Украі?нські народні пісні
Шрифт:
Через річеньку, через биструю
Подай рученьку, подай другую! (2)
Ой біда, біда, який я вдався,-
Брів через річеньку, та не вмивався. (2)
Ой завернуся та умиюся,
На свою милую хоч подивлюся. (2)
"Ой не вертайся та не вмивайся,
Ти ж мені, серденько, й так сподобався (2)
Ой там криниця під перелазом -
Вмиємось, серденько, обоє разом. (2)
Моя хустина шовками шита,
Утремось, серденько, хоч
Битиме мати - знатиму за що:
За тебе, серденько, не за ледащо!" (2)
Спать мені не хочеться
Спать мені не хочеться,
І сон мене не бере,
Та нікому пригорнути
Молодої мене.
Нехай мене той голубить,
А хто мене вірно любить;
Нехай мене пригортає,
Хто кохання в серці має.
Приспів:
Ох, ох, ох, ох,
Хто кохання в серці має.
Ох, ох, ох, ох,
Хто кохання в серці має.
Із-під хмизу на піч лізу,
Аж луна по хаті йде,
А хто мене вірно любить,
Той на печі знайде.
Я на піч, а він за мною, -
Укриюся з головою;
Відчепися, препоганий,
Цілуватись незугарний.
Приспів:
Ох, ох, ох, ох,
Цілуватись незугарний.
Ох, ох, ох, ох,
Цілуватись незугарний.
Жар, мати, капустицю
Жар, мати, буряки,
Жаль мені покидати
Чорноморських козаків.
Пусти ж мене, моя мати,
На вулицю погуляти,
На вулицю погуляти,
Коли хочеш зятя мати.
Приспів:
Ох, ох, ох, ох,
Коли хочеш зятя мати.
Ох, ох, ох, ох,
Коли хочеш зятя мати.
Сусідка
Заспіваймо пісню веселеньку,
Про сусідку молоденьку,
Про сусідку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
– Ой, сусідко, сусідко, сусідко,
Позич мені решітко, решітко:
Я си муки потрясу, потрясу,
Завтра вранці принесу, принесу.
Я си муки потрясу, потрясу,
Завтра вранці принесу, принесу.
Заспіваймо пісню веселеньку,
Про венгерку молоденьку,
Про венгерку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
– Ой, венгерко, венгерко, венгерко,
Позич мені люстерко, люстерко:
Я си вуса підкручу, підкручу,
Завтра вранці доручу, доручу.
Я си вуса підкручу, підкручу,
Завтра вранці доручу, доручу.
Заспіваймо пісню веселеньку,
Про жіночку молоденьку,
Про жіночку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Маю жінку молоду, молоду,
Не пущу ї по воду,
Могла би ся втопити, втопити,
Мусів бися женити, женити.
Могла би ся втопити, втопити,
Мусів бися женити, женити.
Заспіваймо пісню веселеньку,
Про мандрівця молоденького,
Про мандрівця заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
– Ой, дівчино, не вір ми, не вір ми,
Бо я хлопець мандрівний, мандрівний,
Я мандрую тут і там, тут і там,
Подобаюсь дівчатам, дівчатам.
Я мандрую тут і там, тут і там,
Подобаюсь дівчатам, дівчатам.
Та забіліли сніги
Та забіліли сніги,
Забіліли білі,
Ще й дібровонька.
Ще й дібровонька.
Та заболіло тіло,
Бурлацькеє біле,
Ще й головонька.
Ще й головонька.
Ніхто не заплаче
По білому тілу,
По бурлацькому.
По бурлацькому.
Ні отець, ні мати,
Ні брат, ні сестриця,
Ні жона його.
Ні жона його.
А тільки заплаче
По білому тілу
Товариш його.
Товариш його.
"Прости ж мене, брате,
Вірний товаришу,
Може, я умру...
Може, я умру...
Зроби ж мені, брате,
Вірний товаришу,
З клен-дерева труну.
З клен-дерева труну.
Поховай мене, брате,
Вірний товаришу,
В вишневім саду.
В вишневім саду.
В вишневім садочку,
На жовтім пісочку,
Під рябиною.
Під рябиною.
Рости, рости, дерево,
Тонкеє, високеє,
Кучерявеє.
Кучерявеє.
Та розпусти гілля
Зверху до кореня,
Лист додолоньку.
Лист додолоньку.
Укрий моє тіло,
Бурлацькеє біле,
Ще й головоньку!
Ще й головоньку.
Та щоб моє тіло,
Бурлацькеє біле,
Та й не чорніло.
Та й не чорніло.
Од ясного сонця,
Од буйного вітру
Та й не марніло".
Та орав мужик край дороги
Та орав мужик край дороги. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Край дороги!
Та воли в його круторогі. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Круторогі!
А погоничі чорнобриві. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Чорнобриві!
Та поклав торбу при дорозі. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
При дорозі.
Та ішли дівки хустки прати. (2)
Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!
Хустки прати!
Та вони в його торбу вкрали. (2)