Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих
Шрифт:
Віра і почуття — ласкава основа зла. На відміну від розуму віра і почуття не встановлюють кордонів для будь-якої омани, будь-якого сподівання. Це — сильна отрута, що дає одурманеним нею ілюзію морального права на будь-який злочин.
Віра і почуття — це тьма в порівнянні зі світочем розуму.
Розум — це квінтесенція істини. І повністю зрозуміти і оцінити життя можна тільки за допомогою розуму, підкоряючись лише його владі. І відмовляючись від влади розуму, відторгаючи самостійне мислення, людина прирікає себе на смерть.
До ранку наступного дня пішла додому приблизно половина галейської армії, підкоряючись наказу
Лейтенант Лейден — колишній генерал — і все кельтонское військо теж до ранку відбуло до Кельтона. Лейден залишив Келен лист, де написав, що, враховуючи рішення Галеї порвати з Д'харіанською імперією, він змушений повернутися додому, щоб захищати Кельтон, оскільки, поза всяким сумнівом, егоїстичні дії галейців приведуть до того, що Імперський Орден напевно дістанеться до долини річки Керн і загрожуватиме Кельтону. Він також висловив надію, що Мати-сповідниця, безумовно, усвідомлює, наскільки велика загроза Кельтону, і розуміє, що він зовсім не дезертирує і не кидає її і Д'харіанську імперію, а всього лише прагне захистити свій народ.
Келен знала про відхід військ. Генерал Мейфферт з Уорреном повідомили їй про це. Так що вона чекала цього і спостерігала за відходом армій. Генералу Мейфферту вона наказала відпустити всіх, хто забажає. Війна у власному таборі ні до чого доброго не приведе. А моральний дух тих, хто залишився, міцно підтримувало усвідомлення того, що вони воюють за праве діло.
У той же день, коли Келен сиділа, пишучи послання генералу Болдуїну, командувачу всіма кельтонськими військами, до неї завітали генерал Мейфферт з капітаном Райаном. Вислухавши їх план, вона дала капітанові Райану дозвіл з добірною групою д'харіанських військ провести рейди проти армії Ордену. Уоррену і шістьом сестрам доручили супроводжувати групу.
Імперський Орден уже просунувся далеко на південь, і Келен терміново потрібні були відомості про те, що Орден робить і в якому стані його війська. До того ж, враховуючи огидну погоду — що, втім, було тільки на руку її армії, — Келен хотілося підсилити наскільки можливо тиск на Орден. Капітан Бредлі Райан і його майже тисячна банда були досвідченими гірськими єгерями і придбали свій військовий досвід приблизно в таких же важких умовах. Келен довелося битися з капітаном Райаном і його юними галейськими солдатами, і вона сама навчила їх боротися з переважаючими силами противника. Тільки от цього разу чисельність супротивника зашкалювала за мільйон…
Добірні частини генерала Мейфферта — якими він командував, поки Келен його не підвищила — тепер очолював капітан Циммер, молодий блондин-д'харіанець з бичачою шиєю, квадратною щелепою і абсолютно чарівною посмішкою. І ці люди вміли все те, що вміли солдати Райана, тільки були набагато досвідченіші: незворушні в будь-якій ситуації, витривалі, абсолютно безстрашні — і абсолютно холоднокровні вбивці. Те, від чого більшість солдатів блідло, у цих вояків викликало лише посмішку.
І битися вони воліли саме партизанськими методами, на повну котушку використовуючи свою спеціальну підготовку. І обожнювали, коли їм надавали повну свободу робити те, що вони найкраще вміють. Так що Келен, замість того щоб контролювати їх, повністю розв'язала їм руки.
І всі ці д'харіанські солдати колекціонували вуха ворогів.
І
Келен збиралася пізніше відправити їх за колекцією галейських вух.
42
Келен озирнулася на схилену до кошика з картами аббатису. Вже пройшла майже повна місячна фаза з тих пір, як Уоррен відправився у рейд з капітанами Райаном і Циммером. Хоча й досить важко передбачити, скільки часу можуть тривати такі заходи, все одно їм пора б вже і повернутися. І Келен відмінно знала, яка тривога ховається за зовнішньою незворушністю Верни.
— Верна, — попросила Келен, потираючи плечі, — не могла б ти підкинути дров у вогонь? Кара піднялася зі стільця:
— Я цим займуся.
Верна дістала потрібну карту і рушила до столу, по дорозі подякувавши Карі.
— Ось вона, Зедд. Думаю, на ній ті місця, про які ти говориш, зображені краще.
Зедд розгорнув карту і поклав її на ту, що вже лежала на столі перед Келен. Ця карта була великомасштабною, більш детально відображаючи південні регіони Серединних Земель.
— Так, — буркнув Зедд, вивчаючи нову карту. — Бачиш ось тут? — Він постукав по річці Драні. — Бачиш, які вузькі тут низини, у південній частині? Ось про це-то я і тлумачу. Місцевість гориста, скелясті береги. Тому-то я і сумніваюся, що вони рушать вгору по долині Драні.
— Мабуть, ти правий, — кивнула Верна.
— Крім того, — Келен провела пальцем на північ по першій карті, — у цьому напрямку головним чином знаходиться лише Нікобар. А ця країна досить ізольована, і з цієї точки зору — мета приваблива, але бідна. Тут мало чим можна поживитися. У Ордена більше можливостей розширити завоювання, якщо він залишиться тут. До того ж бачите, як їм буде складно перетягнути свою орду через гори Ранг-Шада, якщо вони рушать вгору по Драні? Зі стратегічної точки зору їм невигідно рухатися в цьому напрямку.
Верна вивчала карту, машинально смикаючи гудзик свого синього плаття.
— Так… Я зрозуміла, що ти маєш на увазі.
— Але твоє зауваження абсолютно справедливе, — сказала Келен. — Буде зовсім непогано, якщо ти відправиш парочку сестер доглянути за цим регіоном. Хоч цей варіант і є невірним з логічної точки зору, це зовсім не означає, що Джеган не спробує його здійснити. А нам зовсім не потрібний сюрприз у вигляді Імперського Ордена, що ламається в задні ворота Ейдіндріла.
У двері постукали і Кара відкрила. Це виявився старший розвідник Хайс. Побачивши у відкриті двері капітана Райана, який теж прямував до хатинки, Келен встала.
Хайс відсалютував, притиснувши кулак до серця.
— Рада тебе бачити, капрал Хайс, — вітала його Келен.
— Дякую, Мати-сповідниця. Приємно знову опинитися вдома.
Вигляд у нього був такий, наче він не відмовився б від якихось харчів. У хатину ввалився капітан Райан. І Кара тут же закрила двері, щоб не намело снігу. Хайс відійшов убік, прибираючись з дороги.
Келен була рада поверненню молодого офіцера.
— Як справи, капітане? Як всі інші? — Райан зняв шарф і вовняну шапку.