Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
375
Українсько-французькі зв'язки _______________________________________________________________________________
в особах, подіях та легендах
зокрема
пам'ятники
Т.Шевченку
нах (1918), Г.Сково-
роді в Лохвиці (1922) і
Артему в Святогорсь-
ку (1927). Ці пам'ят-
ники виконані з бето-
ну і залізобетону. Про
пам'ятник
Т.Шевчен-
ку Кавалерідзе писав:
«Я прагнув передати
незбориму внутрішню
силу поета, його не-
розривний зв'язок з
рідною землею». І ми-
тець зумів це переда-
376
Скульптор І. Кавалерідзе. Пам'ятник ти. Статую Гглігоглл
Григорію Сковороді у Києві. 1977рік. Сковороди скульптор
377
поставив на низькому постаменті, що символізує близь-
кість філософа до землі і народу. Сковорода зображе-
ний босоніж, з торбою із книгами та свиткою, переки-
нутою через плече, з ціпком в руці — так, як він ходив
по Україні. Пам'ятник Артему у Святогорську вражає
своєю надзвичайною монументальністю: його висота
28 метрів. Постаментом йому служать високі крейдяні
гори над Сіверським Донцем, постать Артема видно за
десятки кілометрів.
У 1928-1933 роках Кавалерідзе працює режисером на
Одеській кінофабриці, у 1934-1941 роках — на Київській
кіностудії «Українфільм». У ці роки він створює філь-
ми: «Злива» (1929), «Перекоп» (1930), «Штурмові ночі»
(1931), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1935), «Натал-
ка Полтавка» (1936), «Українські пісні на екрані» (1936),
«Запорожець за Дунаєм» (1938), «Стожари» (1939).
У 1944-1948 роках Кавалерідзе був старшим нау-
ковим співробітником відділу монументальної скульп-
тури Академії архітектури України і виконав скульп-
турні портрети Григорія Сковороди, Виборного за
мотивами п'єси І.Котляревського «Наталка
Полтав-
ка», Святослава, Б.Хмельницького та інші.
У 1949-1957 роках скульптор активно працював
над невеличкими статуетками і станковими портрета-
ми діячів науки і видатних майстрів театрального ми-
стецтва: О.Горького, Ф.Шаляпіна в ролях Дон-Кіхота
(опера «Дон-Кіхот») та Івана Грозного (опера «Пскови-
тянка»); Ф.Шаляпіна і О.Горького, О.Пушкіна і М.Го-
голя, Л.Толстого і О.Горького, О.Толстого, І.Павлова,
А.Бучми в ролі Миколи
не щастя»), М.Стражеска, І.Паторжинського в ролі Ка-
378
рася і М.Литвиненко-Вольгемут у ролі Одарки (опера
«Запорожець за Дунаєм») та інші.
У 1957-1962 роках Кавалерідзе працював режисе-
ром Київської кіностудії імені О.Довженка. На студії
він здійснив зйомку біографічної кінострічки «Гри-
горій Сковорода». Образ Г.Сковороди приваблював
митця своєю незвичайністю і легендами. У 1922 році
він створив унікальний монумент філософа в Лохви-
ці і погруддя для села Чорнухи, де той народився, а у
1958 році завершив працю над його образом у кінопо-
вісті. Останнім кінофільмом, створеним Кавалерідзе,
була кінодрама «Повія» (1961) за мотивами одноймен-
ного роману Панаса Мирного. Скульптурні роботи цьо-
го часу: пам'ятник Богдану Хмельницькому в Кобеля-
ках, горельєф «Прометей» для музею Лесі Українки в
Києві. У 1962 році відбулася персональна виставка ху-
дожника, на ній експонувалося понад 100 його робіт.
У 1963-1965 роках він працював над скульптурами
малих форм: «М.Кропивницький», «Т.Шевченко на за-
сланні», «Війна і мир», «У глибині сибірських руд».
Кавалерідзе автор п'єс «Вотанів меч» (1966), «Пере-
коп» (1967), «Перша борозна» (1970), «Миша у пустому
кошику» (1970), «Сіль» (1970).
В останні роки життя художник створив скульптур-
ні роботи, які втілюють роздуми автора про зміст жит-
тя: «Початок», «Журавлі летять», «Вірність», пам'ятни-
ки Ярославу Мудрому і Григорію Сковороді в Києві та
інші.
Помер Іван Петрович 3 грудня 1978 року в Києві,
похований на Байковому кладовищі.
379
ҐІЙОМ АПОЛЛІНЕР
(1880 — 1918)
французький поет, критик
Збережи мене пам'ять
прийдешніх людей.
Ґійом Аполлінер
Вільгельм
Аполлінарій
Костровицький ввійшов у
французьку і світову лі-
тературу під псевдонімом
Ґійома
Аполлінера.
Він
стояв біля початків мо-
дерністських течій у ми-
стецтві: кубізму216, футу-
ризму217,
сюрреалізму218.