i c66bbbbf7dda0d4b
Шрифт:
Кивнула покірно.
і почала гортати, бурмочучи собі під ніс:
І виклала на стіл свої «козирні карти», знайдені
— Десь тут було… Так-с… Здається, це там, де док-
в апартаментах убитого інженера в Санкт-Петербур-
тор Шерл… знаходить украдену амфору. Зараз, зараз…
зі: фотокартку, аркуш із нотами.
Муся зашурхотіла сторінками детективу.
Почали з цупкого дагеротипу.
— Там якраз є сцена, де Міхрютку звинувачують,
Олексій із цікавістю розглядав фотокартку.
що
— «Цариця Дніпра возз’єднає нас навіки»… — про-
йдисвіт Арнольд. І доктор Шерл якраз у цій сцені зві-
читав на звороті зображення оголеної спини. — От-
ряв капіляри… Ой, тобто папіляри… І… і…
же, ваш убитий інженер збирався саме сюди. І не
— Який іще Міхрютка? Яка графиня?! — зморщив-
один. Тобто його вбивця і викрадач креслення, віро-
ся Олексій. — Чим у вас голова набита, рибонько?!
гідніше, знаходиться тут.
Олексій вихопив у неї брошурку, кинув на ліжко
Муся впевнено кивнула і висунула наступний «ко-
і чим скоріш, аби дівчина не отямилась, почав пояс-
зир»: аркуші з відбитками пальців.
нювати, тицяючи олівцем у Мусині аркуші:
— Це — з клавішів і бокалу в квартирі вбитого.
— Ось дивіться. Папілярний візерунок мусить пов-
За розстановкою стільців біля роялю я одразу помі-
ністю співпасти на двох об’єктах. Тобто відбиток з кла-
тила, що вони грали в чотири руки.
вішів та бокалу має співпасти з відбитком, який ви
142
143
взяли тут. Як бачите, у вас тут їх з десяток. Звіряти тре-
На подив Олексія, дістала звідти медичні обценьки.
ба всі. І дуже уважно. До речі, по першоджерельному
Той зафиркав, мов кінь.
відбитку можна судити про стать, вік і навіть особли-
Але Муся не розгубилася і досить міцним рухом
вості поведінки клієнта!
коліна притисла Олексія Богдановича Крапку до
Муся підсунулась так близько, що торкнулася голо-
стільця.
вою його плеча.
Б-о-о-оляче, до речі…
— Невже?!
* * *
— Так, — сказав Олексій, ніяковіючи від цього до-
тику. — А ще якою рукою і з яким натиском він торкав-
…У цю саму неурочну мить Іполит Вікентійович, абсо-
ся предмету, яка їхня локалізація і чи має він якісь
лютно незаслужено посланий мадам Шток подалі то-
фізичні особливості. Але нині досить важко просунути
го місця, де чорти ночують, проходив повз каюту.
це вчення в
Зупинився і аж прикипів вухами до заповітних
писав про це сім років тому… — додав він, відчуваю-
дверей.
чи на своєму обличчі її пухнасте волосся. — Власне, то
— Так… Так… Ще трошки… — почув голос Мар’ї
так… Вам це не потрібно. Ви ж свого Шерла обожню-
Матвєвни Гурчик.
єте з його Мі… Міхрютками.
Їй у відповідь залунав здушений стогін клятого на-
І одразу зрозумів, що зайве ляпнув.
реченого:
Адже Муся стрепенулася, мов укушена змією:
— О! О! О! А! А! А! Що ви зі мною робите?!
— Так! Він не гірше вашого про це говорить. Але
І суворий наказ генеральської доньки:
в художній формі!
— Приберіть язик! Так мені незручно!
Олексій зморщився, дістав з кишені флягу.
Плюнув спересердя Іполит Вікентійович, почерво-
— От-от! — злорадно закивала Муся. — І, запев-
нів мов рак і, докірливо хитаючи головою, пішов з го-
няю вас, не п’є!
ря пропустити чарочку до салону.
— Та це — настій календули, запевняю вас, — зні-
* * *
яковів Олексій. — Можете покуштувати. Зуб замучив…
— І не такий боягуз, як ви! — не здалася Муся.
— Та це одна секунда, страхопуде! — продовжувала
А потім зробила несподіване: міцно вхопила голо-
боротися з Олексієм Муся.
ву Олексія, розвернула до світла.
Нарешті той змирився, затих і покірно роззявив
— Та ви що? — запручався він. — Задушите!
рота.
— І правильно зроблю… — сказала Муся. — Не кру-
Муся з полегшенням зітхнула і почала розглядати
тіться! Дайте-но гляну… Зараз я вам його висмикну!
наданий їй плацдарм.
Олексій хотів було підвестися, але дівчина суворим
А скориставшись мовчанкою пацієнта, нарешті
поглядом наказала сидіти і полізла до свого саквояжу.
змогла і сама взяти слово:
144
145
— Отже, що у нас виходить? — заговорювала зуби
— Зараз розпочинається вечеря — там і продезін-
пану околоточному, нишпорячи в його роті обценька-
фікуєтесь. Але не більше ніж п’ятдесят грам! І — вос-
ми. — А виходить наступне: Айзен, за вашими ж сло-
таннє! Обіцяєте?
вами, — не крутіться! — шпигун і має відношення до
— Обіцяю, лікарю… — похмуро пробурмотів Крапка.
крадіжки креслення в Києві.