Украі?нські народні пісні

Автор неизвестен

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Торбу вкрали.

Не порожню ж бо - з пирогами. (2)

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Пирогами!

Та не з простими пирогами. (2)

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Пирогами!

Та начинені горобцями. (2)

Цей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Горобцями!

Та туман яром котиться

Та туман яром котиться,

Гулять хлопцям хочеться.

Гей, гей, горе - не біда,

Гулять

хлопцям хочеться.

Гей, гей, горе - не біда,

Гулять хлопцям хочеться.

Та гуляй парню молодий,

Поки не зазнав біди.

Гей, гей, горе - не біда,

Поки не зазнав біди.

Гей, гей, горе - не біда,

Поки не зазнав біди.

Дівка плаче, ридає -

Вона волі не має.

Гей, гей, горе - не біда,

Вона волі не має.

Гей, гей, горе - не біда,

Вона волі не має.

В саду вишенька цвіте,

Козак до дівчини йде.

Гей, гей, горе - не біда,

Козак до дівчини йде.

Гей, гей, горе - не біда,

Козак до дівчини йде.

В саду вишня зацвіла,

Дівка парня поняла.

Гей, гей, горе - не біда,

Дівка парня поняла.

Гей, гей, горе - не біда,

Дівка парня поняла.

Терен, мати, коло хати

Терен, мати, коло хати,

В нього цвіт біленький...

А хто любить очі карі,

А я - голубенькі.

А я люблю голубії:

Я на них дивлюся...

Брешіть, брешіть, воріженьки,

Я вас не боюся!

Брешіть, брешіть, воріженьки,

Добрешетесь лиха,

Бо нас двоє, серце моє,

Кохаймося стиха!

Не піду я на кладочку,

Бо кладочка гнеться...

Не піду я за багача,

Нехай западеться!

Не піду я на кладочку,

Бо кладочка змита...

Не піду я за багача,

Бо ще й буду бита!

Не піду я на кладочку,

Бо з кладочки впаду...

Не піду я за багача,

Бо за ним пропаду!

Тече вода каламутна

Тече вода каламутна.

"Мила моя, чом ти смутна?"

"Я не смутна, я сердита:

Через тебе була бита.

"Я не смутна, я сердита:

Через тебе була бита.

Била мене мати зночі

За Йванкові карі очі,

Ще й казала - буде бити,

Щоб Іванка не любити.

Ще й казала - буде бити,

Щоб Іванка не любити.

А я Йванка так шаную,

Де зустріну, там цілую,

Ой Іванку, серце моє,

Нема таких, як ми двоє!

Ой Іванку, серце моє,

Нема таких, як ми двоє!

Мамко моя солоденька,

І ти була молоденька,

Ти

ходила так за батьком,

Як я тепер за Іванком.

Ти ходила так за батьком,

Як я тепер за Іванком.

Тобі було добре, мати,

Серед своїх вибирати:

Ти любила мого батька,-

Я люблю чужого Йванка.

Ти любила мого батька,-

Я люблю чужого Йванка.

Ой якби ми водно жили,

Нам би люди завиділи,

Бо ми такі паровані,

Як горнятка мальовані".

Бо ми такі паровані,

Як горнятка мальовані".

Тече вода коло села,

А дівчина вже весела:

Любилися, кохалися -

Через рочок побралися.

Любилися, кохалися -

Через рочок побралися.

"Тече вода коло млина,

Мамко моя, я не винна,

Бо ми такі паровані,

Як горнятка мальовані".

Бо ми такі паровані,

Як горнятка мальовані".

Тече річка невеличка

Тече річка невеличка

З вишневого саду...

Кличе козак дівчиноньку

Собі на пораду.

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Кличе козак дівчиноньку

Собі на пораду.

"Порадь мене, дівчинонько,

Як рідная мати,

А чи мені женитися,

А чи тебе ждати?

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

А чи мені женитися,

А чи тебе ждати?"

"Ой я тебе, козаченьку,

І раджу, й не раджу:

Я з тобою вечір стою,

На іншого важу.

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Я з тобою вечір стою,

На іншого важу".

"Бодай тебе, дівчинонько,

З твоєю радою:

Я до тебе з щирим серцем,

А ти з неправдою!

Гей-гей-, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Я до тебе з щирим серцем,

А ти з неправдою!

Бодай же ти, дівчинонько,

Тоді заміж вийшла,

Як у млині на камені

Пшениченька зійшла!

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Як у млині на камені

Пшениченька зійшла!"

"Бодай же ти, козаченьку,

Тоді оженився,

Як у лісі при дорозі

Сухий дуб розвився!

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Як у лісі при дорозі

Сухий дуб розвився!"

Ой у млині на камені

Пшениченька зійшла...

Ще молода дівчинонька,

А вже заміж вийшла.

Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!

Ще молода дічинонька,

А вже заміж вийшла.

Ой у лісі при дорозі

Сухий дуб розвився...

Козак старий, літа пройшли,

А ще не женився.