Кропива

Кудрицький Валентин Олександрович

А ЯК ЖЕ Я БУДУ ЖИТИ?

Коли жінка привезла свого чоловіка в лікарню, і їй сказали, що для того, щоб він жив, йому терміново потрібно відрізати ноги, поки не почалась гангрена.

– Що ж, треба, так треба,– змирилася жінка.

А коли пройшов і ще якийсь час, і їй сказали, що потрібно ампутирувать ще і руки – жінка теж погодилась. Але коли їй сказали, що йому для того щоб він жив, потрібно відрізати ще й член, як вона тут же запротестувала:

– А як же я буду жити?

23.6.1963

р.

СЛАВА ТРУДУ

Після колективізації дід попросив у голови колгоспу коня, щоб виорати город. Голова відмовив. Тоді дід не розгубився і запряг у плуг свою бабу та й оре. Аж їде якраз голова і побачив діда з бабою за роботою. А пройти, щоб нічого не сказати, якось в селі не прийнято. Ото він поклонився бабі з дідом та й говорить:

– Слава труду!

А баба і відповідає:

– Поцілуй ти мене в ту-ту… і показує куди саме.

А дід добавив:

– А за те, що ти не дав нам коняку, то цілуй і мене ось сюди…

і показав йому с..ку.

13.10.1967 р.

ПРОПАВ ВИХІДНИЙ

По морю плив корабель. Раптом трапилась аварія.

Врятувалось семеро: один чоловік і шість красунь одна другої краща. Жінки порадились і вирішили жити однією сім’єю без всяких ревнощів. Кожній був відведений свій день, при одному вихідному для чоловіка. Але трапилось так, що через деякий час на тому ж самому місці потерпів аварію і ще один корабель, який пропливав поруч, на якому врятувалась одна людина. Чоловік зрадів, бо думав, що то чоловік і їм вдвох буде більше часу для відпочинку. Але, коли роздивився, то виявилось, що то була теж жінка. Не чекаючи такої розв’язки, чоловік з досадою вигукнув:

– Пропав вихідний день!..

ШПРИЦ

В чотирьохмісному купе на курорт їхав коханець з коханкою і ще дві бабусі. І дуже коханцям захотілось покохатись прямо в купе в потязі, а коханець молодий, вуха, як кажуть,– розвісив і не може нічого придумать. Ото молодичка погукала його в тамбур і тихенько говорить:

– Ти ж будь мужиком: я прикинусь, що хвора, а ти скажеш, що лікар і повинен оглянути хвору. Тож і шурупай: всі вийдуть і ми залишимось удвох. Утямив?

Одним словом, як «лікар хвору підлікував», то гукнув бабусь, щоб ті зайняли свої місця. А одна бабуся, яка сіла навпроти «доктора» раптом помітила, що в нього розстібнута шерінка і вона до нього:

– Докторе, то ви ж хоч заховайте свій шприц.

ДО ОДИНАДЦЯТОЇ НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ

Коли Брежнєв був у США, Ніксон влаштував сніданок на честь висогого гостя. Всім поналивав повні чари, а перед Брежнєвим залишив пусту. Гостям стало якось ніяково і вони захвилювались: як, мов, так, що в гостя пустий келих. Піднявся Ніксон і всіх гостей заспокоїв, що ніхто нічого не забувся, а чарка пуста тому,

що у Радянському Союзі до одинадцятої години пити горілку заборонено.

ПРЕТЕНЗІЇ ДО БОГА

Полетів Гагарін в Космос, а тут і Бог назустріч:

– Ну як, Юрію Олексієвичу, розповідай, чи задоволені ваші чоловіки, чи, можливо, є які проблеми?

– Та так, ніби все впорядку, але старі чоловіки бідкаються, що в жінок та штука вподовж, а не впоперек.

– А яка, власне, різниця?

– Е, не говоріть, то так, ніби здається. Бо якби була впоперек, то якби жінка ноги підняла, то вона б та штука розстулялась би, а так зтулюється…

Через деякий час полетіла і Терешкова. Бог і до неї:

– А ви чоловіками задоволені?

– В загальному так, але куди було б краще, якби в чоловіків замість двох яічок та було – два члени.

– І щоб ви тоді з ними робили?

– Запас біди не чинить.

НАПЕВНО ДЯДЯ ХОЧЕ В ТУАЛЕТ

В той час, як мати з сином мала їхати на курорт, батько підійшов до сина і тихенько питає:

– Ну як, синку, ти вже писати умієш?

– Умію.

– А якщо вмієш, то слухай уважно, що я тобі скажу. Так от, як тільки ви приїдете з мамою на курорт, то щоб кожен день мені писав листи, як і з ким ви відпочиваєте, але так, щоб мама не знала. І нікому ні шу-шу. Зрозумів?

– Молоток,– відповів син.

Отож, відразу по приїзду синок пише таткові: "Сьогодні з мамкою ми спали разом. На другий день: ми з мамкою ходили на пляж, познайомились з дядьком Петром. А вечором, як прийшли в палату, то мама мене положила на другу кроватку, а дядя сів біля мами поруч. В третьому листі синок повідомляє таткові, що дядя зняв штани. Напевно, він хоче в туалет".

НАГОРОДА

Після закінчення школи поїхали Микола з Петром до столці.

Влаштувались на роботу, а через деякий час і баришень собі понаходили, які Петра нагородили таким... орденом, що в голос і вимовити соромно. Ото і поїхав у село Микола сам. А коли Петрова мати узнала, що приїхав Микола, то покинула роботу і мерщій до Миколи і питає:

– Ну і як там мій Петінька?

– Та слава Богу нівроку. От тільки тріпером його нагородили.

Мати ніколи не чула і не знала що таке тріпер, і подумала, що чимось надто цінним, ніби орденом і говорить до Миколи:

– Ти ж, Микольцю, як приїдеш у Київ і побачиш мого Петра, то передай від мене привіт, і скажи йому, хай же він ту нагороду береже і не напивається, щоб чого доброго не загубив, або щоб її не вкрали.

П’ЯТНАДЦЯТЬ

В одному божевільному будинку хворі кожен день розповідали одні і ті самі анекдоти. Але невдовзі це все їм набридло і вони вирішили всі анекдоти пронумеровати. Ну, наприклад, під № 1 був анекдот про БАМ, під № 2 був анекдот про Чапаєва і т. д.