Украі?нські народні пісні
Шрифт:
Гей, гей, гей! та й піднімемо,
А ми ж свою славну Україну,
Гей, гей, гей! та розвеселимо.
А ми ж тую червону калину,
Гей, гей, гей! та й піднімемо,
А ми ж свою славну Україну,
Гей, гей, гей! та розвеселимо.
Розпрягайте, хлопці, коні
Розпрягайте, хлопці, коні
Та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
А я піду в сад зелений,
В
Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?
Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
Просив, просив відеречка,
Вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень,
Вона його не взяла.
Дарив, дарив з руки перстень,
Вона його не взяла.
"Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора
Із другою говорив.
Що я вчора ізвечора
Із другою говорив.
Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба".
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба".
Служив козак у війську
Служив козак у війську,
Мав років двадцять три,
Любив козак дівчину
І з сиром пироги.
Приспів:
Гей, чула, чула, чула,
Гей, чула, чула ти,
Любив козак дівчину
І з сиром пироги.
Ішов козак на стежу
Помежи терени,
Побачив він дівчину,
Що несла пироги.
Приспів:
Гей, чула, чула, чула,
Гей, чула, чула ти,
Побачив він дівчину,
Що несла пироги.
"Чи знаєш, дівчинонько,
Про мої мрії-сни?
Чи знаєш, що я люблю
Із сиром пироги?"
Приспів:
Гей, чула, чула, чула,
Гей, чула, чула ти,
Чи знаєш, що я люблю
Із сиром пироги?"
Дівчина як почула
Козацькі мрії-сни,
То й зразу ж запросила
На свіжі пироги.
Приспів:
Гей, чула, чула, чула,
Гей, чула, чула ти,
То й зразу ж запросила
На свіжі пироги.
Сіли вони у парі
Близесенько води,
Вона його цілує,
А він їсть пироги.
Приспів:
Гей, чула, чула, чула,
Гей, чула, чула ти,
Вона його цілує,
А він їсть пироги.
Далеко десь
З’явились вороги.
Забрали дівчиноньку
І з сиром пироги.
Приспів:
Гей, чула, чула, чула,
Гей, чула, чула ти,
Забрали дівчиноньку
І з сиром пироги.
Козак мав довгі ноги,
Скакав через рови,
Він прилетів до сотні
І крикнув: "Вороги!"
Приспів:
Гей, чула, чула, чула,
Гей, чула, чула ти,
Він прилетів до сотні
І крикнув: "Вороги!"
Сотня пішла в атаку,
Побила ворогів,
Забрала дівчиноньку,
Й макітру пирогів.
Приспів:
Гей, чула, чула, чула,
Гей, чула, чула ти,
Забрала дівчиноньку,
Й макітру пирогів.
Смутний вечір, смутний ранок
Смутний вечір, смутний ранок, (2)
Десь поїхав мій коханок.
Десь поїхав та й бариться, (2)
Серце ж моє печалиться.
Десь поїхав та й немає, (2)
Серце ж моє умліває.
Ой вийду я на той ґанок, (2)
Чи не іде мій коханок.
Ой він іде, а я бачу, (2)
Він сміється, а я плачу.
Він сміється ще й моргає, (2)
Нагайкою коня крає.
Нагайкою коня крає, (2)
Всю Вкраїну об’їжджає.
Як об’їхав всю Вкраїну, (2)
Пустив коня на долину.
Пустив коня на долину, (2)
А сідельце під калину.
А сідельце під калину, (2)
Сам ліг спати на годину.
Спав годину, спав другую, (2)
Ще й третюю щасливую.
Добра була годинонька, (2)
Що прибула дівчинонька.
Та й боїться приступити, (2)
Щоб козака не збудити.
Та вирвала травиченьку, (2)
Та вдарила по личеньку:
"Вставай, козак, годі спати, (2)
Бо йдуть турки коня брати.
Бо йдуть турки з татарами, (2)
Возьмуть коня з поводами.
Возьмуть коня ще й сідельце, (2)
Тебе заб’ють, моє серце.
Возьмуть коня - другий буде, (2)
Тебе заб’ють - то жаль буде".
Сонце низенько, вечір близенько
Сонце низенько, вечір близенько,
Вийди до мене, моє серденько! (2)
Ой вийди, вийди, та не барися -
Моє серденько розвеселиться. (2)
Ой вийди, вийди, серденько Галю,
Серденько, рибонько, дорогий кришталю! (2)
Ой вийди, вийди, не бійсь морозу -
Я твої ніженьки в шапочку вложу. (2)
Через річеньку, через болото
Подай рученьку, моє золото! (2)