i c66bbbbf7dda0d4b
Шрифт:
А на честь цього рішення…
із салону?
Муся озирнулася довкола: що б таке зробити, аби
Запитання було риторичним. Звісно!
закарбувати його на віки вічні?
170
171
Знайшла:
Вона зникла у ванній.
Рішуче зайшла до ванної кімнати і, перед тим як
Олексій почув, як полилася вода.
прийняти душ, відтяла свої локони аж по самісінь-
За кілька хвилин жінка вийшла.
кі вуха.
На ній був зелений шовковий халат з хутряним ко-
Ось так! І цирульника не треба!
міром, що глибоким низьким трикутником спускався
Нехай знає!
ледь не до середини талії.
Витираючи чоло рушником, Ванда полізла до ша-
* * *
фи і кинула на ліжко дві чорні відполіровані палиці, Зробивши свою чорну справу, Муся не втрималась:
з’єднані між собою срібним ланцюгом.
визирнула з-за дверей каюти.
— Ось. П’ятнадцяте сторіччя. Родинна реліквія.
Так і є: парочка якраз прямувала до номера, що
Олексій узяв нунчаки.
розташовувався на протилежному боці довгого ко-
Погладив відполіровану поверхню, розтягнув
ридору. Почула уривки фраз.
ланцюг.
— …Нунчаки — зброя справжніх чоловіків… — лу-
— Дивна річ… Родинна? Я думав, що ваше дивне
ною відбився у вухах мелодійний голос Ванди Такіхасі.
прізвище — по чоловіку…
— Я лише чув про них… — голос Олексія.
— Я удова, — опустила очі долу Ванда. — Ношу
— Бажаєте глянути?
прізвище мого батька, китайського дипломата.
— Не відмовлюсь!
— Неймовірно… — видихнув Крапка.
Заскреготів ключ у шпарині.
Ванда печально зітхнула.
Висунувши з-за дверей носика, Муся побачила, як
— Історія мого походження досить неординарна.
Ванда відчинила двері свого помешкання і відступи-
Але краще б вона була звичайною, як у всіх… Мож-
ла, даючи дорогу Олексію.
ливо, тоді мені жилося б простіше. Але, вибачте, пев-
Двері зачинилися.
но, вам це не цікаво. Краще вип’ємо.
Муся вискочила до коридору, навіть не помічаючи,
Олексій відкоркував пляшку, розлив по бокалах
що в пеньюарі і боса.
шампанське.
Прокралася до дверей. Зазирнула в шпарину.
— Мені цікаво, — відповів, подаючи келих. — Ці-
І нічого не побачила.
каво все, що стосується вас, Вандо. Ви — дивна. Як
І нічогісінько не почула…
і ваше ім’я…
— О, так. Усі звертають на нього увагу. Але все про-
* * *
сто: моя мати польського походження. Китайський
— Сідайте, налийте собі щось, — сказала Ванда Олек-
дипломат і польська княжна — чи не дивне поєднан-
сію,
ня? — посміхнулася вона. — Але, попри все, це са-
го. — Мушу переодягнутися.
ме так. У них була якась шалена історія, як у романах:
172
173
незгода батьків, втеча аж до Індії. До речі, я там і на-
в хід події, яка розгорталася за зачиненими дверима
родилася. Повернення. Кар’єра. Неабиякий спадок
ось уже не менше п’яти хвилин.
з обох сторін. І — рання смерть…
Згадала нещодавно побачені кадри з фільми, ті,
Вона опустила голову, завісивши обличчя лиску-
що підгледіла вночі у вікно кінозали. Мізансцена пе-
чою чорною хвилею ще вологого волосся.
редбачала активні дії!
— Через усе це я ніде не почуваюся затишно. Ані
Муся рішуче розчахнула двері каюти, увірвалася
в Китаї, ані в Польщі. Батьки лишили мені великий
досередини, немов фурія.
спадок, але не навчили жити. Через це я звикла бо-
І заклякла посеред кімнати, адже далі просто не
ронитися…
знала, як у такому випадку діяла б Віра Холодна: її на-
Вона взяла з рук Олексія нунчаки і погладила їх
парник стискав в обіймах прекрасну Ванду, його ру-
довгими нервовими перстами.
ки красномовно знаходились під її хутряним коміром
— … і нікому не довіряю. Надто багато довкола ли-
нижче лопатки.
цемірства і жорстокості. Небезпеки для таких, як я.
Оголене плече світилося в тьмяному світлі, немов
Вона поглянула на Олексія і, провагавшись кілька
наливне яблуко.
секунд, вимовила:
Яка гидота, майнуло в голові у Мусі.
— Але у вас я небезпеки не відчуваю…
Але що вона повинна зробити? Певно, так само
Поставила на стіл недопитий келих.
і висловитись!
Підвелася з м’якого пуфа, відійшла до вікна.
— Яка гидота! — висловилась Муся, картинно при-
Олексій змушений був підвестися.
тиснувши руки до чола: викапана Віра Холодна в ста-
Ванда обернулася до нього. Глянула дивним погля-
дії крайнього розпачу.
дом мигдалевих очей.
На диво, мізансцена вдалася: Ванда перелякано
— Один мій друг сказав, що у мене немає навичок
відстрибнула від Олексія.
соціальної поведінки. Ви теж так вважаєте?
Той гнівно чмихнув на Мусю, закрутив головою,
Олексій підступив до неї:
знизав плечима — і різко вийшов із каюти, клацнув-