Капелан Армії УНР
Шрифт:
устрiй Православної Церкви в Польщi й даємо Своє
благословення на те, щоб Вона вiднинi управлялась, як
духовна Сестра, рiшала свої справи незалежно й автокефально,
вiдповiдно чиновi й з необмеженими правами
iнших Святих Автокефальних Православних Церков,
визнаючи своєю найвищою церковною владою Священний
Синод, зложений з православних канонiчних єпископiв
у Польщi, на чолi, кожного разу з Головою своїм,
Блаженнiйшим Митрополитом Варшавським i всiєї
Польщi.
св. Апостольським Вселенським Патрiяршим Престолом,
як рiвнож зi всiма автокефальними Православними
Церквами, нагадаємо тут про обов’язок кожного
Митрополита Варшавського i всiєї Польщi: повiдомляти,
вiдповiдно чиновi Святої Православної Церкви, про
свiй вибiр та iнтронiзацiю, засобом iнтронiзацiйним,
рiвнож Нашу велику Церкву Христову, як i всi автокефальнi
Православнi Церкви-Сестри, зберiгати все, що
вiдноситься до старого дотримання вiри i побожности
православної, а також всього, що наказують святi
Канони i чини Православної Церкви, поминати згiдно з
формулою в «Диптихах» iм’я Вселенського Патрiярха й
iнших Патрiярхiв, як i iнших Зверховникiв Святих автокефальних
Церков».
Українською мовою зачитує історичний текст протоієрей
Петро Табінський.
«Крiм цього постановляємо, що Автокефальна
Православна Церква-Сестра повинна отримувати святi
Хризми вiд Нашої великої Церкви Христової. Рiвнож
125
бажаємо, щоб у проблемах чину церковного i у справах
загального характеру, якi переступають межi юрисдикцiї
кожної з автокефальних [Церков], взятих окремо,
Блаженнiший Митрополит Варшавський i всiєї Польщi
звертався до Нашої Найсвятiшої Вселенської Столицi
Патрiяршої, через яку втримується зв’язок з цiлою
Православною Церквою, яка «правовiрно голосить слово
правди», а також щоб звертався за авторитетною думкою
i в справi спiвдiяння сестринних Церков.
Пiсля того, як все було докладно розглянене i обговорене
на канонiчних засiданнях Святiйшого Синоду дня
6 i 11 листопада 1924 року, пiсля Синодального затвердження,
вручили сьогоднiшнiй Патрiярший Синодальний
Томос в точному незмiненому вiдписi, який зiстав пiдписаний
i внесений до Кодексу Нашої великої Христової
Церкви на руки Блаженнiйшого Дионисiя, Нашого улюбленого
в Христi брата i спiвробiтника, Митрополита
Варшавського i всiєї Польщi, Голови Священного Синоду
Православної Автокефальної Церкви в Польщi.
Нехай на вiки змiцнить Господь Бог любов’ю i щедрiстю
Першого Великого i Начального Пастиря Господа
Польщi так щасливо уряджену, нехай пiднесе i змiцнить
все в нiй на хвалу Його Іменi Святого, на користь його
пастви побожної, як i на радiсть всiх автокефальних сестринних
Православних Церков.
Року Божого 1924, мiсяця листопада 13-го дня.
Патрiярх Царгородський (--) Григорiй (затвердив)
Митрополит Кiзiку (--) Каллиник,
Митрополит Нiкеї (--) Базiльос,
Митрополит Хальседону (--) Юахим,
Митрополит Деркосн (--) Константинос,
Митрополит Бруску (--) Нiкомедос,
Іван КОРСАК126
Митрополит Принцiпу (--) Агатангелос,
Митрополит Неоцезарiї (--) Амброзiос,
Митрополит Сардики i Пiсидiї (--) Германос,
Митрополит Фiльндефiї (--) Фогiос,
Митрополит Сiлiбрiї (--) Євгенiос,
Митрополит Родополiсни (--) Кiрелла,
Митрополит Атеї (--) Томас.
(За згiднiсть французького перекладу з грецького оригiналу
перекладач (--) Константiнiдiс, Вселенський Патрiярх.
13 листопада 1924 р. Канцлер (--) Германос, митрополит
Сардики.
І кожною мовою, як історичний присуд, як відновлення
через товщу літ найвищої справедливості, звучать
слова Томоса:
«…розглядаючи рiвнож факт, з яким згiдна й iсторiя
(бо ж написано, що перше вiддiлення вiд Нашого Престолу
Київської Митрополiї й залежних вiд неї Православних
Митрополiй Литви та Польщi, а рiвнож прилучення їх
до Святої Московської Церкви наступило не за приписами
канонiчних правил, а також не дотримано всього
того, що було установленно вiдносно повної церковної
автономiї Київського митрополита, який носив титул
Екзарха Вселенського Престолу…»
Сердечно вітає усіх голова делегації від Румунської
церкви митрополит Нектарій, тексти Томоса розсилаються
в усі дипломатичні представництва, відбуваються
прийоми в Президента Польщі, Голови ради міністрів,
Міністра ісповідань Польщі, Міністра іноземних справ,
митрополита Діонисія.