Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія
Шрифт:
— Хочеш сказати, всі його заяви — нісенітниця, але якимось чином загальна ідея вірна?
— Ні. Але раптом він правий? Подивися на мене і на себе. Згадай, про що ми говорили, коли ти пояснював мені, що я народжена сліпою. — Дівчина швидко глянула на Оуена і сказала менше, ніж збиралася. — Річард, ти говорив тоді майже те ж саме. Пам'ятаєш, ти сказав, що для мене багатьох речей не існує? Виходить що це правда, адже моя реальність відрізняється? Моя реальність не схожа на твою?
— Ти неправильно зрозуміла мене, Дженнсен. Коли більшість людей потрапляють в зарості отруйного плюща, вони покриваються пухирями які починають
— А ти впевнений в цьому? — Дженнсен присунулася ще ближче до брата. — Річард, ти не знаєш, яке це — відрізнятися від інших, не відчувати і не бачити те, що інші. Ти кажеш, що це магія, але я не бачу і не відчуваю її. Мене вона не стосується. Чи повинна я повірити тобі на слово, якщо мої відчуття говорять мені, що нічого немає? Можливо, тому я розумію те, про що говорить Оуен. А раптом, він не так вже й не правий? Може, як він говорить, тільки сама людина вирішує, що для неї реально, а що ні.
— Те, що ми відчуваємо, треба сприймати в загальному. Якщо я заплющу очі, сонце не перестане світити. Коли я сплю, я ні про що не думаю, але це не означає, що світ перестає існувати. Треба не тільки слухати свої почуття, але і не ставати глухим до істини, яку ти дізнався про світ. Ніщо не змінюється в залежності від того, що ми знаємо про нього. Є те, що є.
— Але, як стверджує Оуен, якщо ми не можемо отримати досвід через наші почуття, то як ми знаємо, що це реально?
— Я не можу завагітніти і отримати такий досвід, — Річард схрестив руки. — Доведи, що для мене жінки не існують.
— Здається, не можу, — Дженнсен відсунулася, відчуваючи себе дурнуватою і присоромленою.
— Ну, тепер, розберемося з тобою, — звернувся Річард до Оуена. — Ти мене отруїв і зізнаєшся в цьому. — Він ударив себе кулаком у груди. — Це відбилося тут, і цілком реально. Ти виною тому. Тепер я хочу знати, чому ти це зробив, і чому потім приніс протиотруту. Мені зовсім не цікаві твої враження від табору з трупами. Говори по справі. Поки факти такі: ти приніс протиотруту до отрути, якою отруїв мене. Як щодо решти?
— Е-е., ге. Е… — Оуен заїкався. — Я не хотів твоєї смерті, тому врятував тебе.
— Вистачить говорити про свої дорогоцінні переживаннях щодо скоєного, — почав сердитися Річард. — Скажи нарешті, навіщо ти це зробив? Навіщо було мене отруювати, а потім рятувати? Я хочу знати відповідь, всю правду.
Оуен подивився на навколишні його похмурі обличчя. Він зітхнув, щоб заспокоїтися.
— Мені потрібна була ваша допомога. Я повинен був переконати вас допомогти мені. Я просив, благав… Мої люди так потребують вас, а ви відмовили. Я казав, що це дуже важливо — ваша допомога, але ви все одно відмовилися.
— У мене є важливіші справи, — сказав Річард. — Мені шкода, що Орден захопив твою батьківщину. Повір, я знаю, як це жахливо! Але я говорив вже тобі, що намагаюся зламати його, і успіх нашої справи тільки допоможе тобі і твоєму народові позбутися від загарбників. Імперський Орден розорив не тільки вашу країну. Люди Ордена вбивали не тільки твоїх близьких, але і тих, кого ми любили.
— Але нам ти повинен допомогти першим, — наполягав Оуен. — Ти й такі, як ти, неосвічені, повинні звільнити мій народ. Самі ми не можемо зробити це, тому
— Думаю, це не реальність?
— Ви повинні дати нам свободу, — продовжував упиратися Оуен, не відповівши на запитання Річарда.
— Я вже говорив тобі, я не можу!
— Тепер тобі доведеться. — Хлопець подивився на Кару, Дженнсен, Тома і Фрідріха. Його погляд затримався на Келен. — Ти повинна упевниться, що лорд Рал зробить це — або він помре. Я його отруїв.
Келен згребла сорочку на грудях Оуена.
— Але ж ти приніс йому протиотруту?
Оуен згідно кивнув.
— У першу ніч, коли я просив вас про допомогу, я вже дав йому отруту, — він подивився на Річарда. — Ти її вже випив. Якби ти тоді погодився вирушити на допомогу моїм людям, я б відразу дав тобі протиотруту, і вона б тебе зовсім вилікувала. Але ти відмовився піти зі мною, допомогти тим, хто не може сам допомогти собі, а це твій обов'язок. Лорд Рал, ти вигнав мене. Тому я не дав тобі протиотрути. З часом отрута опанувала би твоїм тілом. Якби ти не був таким егоїстом, то вилікувався б ще тоді. Але зараз отрута укорінилася в тобі. Час упущено. І протиотрута, яку я дав, нездатна вилікувати тебе, воно тільки полегшила на час біль.
— А що мене вилікує? — Запитав Річард.
— Тобі доведеться випити набагато більше протиотрути, щоб вигнати отруту.
— І в тебе її, звичайно ж, немає? — Зітхнув, починаючи прозрівати, Річард.
Оуен заперечливо похитав головою.
— Ти повинен звільнити мій народ. Тільки тоді ти отримаєш протиотруту.
Лорду Ралу відчайдушно хотілося витрусити всі відповіді з цієї людини. Замість цього Річард перевів подих, намагаючись залишитися спокійним, зрозуміти те, що зробив Оуен і знайти рішення.
— Чому тільки тоді? — Запитав він.
— Тому що протиотрута знаходиться в місці, захопленому Орденом, — відповів Оуен. — Ти повинен звільнити нас від ворогів, і тоді ми зможемо виготовитити протиотруту. Якщо хочеш жити, дай нам свободу. Якщо ти не зробиш цього, то помреш.
23
Келен була готова задушити Оуена. Вона хотіла задушити його, щоб він відчув відчай, паніку, коли не вистачає повітря — те, від чого так страждав отруєний ним Річард. Негідник повинен був дізнатися на власній шкурі, що це таке. Кара рушила до Оуена з тим же наміром, що й Келен. Але Річард виставив вперед руку, не підпускаючи жінок.
— Скільки часу пройде, перш ніж я знову захворію? — Струснув Річард Оуена, тримаючи його в іншій руці. — Скільки проживу, перш ніж твоя отрута уб'є мене?
Збентежений погляд Оуена метався від одного похмурого лиця до іншого.
— Якщо ти зробиш, як я просив, як велить твій обов'язок, ти будеш в порядку. Обіцяю. Ось побачиш, я принесу протиотруту. Я не хочу заподіяти тобі шкоду. Не це моя мета, клянусь!
Келен могла думати тільки про біль, виснажуючу Річарда, про те, як важко йому дихати. Бачити його страждання було нестерпно. Келен не могла думати ні про що окрім того, що чоловік знову може пройти через муки, тільки на цей раз вже ніколи не прокинутись.