакам угоджу,

Я їм хліба положу.

А ти, серце, ходи,

Мене вірно люби,

Серце моє!"

Серце моє!"

"Як до тебе ходити,

Тебе вірно любити?

В тебе кішки лихі, (2)

Серце моє!"

Серце моє!"

"Я ж і кішкам угоджу,

Шматок сала підложу.*

А ти, серце, ходи,

Мене вірно люби,

Серце моє!"

Серце моє!"

"Як до тебе ходити,

Тебе вірно любити?

В тебе миші лихі, (2)

Серце моє!"

Серце моє!"

"Коли ж мишей боїшся,

На воротях повісся,

Ізгинь, пропади,

А до мене не ходи,

Цур тобі, пек!"

Цур тобі, пек!"

Дівчино кохана, здорова була!

"Дівчино кохана, здорова була!

Чи вже ж ти на мене та не забула;

Приїхав до тебе, Бог тебе знає,

Чи твоє серденько мене кохає?"

"Козаче коханий, чого питаєш,

Хіба ж ти та мене іще не знаєш?

Скоріше, козаче, в могилі буду,

Ніж тебе, серденько, та позабуду".

"Спасибі, дівчино, за добре слово,

А може ти любиш кого другого?

Коли правдива мовонька твоя,

Так будеш, серденько, навіки моя".

"Ти добре то знаєш, що я сирота,

Не маю я срібла, не маю злота,

Опріч любові, що к тобі маю,

Я всім убога - того не таю".

"Не треба мні злота, я сам придбаю,

А треба дівчини, що я кохаю.

Ходімо до церкви, зв’яжемо руки,

Нехай в нас не буде на серці муки".

Дівчино-рибчино, здорова була!

"Дівчино-рибчино,

Здорова була!

Чи вже ж ти, серденько,

Мене забула?"

"Ні, не забула

І не забуду,

Любила,

кохала,

Любити вік буду!"

"Дівчино-рибчино,

Серденько моє,

Якби ж ми з тобою

Жили обоє!

Жили ми з тобою,

Вік вікували,

Горенька й нуждоньки

В світі б не знали!"

"Ти б строїв хатинку,

Я б помагала,

Ти б косив соломку,

Я б загрібала!"

"Ти б шила та пряла,

Люба та мила,

Я б мотав пряженьку

На мотовила!"

Дівчинонька по гриби ходила

Дівчинонька по гриби ходила,

В зеленому гаю заблудила. (2)

Приблудила к зеленому дубу:

Ой тут же я ночувати буду. (2)

Я ж думала, що дуб зелененький,

А то стояв козак молоденький. (2)

І сказала: "Козаче-гультяю,

Виведь мене з зеленого гаю. (2)

Виведь мене з зеленого гаю,

Я ж, молода, дороги не знаю". (2)

Коли б дівка дороги не знала,

То б козака гультяєм не звала. (2)

А сказала б: "Козаче-соколу,

Виведь мене з зеленого бору. (2)

Виведь мене із темного бору

Та й проведи до самого двору". (2)

Добривечір, дівчино, куди йдеш

"Добривечір, дівчино, куди йдеш? (2)

Скажи мені правдоньку, де живеш?" (2)

"Чи то ж би я розуму не мала, (2)

Щоб я тобі правдоньку сказала?"(2)

"Добривечір, дівчино, чия ти? (2)

Чи вийдеш ти на вулицю гуляти?" (2)

"Не питайся, козаченьку, чия я, (2)

Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я!" (2)

"Дівчинонько-серденько, куди йдеш?" (2)

Скажи мені правдоньку, де живеш?" (2)

"Отам моя хатонька край води, (2)

З високого дерева, з лободи. (2)

Я ж до хати сінечки приплету (2)

З високого дерева, з черету". (2)

"Тепер же я догадався, чия ти! (2)

Пусти ж мене, серденько, до хати!" (2)

"Шкода теє, голубе, затівать, (2)

Бо ти будеш ніченьку ночувать!" (2)

"Та я ж тебе, серденько, не зведу, (2)

Пожартую трішечки та й піду!" (2)

Жартувала дівчина до зорі, (2)

Поки стало видненько надворі. (2)

"Ой уставай, козаченьку, та тікай, (2)

Та на мене славоньки не пускай!" (2)

Дощик, дощик

Дощик, дощик

Крапає дрібненько...

Я ж думала, я ж думала -

Запорожець, ненько!

Я ж думала, я ж думала -

Запорожець, ненько!

Коли б знала, коли б знала,

Відкіль виглядати,