Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія

Гудкайнд Террі

Загнуздавши себе, Річард обернувся до людей.

— Зрештою, і тільки завдяки допомозі Келен, я переміг тирана. Поки вона не прийшла в мої ліси і не потривожила мій спокій, я не знав, що це означає — жити. Повалений мною ворог звався Даркен Рал, він був мій батько і чоловік, якого я ніколи не знав.

Люди подивилися на нього з недовірою.

— Ніколи не знав? — Перепитав вражений голос.

— Це довга історія, — похитав головою Річард. — Можливо, в більш відповідний час я вам її розповім. Зараз я повинен розповісти вам про найважливіше, щоб ви і ті, кого ви любите, могли повернутися додому.

Дивлячись в землю, Річард пройшовся перед людьми.

— Коли я вбив Даркена Рала, то зробив це, щоб не дати йому

вбити мене і моїх близьких. Він катував і вбив незліченну кількість людей і тільки цим уже заслужив смерть, але я повинен був убити його, інакше він убив би мене. Тоді я ще не знав, що він — мій справжній батько, а я — його спадкоємець, і, вбивши його, я стану лордом Ралом. Можливо, якби тиран знав, що я його син, він намагався б убити мене за одне це, але він теж перебував в невіданні. У мене була важлива інформація, тому він збирався катувати мене, щоб отримати її, а потім убити. Мені вдалося вбити його першим. З тих пір я багато чому навчився. Те, чого я навчився, об'єднає нас на дорогах, по яких ви прийдете до розуміння, якщо досягнете успіху в новій битві. — Річард обвів рукою людей і притиснув її до грудей, дивлячись на них. — Країна, в якій я виріс, країна Келен і країна Д'хара складають Новий світ. Ви дізнаєтеся, що ці великі землі, де лежить і ваша батьківщина, називаються Старим світом. Після того як я став лордом Ралом, бар'єри, які захищали нас від Старого світу, зруйнувалися, навіть сильніше, ніж ваші. Коли це сталося, Імператор Джеган — володар Старого світу скористався цією можливістю, щоб вторгнутися в Новий світ, мій дім. Його вторгнення у нас набагато страшніше, ніж у вас. Ми б'ємося з ним і його солдатами більше двох років, намагаючись знищити їх або хоча б відкинути назад в Старий світ. Бар'єри, які були зруйновані, захищали нас від Ордена і подібних їм загарбників майже три тисячі років — набагато довше, ніж вони захищали вас. В кінці Великої війни, перед тим як були поставлені бар'єри, ворог із Старого світу використовував магію, щоб створити людей, прозваних соноходцями.

Люди стали перешіптуватися. Вони почули знайоме слово, хоча насправді і не розуміли, що воно означає.

— Соноходець проникає в мозок людини і бере її під контроль, — пояснив Річард, коли запанувала мовчанка. — Від них немає захисту. Якщо соноходець поневолить твій мозок, ти не можеш опиратися його владі. Люди опинилися в скрутному становищі. Людина на ім'я Елрік Рал, мій предок, очолив боротьбу проти соноходців. Він був у той час не тільки лордом Ралом, Правителем Д'хари, але й великим чарівником. Він створив зв'язок, який захищав людей від соноходців, включаючи їх уми в магічну мережу Елріка Рала. Ваша релігія створена заради такого ж зв'язку. Лорд Рал дарував людям Д'Хари такі особливі узи на три тисячі років.

Кілька людей вийшли вперед, на їхніх обличчях з'явилася тривога.

— Лорд Рал, принісши клятву тобі, ми будемо захищені від соноходців? Чи будемо ми захищені від того, що хто вторгнеться в наш розум і заволодіє нашим тілом? — Запитав хтось.

— Тобі й твоїм людям не потрібен захист. Ви захищені в будь-якому випадку, — похитав головою Річард.

Зітхання полегшення вирвався у стоячих перед ним людей. Хтось обхопив за плечі сусіда, або поплескав друга по спині. Вони виглядали так, немов соноходці вже підкрадалися до них, але в останню мить людям вдалося врятуватися.

— Але як ми захищені? — Запитав Оуен.

Річард глибоко вдихнув і повільно видихнув.

— Це частина зв'язку між нами і вами. Бачиш, наскільки я знаю, магія потребує рівноваги, щоб діяти.

Він побачив навколо розуміючі кивки, немов ці не володіючі даром люди добре розбиралися в магії.

