П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню
Шрифт:
Далтон став весь увага. Якщо все дійсно так, це в корені міняє справу. Тоді він може негайно запускати весь свій план повністю. Може вживати всі необхідні дії, не побоюючись протидії або відповідного удару Магістра Рала.
Більше того. Магістр Рал з Матір'ю-сповідницею тоді покладуть ще більші надії на результат голосування, а Далтон тим часом, не побоюючись у відповідь дій з їх боку, забезпечить їх поразка. Але все це тільки в тому випадку, якщо магія дійсно зникає.
Далтон знав лише один спосіб це перевірити.
Але
Енн, як би голодна вона не була, зовсім не нудьгувала по вечері.
Вона вже давно сиділа прикутою до стовпа в своєму жалюгідному наметі і знала, що прийшов час годівлі. І чекала, що в будь-який момент до неї увірветься здоровенний солдат Імперського Ордена з водою та хлібом. Вона не знала, що скоїлося з сестрою Алессандрою — Енн не бачила її вже більше тижня.
Солдати терпіти не могли годувати стару. Енн підозрювала, що приятелі жартують над ними. Солдати хапали її за волосся і запихали своїми брудними пальцями хліб їй в рот, ніби гусака відгодовували. І поки Енн буде, давлячись, заковтувати суху масу, намагаючись не вдавитися, вони візьмуться заливати воду прямо їй в горлянку.
Дуже неприємна процедура. Енн вже почала побоюватися, що така годівля її прикінчить.
Якось раз солдатів просто жбурнув хліб на землю і ляпнув поруч з ним миску з водою, як собаці. І при цьому дуже пишався тим, що і принизив її, і не нажив великих неприємностей.
Дурень, він не розумів, що Енн якраз воліла саме такий спосіб. Коли солдат, відсміявшись, пішов, вона лягла на бік і спокійно з'їла хліб, нехай навіть і не могла дозволити собі розкіш струсити з нього бруд.
Полог намету відчинився. Темна постать заступила вогні табірних багать. Енн прикинула, який сьогодні буде варіант: годування гусака або «собача радість». Але, на її радісний подив, це виявилася сестра Алессандра, яка принесла миску ароматного ковбасного супу. Вона навіть прихопила з собою свічку.
Сестра Алессандра поставила свічку на землю. Вона не посміхнулася. І не вимовила ні слова. Навіть намагалася не зустрічатися з Енн очима.
У тьмяному світлі Енн розгледіла, що обличчя сестри Алессандри покрито подряпинами і саднами. Вилиця під лівим оком сильно розсічена, але вже заживає. Безліч більш дрібних саден — найрізноманітніших, від майже зажилх до зовсім свіжих.
Енн не потрібно було питати, що сталося. Щоки і підборіддя Алессандри були червоними від подразнення, викликаного незліченними неголеними пиками.
— Алессандра, як я рада тебе бачити… живою. Я дуже за тебе боялася.
Алессандра з удаваним байдужістю знизала плечима. І, не гаючи часу, тут же піднесла ложку гарячого ковбасного супу до рота Енн.
Енн проковтнула, не встигнувши навіть розкуштувати, так вона зголодніла. Але тепло, яке розтеклося в шлунку,
— І за себе я теж дуже боялася, — сказала Енн. — Сильно побоювалася, що ці мужики прикінчать мене, запихаючи в мене їжу.
— Знайоме почуття, — пробурмотіла Алессандра.
— Алессандра, ти… З тобою все гаразд?
— Нормально. — Схоже, вона сховалася за безпристрасною маскою.
— Значить, ти не сильно постраждала?
— Я відбулася куди легше, ніж інші. Якщо ми… Якщо нам ламають кістки, Джеган дозволяє вдаватися до магії для лікування.
— Але лікує Магія Приросту. — Сестра Алессандра піднесла ложку.
— Тому-то мені і пощастило. Мені кістки не переламали на відміну від інших. Ми спробували їм допомогти, але не змогли, тому вони змушені страждати. — Вона подивилася Енн в очі. — Світ без магії — небезпечне місце.
Енн зібралася було нагадати Алессандро, що вона їй про це говорила, попереджала, що шими на свободі і Магія Приросту не працює.
Але, по-моєму, ви мені намагалися про це сказати, аббатиса, — промовила Алессандра, згодовуючи Енн чергову ложку супу.
Енн у свою чергу знизала плечима.
— Коли мене намагалися переконати, що шими на свободі, я теж спочатку не повірила. Так що ми з тобою обидві хороші. Я б сказала, що з такою воістину ослячою упертістю, сестра Алессандра, є надія, що в один прекрасний день ти станеш аббатисою.
Алессандра мимоволі посміхнулася.
Енн дивилася, як ложка з шматком ковбаси пірнає в миску.
— Аббатиса, ви дійсно аніскільки не сумнівалися, що сестри Світла повірять вам, що магія зникає, і захочуть добровільно спробувати втекти разом з вами?
Енн подивилася Алессандро прямо в очі.
— Сумнівалася. Хоча і сподівалася, що вони повірять моїм словам, знаючи, як я ціную правду. Я знала, що існує ймовірність того, що від страху вони відмовляться тікати, незалежно від того, чи повірять мені чи ні. Раби, раби чогось або когось, незважаючи на те, наскільки сильно вони ненавидять своє рабське існування, часто чіпляються за нього, боячись, що альтернатива виявиться ще більш нестерпною. Подивися на п'яниць, рабів алкоголю, які вважають нас жорстокими, якщо ми намагаємося змусити їх розлучитися з рабською залежністю.
— І що ви збиралися зробити, якщо сестри Світла відмовляться позбутися від рабства?
— Джеган використовує їх, використовує їх магію. Коли шимів виженуть і магія відновиться, до сестер повернеться їх могутність. І від їх рук загине багато людей, не важливо, добровільно сестри будуть вбивати або з примусу. У випадку відмови скинути рабські окови і втекти зі мною всі вони повинні були померти.
Так-так, аббатиса, — вигнула брову сестра Алессандра. — Як з'ясувалося, не дуже сильно ми з вами один від одного відрізняємося. Для сестри Тьми це теж було б вагомою підставою.