Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів

Гудкайнд Террі

У кожної повії свої звички. Деякі митися не люблять, але це, як правило, більш старі, некрасиві, яким платять мало, і тому їм на все наплювати. Він давно помітив, що молоденькі й гарні жінки, які отримують більше, миються після кожного клієнта. Він волів тих, що миються, але взагалі його хіть від таких дрібниць не залежала.

Іноді він задавався питанням, чи замислюються над такими речами непрофесійні шльондри, з якими він бував. Швидше за все що ні. Він взагалі сумнівався, що інші замислюються над такими кумедними питаннями. Мало хто звертає увагу на

деталі.

Інші жінки, жінки, спраглі любові, теж задовольняли його, але не так. Тим завжди хотілося поговорити, хотілося, щоб за ними доглядали. Вони хотіли, він хотів. І в кінцевому підсумку хіть змушувала його потурати їхнім бажанням, перш ніж він задовольняв свої потреби.

— Я думала, що на сьогодні вже закінчила, — сказала жінка. Її голос дзюрчав як струмочок, але вона явно не була по-справжньому зацікавлена в черговому клієнтові, який до того ж з'явився в настільки пізній час.

— По-моєму, я останній, — відповів він, намагаючись говорити перепрошуючи, щоб не розсердити її. Коли вони злі, від них не отримаєш потрібного задоволення. Найбільше він любив, коли вони дуже старалися сподобатися.

— Ну гаразд, — зітхнула вона.

Вона не виявила ні найменшого страху при вигляді чоловіка, який увійшов без стуку, хоча навряд чи у неї була зброя. Не зажадала вона і грошей вперед. Сайлас Латертон, що сидів внизу зі здоровенним кривим кинджалом на поясі, забезпечував жінкам безпеку. І не пропускав нікого наверх без попередньої оплати, так що жінкам не було потрібно брати грошей. До того ж це дозволяло йому стежити за доходами шлюх.

Жінка здавалася трохи розпатланою після відвідування товстуна, але її скуйовджена головка тільки будила в ньому пристрасть. Весь її вигляд ясно говорив про те, чим вона тільки що займалася, і це надавало їй ще більшу еротичність в очах відвідувача.

У неї було підтягнуте і струнке тіло, довгі ноги і чудові груди.

Це він встиг розгледіти до того, як вона обсмикнула плаття. І скоро побачить знову, так що може поки не поспішати.

Очікування тільки ще більше збуджувало його. На відміну від інших її клієнтів він не поспішав. Тому що знав: розпочавшись швидко, це так само швидко закінчиться. Почавши, він вже не зможе зупинитися. Так що поки він буде просто помічати кожну деталь, щоб зберегти їх в пам'яті назавжди.

Він вирішив, що вона не просто гарненька. Її обличчя здатне звести чоловіка з розуму, змусити приходити до неї знову і знову. І по впевненості, з якою вона трималась, він зрозумів, що їй це відмінно відомо.

Однак в її особі за чарівною красою проглядала жорсткість. Але чоловіки бачили лише гарненьку мордочку, а всього іншого не помічали.

А він зауважив. Він завжди помічав всі деталі, а ця зустрічалася досить часто. Завжди одне і те ж. Властивості характеру, яких ніжні риси не можуть приховати від такого проникливої людини, як він.

— Ти новенька? — Запитав він, хоча і так це знав.

— Перший день тут, — відповіла вона. І це він теж знав. — Ейдіндріл велике місто, а зараз тут стоїть величезна армія, так що клієнтів навалом.

Мої блакитні очі нагадують д'харіанським солдатам про дівчат у них на батьківщині. Так що я користуюся великим попитом.

— І платять тобі більше.

Вона трохи посміхнулася розуміючою посмішкою.

— Якби це тобі було не по кишені, ти б сюди не прийшов, так що нема чого скаржитися.

Він говорив без жодної задньої думки і не хотів, щоб вона ображалася.

Вічна підозрілість — теж властивість натури. Потрібно терміново її улестити.

— Солдати часто грубі з такими молодими і красивими жінками, як ти.

Вона пропустила комплімент повз вуха. Напевно, чула його так часто, що взагалі перестала сприймати.

— Я радий, що ти працюєш у Сайласа Латертона, — продовжував він. — Він береже своїх дівчат. Так що в його закладі тобі нічого не загрожує. Добре, що ти прийшла саме сюди.

— Спасибі. — В її голосі не стало більше тепла, але хоча б роздратовані нотки зникли. — Рада чути, що його репутація відома клієнтам. Одного разу мене висікли. Мені це не сподобалося. Мало того що було боляче — я потім місяць не могла працювати.

— Напевно, це було жахливо. Біль, я маю на увазі.

— Ти збираєшся роздягатися чи як? — Він кивнув на ліжко.

Він промовчав, але жестом вказав на її плаття. Вона повільно розпустила шовковий пояс.

— Нехай буде по-твоєму. — І приспустила плаття рівно настільки, щоб розпалити його уяву.

— Мені… мені б хотілося, щоб ти теж отримала задоволення.

— Не турбуйся за мене, сонечко, — посміхнулася вона. — Я його дістану. Не сумніваюся, що ти мене заведеш. Але платиш ти. Так що давай подбаємо про твоє задоволення.

Йому сподобалися саркастичні нотки в її голосі. Вона добре їх приховувала за фальшиво-чуттєвим придихом, і інші напевно їх би не почули. Але він слухав дуже уважно.

Повільно і акуратно він виклав на умивальник одну за іншою чотири золоті монети. У десять разів більше того, що брав Сайлас Латертон, і разів у тридцять більше її частки. Вона дивилася на монети, немов не вірила своїм очам. Це були великі гроші.

Потім вона запитливо глянула на нього.

Йому сподобався розгублений вираз її небесно-блакитних очей. Жінок цього сорту рідко можна збентежити грошима, але вона молода, і швидше за все жоден чоловік ще не пропонував їй стільки. Йому сподобалося, що це справило на неї враження. Втім, він знав про це заздалегідь.

— Мені б хотілося, щоб тобі було добре. І плачу я за те, щоб побачити, як ти відчуєш насолоду.

— Сонечко, так за такі гроші ти моїх криків до старості не забудеш!

Ну, в цьому-то він не сумнівався.

Посміхнувшись найчарівнішою зі своїх усмішок, вона вислизнула з плаття і, не зводячи з нього величезних блакитних очей, повісила його на вбитий в двері гачок.

Вона обвила його руками за талію і ніжно, але наполегливо притиснулася до нього своїми міцними грудьми.

— Ну, як ти хочеш, сонечко? Кілька славних подряпин на спині, щоб твоя дівчина поревнувала?