— Коли Елрік Рал, використовуючи магію, створив зв'язок, щоб захистити свій народ, то для збереження захисту, підтримки її сили став необхідний лорд Рал, — продовжив пояснення Річард. — Але не завжди діти чарівників успадковують

дар батьків, або хоча б частину його. Елрік Рал зробив так, щоб лорд Рал завжди породжував одного сина, який володіє магічним даром, і який міг би підтримувати узи. Таким чином, захист міг стати вічним.

Ковзнувши поглядом по слухачах, Річард підняв палець, щоб привернути їх увагу до цієї частини розповіді.

— У той час чарівники не знали, що ця магія породить те, що будет врівноважувати її. У лорда Рала завжди народжувався спадкоємець, що володіє магією, такий же чарівник, як і він. Але, як було виявлено пізніше, також у нього народжувалися і нащадки, які не володіли даром взагалі.

Бандакарці виглядали спантеличеними, і Річард зрозумів, що вони не розуміють, про що він їм розповідає. Людям, що живуть настільки ізольованим життям, його історія дійсно могла здаватися дивною, якщо не надуманою. Він згадав, наскільки його самого спантеличувала магія, поки кордону не попадали і він не зустрів Келен. Річард виріс в оточенні магії, але не розумів багато чого в собі. Він народився обдарованим, але до цих пір не знав, як контролювати свій дар.

— Розумієте, тільки деякі люди володіють магічними здібностями, їх називають обдарованими, — пояснив він. — Але всі інші народжуються, володіючи майже непомітною іскрою дару, так що вони навіть не можуть управляти магією. До недавнього часу їх вважали необдарованими. Розумієте? Обдаровані — це чарівники і чаклунки, вони можуть управляти магією, а інші — ні, так що їх вважають необдарованими. Але, як виявилося, це не зовсім так. Ті, хто від народження володіють нескінченно малою іскрою дару, можуть взаємодіяти з магією, яка оточує їх, з предметами і живими істотами, породженими магією. Вони також можуть взаємодіяти з тими, хто обдарований більшою мірою, ніж вони, і може керувати магією.

— Деякі люди в Бандакарі теж володіють магією, — сказав один чоловік. — Справжньою магією. Тільки ті, хто ніколи не бачив…

— Ні, — відрізав Річард. Він не хотів, щоб слухачі втратили нитку його міркувань. — Оуен розповідав мені про цих людей. Це містицизм, а не магія. Я говорю про інше. Я говорю про реальну магію, яка приносить реальні результати в реальному світі. Забудьте все, що вам говорили про магію. Викиньте з голови ті діяння, звані вами магією, які ваша віра, ймовірно, дозволяла вам здійснювати. Це все не реально. Це тільки зовнішня ілюзія магії, існуюча у вашій уяві.

— Але це реально, — заперечив хтось з благоговінням в голосі. — Більш реально, ніж те, що можна побачити і відчути.

Річард суворо подивився на нього.

— Якщо ваша магія настільки реальна, чому ж ви скористалися перевіреною отрутою, яку приготувала людина, яка все життя працювала з рослинами? Думаю, тому, що ви знали про те, наскільки це реально подіє, от чому. Коли те, що відбувається, торкнулося вас, ваших життів, ви звернулися до реальності, до того засобу, який, як ви знали, реально спрацює.

Річард показав на Келен.

— Мати-Сповідниця володіє дійсною магією. Це не фантастичне прокляття, яке наклали на когось, а коли через десять років він помер, то люди повірили, що прокляття всьому виною. Магія Келен реальна, вона приносить смерть, так що може впливати навіть на вас. Мати-Сповідниця може доторкнутися до кого-небудь, і в ту ж мить ця людина помре. Не через десять років, а прямо зараз, на місці.

Річард рішуче стояв перед ними, дивлячись прямо в очі.

— Якщо хтось не вірить, що це реальна магія, нехай перевірить. Нехай продемонструє свою магію, засновану на вірі, і накладе на мене закляття, яке вбило б мене на місці. А після того як він це зробить, нехай стикнеться з реальною смертоносною силою Матері-Сповідниці. Тоді будь-хто зможе побачити результат і вирішити, хто правий. — Він переводив погляд з обличчя на обличчя. — Є охочі спробувати? Чи знайдеться серед вас, необдарованих, чарівник, який захоче спробувати?