Прометей закутий
Шрифт:
Була б та смерть увільненням од мук моїх,
755]
А так - моїм стражданням і кінця нема,
Аж поки Зевс не упаде з державності.
ІО
Невже владання Зевсове повалиться?
ПРОМЕТЕЙ
Раділа б ти, гадаю, це побачивши?
ІО
Чому ж би й ні, як мучусь через нього я!
ПРОМЕТЕЙ
760]
Отож дізнайся - це направду станеться.
ІО
Хто ж самовладці берло відбере йому?
ПРОМЕТЕЙ
Він сам - через
ІО
А як? Скажи, як не пошкодить мова ця.
ПРОМЕТЕЙ
До шлюбу ставши, потім жалкуватиме.
ІО
765]
3 богинею чи смертною - скажи мені?
ПРОМЕТЕЙ
Нащо тобі? Невільно говорити це.
ІО
Невже дружина відбере від нього трон?
ПРОМЕТЕЙ
Дитя родивши, від отця могутніше.
ІО
І неспроможний долі він уникнути?
ПРОМЕТЕЙ
770]
Ні, як не буду вільний від кайданів я.
ІО
Хто б проти волі Зевса міг звільнить тебе?
ПРОМЕТЕЙ
Йому з твоїх потомків бути суджено.
ІО
Як кажеш? Син мій із біди звільнить тебе?
ПРОМЕТЕЙ
Так, третій по десятому народженні.
ІО
775]
Нелегко зрозуміти це провіщення.
ПРОМЕТЕЙ
Ти й про свої нещастя не допитуйся.
ІО
Обіцяної ласки не відмов мені.
ПРОМЕТЕЙ
Із двох я подарую щось одне тобі.
ІО
Із чого саме - поясни, хай виберу.
ПРОМЕТЕЙ
780]
Що ж, вибирай - чи про останок мук твоїх
Розповісти, чи про мов визволення?
ХОР
Яви одну ти ласку їй, а другу - нам,
Прохання не занедбуючи нашого:
їй сповісти подальшого блукання шлях,
785]
А нам скажи про твого визволителя.
ПРОМЕТЕЙ
Як хочете, не буду сперечатися,-
Про все, що ви бажали, розкажу я вам.
По-перше, про твою, Іо, блуденну путь -
, Ти;к запиши це на таблицях пам'яті.
790]
Потік той перейшовши, суходолів грань,
Прямуй на пломенистий, сонцесяйний Схід.
Минувши моря гомін, ти добудешся
До передгір Кісфени - піль Горгонових,
Форкіди там домують, з видом лебедів
795]
Три діви староденні,- спільне око в них
І зуб один, ні сонце їм не сяє вдень,
Ні місяць - серед ночі. Недалеко там
Є три Горгони - людоненависниці,
Крилаті сестри змієкосі,- глянувши
800]
На них, людина без дихання падає;
От їх, кажу, і треба стерегтись тобі;
Послухай далі про нові страховища:
Не йди до грифів гостродзьобих, Зевсових
Псів негавкущих; бійся й раті кінної.
803 Тих арімаспів однооких,-
Вздовж берегів Плутона злотохвильного.
Від них тікай і прийдеш у далекий край
До чорного народу, що при сонячних
Живе джерелах, там, де Ефіоп-ріка.
810]
Йди берегом до водоспадів, де з висот
Біблоських добропитні хвилі котить Ніл
Священний. На трикутну землю виведе
Тебе він в гирло нільське, де тобі, Іо,
Й синам твоїм побудувати висілок
815]
Дано далекий. Що ж для тебе в мові цій
Незрозуміле, темне, то про все мене
Перепитай і знатимеш докладно все,-
Дозвілля в мене більше, ніж хотів би я.
ХОР
Як далі ще розповідати маєш їй,
820]
Щось проминувши, про гіркий блукання шлях,
То говори, - а все сказав, то вияви
До нас ти ласку - пригадай, що просимо.
ПРОМЕТЕЙ
Про шлях мандрівний чула до кінця вона.
Але щоб знала, що не марно слухала,
825. Скажу їй, що раніше перетерпіла,-
Хай доказом це буде на слова мої.
Тож оповідань промину багато я
І до останніх перейду блукань твоїх.
Коли прийшла ти до землі Молоської,
830]
Додони недалеко крутогорої,
Де храм пророчий Зевса Феспротійського,
Там - диво невимовне!
– віщим шелестом
Дуби пророчі мовили без загадок,
Що ти дружина славна будеш Зевсові.
835]
Чи ще й тепер ця мова не лестить тебе?
Відтіль, безумством жалена, помчала ти
Шляхом приморським до затоки Рейської
І знов верталась гонами шаленими.
В часи прийдешні - знай це - Іонійською
840]
Оту морську затоку називатимуть
На спогад людям про твою блуденну путь.
Тобі ознака буде це, що розум мій
Далеко більше бачить, ніж одкрито всім.
І їй, і вам я разом далі все скажу,
845]
На слід вернувшись мови попередньої,
В самому гирлі нільськім, на краю землі,
В розлогих плавнях місто Каноб найдеш ти.
Там Зевс тобі поверне розум дотиком
Руки пестливим, і породиш чорного
850]
Епафа, соіменного зародженню
Від Зевса. Урожаї він збиратиме
З землі, що Ніл широководий зрошує.
У поколінні п'ятім п'ятдесят сестер
Вернеться в Аргос, не з бажання власного -
855]
3 братителями шлюбу уникаючи
Покревного… Ті ж у пориві хтивості,
Мов яструби, голубок полюватимуть,
На ловах шлюбу гонячись невловного.
Але не дасть їм заздрий бог дівочих тіл.