Повісті та оповідання, драматичні твори

Квитка-Основьяненко Григорий Федорович

Обаваніє — очарування, заклинання, заговорювання

О б а ч е — крім

Обозний — виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад на Україні в XVII— XVIII ст.

Обпатрювати — дбати про чистоту, охайність

Оброть — вуздечка без вудил для прив’язування коня О в а м о — у той бік О д н о р а л — генерал Окселентувати — вторувати, підспівувати

О л е — горе; ох

О т т б л і — звідки Очіпок — старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся

П

а к п — знову, ще Палатськпй — дрібний чиновник казенної або судової палати

Палестина -- тут: батьківщина, рідні, домашні місця Палявйй — перекручено від польовий, стройовий Панахйда — церковна служба по померлому Папуша — в’язка тютюнового листя

П а р л а ц і я — прочуханка П а р л о — пара в лазні; прочуханка; биття Парсуна — обличчя; портрет Пасерб — пасинок П а т й к а — поганий кінь Патрувати (пантрувати) — доглядати, дбати про когось Паче — більше Пеня — напасть, біда, даремне обвинувачення Перезва — у дореволюційні часи — частина українського весільного обряду, звичай, за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли чи їхали з відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого П ё р ш і п я т і н к и — 8 серпня за церковним календарем, на святу Параскеву Петрівка — піст перед церковним святом на честь святих Петра і Павла (13 липня) — Петровим днем П е щ — піч

Пилйпівка — різдвяний піст П й н х в а — груба витівка, під час якої вдувають через папе-

рову трубку дим тліючої вати в ніс сонного; каверза П и с а н н я — твір церковного змісту

Письмоводитель — службовець, обов’язком якого було ведення канцелярських справ; діловод

Півчварта — три з половиною Підбрехач — другий сват, який під час сватання допомагає першому свату П і д і с к — залізна пластина під вісь

Підтичка — тут: латка Підтовкачка — той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку вони пили, виливалася назад у діжку Підстароста — помічник старости

П і н м а — хлібна горілка П і її я з і — гроші Пістряк — прищ Пічкур — грубник, той, що палить у печах Плахта — жіночий одяг тину спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини

Повитчик — служитель канцелярії, який відав діловодством у суді Повірений — тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням

і від їхнього імені Подушне — у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану Поєднати — тут: умовити Поєлйку — оскільки Поїзд — тут: весільна чи похоронна процесія Покрова — назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.

Полотняна стіна — ширма Понеже — тому що, оскільки Порощати — швидко і голосно говорити, кричати Посад — місце для наречених за весільним столом П о т у х а — розвага

Права середа — двадцять п’ятий день після великодня, так званий рахманський Великдень Превелебний — титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось) Пречйста — назва двох церковних свят (15 серпня — день смерті богородиці і 8 вересня— день народження богородиці) Привод — місце, де рекрути проходили комісію Пригребиця — погрібник Приданки — весільні - гості з боку нареченої, які йдуть

із

нею в дім нареченого Приказ — орган центрального управління в Росії в XVI— XVIII ст.

Приказний — той, хто служив у приказі Прикинути — тут: відмовитися від замовляння Прикладки прикладати— вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися Притча — пригода, подія П р й ч е т — служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-не будь; почет

Проброїтися — провинитися, нашкодити Проводи — звичай поминати на могилах померлих протягом піс-лявеликоднього тижня Прбскура — білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні Просто рещй — просто кажучи

Протопбпівна — дочка протоієрея (чин священика) Пущен н я — останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом П’ятиалтйнний — монета вартістю 15 коп.

П’я т і н к а — п’ятниця

Ралець — подарунок; бенкет.

Р а ц є я — довга й нудна промова з повчанням, напученням Р е б р о н т (роброн) — старовинна жіноча сукня з криноліном Ревізія — у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність Р ё и с ь к е — рейнське, назва вина

Ридван — дорожна карета для далеких подорожей, запряжена 6—12 кіньми Родзинки — сушені ягоди винограду

Розгрішеніє (розгрїшення) — відпущення кому-пебудь його гріхів

Рубанець — тут: різка Рундук — ганок Рябець — шуліка

С а д у к ё ї—у стародавній Іудеї— представники релігійно-політичної течії

С а ж — хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней Сапатий — хворий иа сап — заразну хворобу однокопнтних Свйтник — той, хто шиє свити — старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна С в і с т ь — своячка Світилка — дівчина, яка иа весіллі виконує спеціальний обряд — тримає свічку і меч Сволок — балка, яка підтримує стелю в будівлі Седмиця — тиждень С е к у ц і я — екзекуція Середохрёстя — четвертий тиждень великого посту Серпанок — головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа

Сиділець —шинкар, крамар Сикурс — підмога С й н і й к а м і її ё ц ь — галун Сйнтаксис — третій клас тодішніх семінарій Сиріч — тобто, інакше кажучи Сита — мед, розведений водою, або медовий відвар на воді Сицёвий — такий С і м о — сюди, тут Скиндячки — стрічки, бинди Скіпщина — оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю Скликан чи к—закличний дзвін

Сколбтиии — побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка Скоромник — той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, ие постить

Скраклі — українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет

С к у б е и т и — тут: дрижаки С к у с н и й — майстерний, впрлипні)

С ласт і» 6 и — пампушки з пшеничного борониш, смажена Іі олії, обсипана цукром або полита медом Смажнії к у с т «'і — гарячі червоні вуста С о н ь м и щ е — зборище Соняшниця — народна и.тша гострого шлункового захворювання

Сорокоуст — у православній церкві — молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті; сороковий день ПІСЛЯчпеї-побудь смерті