Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

на французького короля Генріха І Капета, з яким уро-

чисто одружилася в Реймсі 4 серпня 1049 року. Після

смерті Генріха І (1060) була регентшею під час прав-

ління свого малолітнього сина Філіппа І.

Антонович Катерина, Серебрякова (1884, Харків —

1975, Вінніпеґ, Канада) — живописець, графік, педа-

гог. З 1923 року в Чехословаччині, Італії, Швейцарії,

Німеччині, Франції. З 1945 року — в Канаді.

Архипенко

Олександр Порфирович (1887, Київ —

1964, Нью-Йорк, США) — скульптор, живописець і

графік. У 1908-1921 роках жив і працював в Парижі.

Ахматова Анна Андріївна, дівоче прізвище Горенко

(1889, Одеса — 1966, Домодєдово Московської області,

Росія; похована в Комарово, поблизу Петербурґа) —

500

поетеса. На її ранню творчість вплинули вірші фран-

цузьких поетів П.Верлена, Ш.Бодлера та інших. У 1910,

1911 та 1965 роках відвідала Париж, де у 1910 році ху-

дожник А.Модільяні зробив її олівцевий портрет.

Бабій Іван(1895, Херсонщина — 1945, Париж) —

живописець, рисувальник. З 1925 року жив і працю-

вав у Парижі.

Бардах Яків Юлійович(1857, Одеса — 1929) — мі-

кробіолог. У 90-х роках 19-го століття стажувався в

лабораторіях Роберта Коха в Берліні та Луї Пастера

в Парижі.

Бах Олексій Миколайович (1857, Золотоноша,

тепер Черкаської області — 1946, Москва, Росія) —

біохімік, революційний діяч, організатор науки. У 1885

році емігрував за кордон. Здійснював наукову роботу в

Колеж де Франс у Парижі (1890). 1917 року повернув-

ся в Росію.

Башкирцева Марія Костянтинівна (1860, с. Гав-

ронці, тепер Полтавської області — 1884, Париж) —

живописець. З 1870 року жила у Франції. У 1877-1881

роках навчалася в академії Р.Жульєна в Парижі.

Безредка Олександр(1870 — 1940) — бактеріолог.

Закінчив Новоросійський (Одеський) університет,

учень І. Мечникова. Дістав ступінь доктора в Паризь-

кому університеті, відтоді асистент, професор і з 1916

року заступник директора Пастерівського інституту в

Парижі. Автор багатьох наукових праць, переважно з

вакцинації та імунітету.

Бердяєв Микола Олександрович (1874, Київ —

1948, Кламар, поблизу Парижа) —

філософ, літера-

тор, публіцист, громадський діяч. По материнській лі-

501

нії споріднений з французьким домом де Шуазель.

У вересні 1922 року через повне розходження з кому-

ністичною ідеологією висланий за кордон. До середи-

ни 1924 року жив у Берліні, потім поблизу Парижа, в

Кламарі, де й помер.

Бернштейн Сергій Натанович (1880, Одеса — 1968,

Москва) — математик. Закінчив Паризький універси-

тет (1899) і Паризьку політехнічну школу (1901). Іно-

земний член Паризької академії наук.

Білосельський-Білозерський Сергій Костянтино-

вич(1867 — 1951) — князь, нащадок давнього укра-

їнського роду, генерал-майор російської армії. Був

рекомендований Олексієм Бутовським до складу Між-

народного Олімпійського Комітету (МОК), в якому пе-

ребував з 1900 до 1908 року.

Блох Леонора Абрамівна (1881, Кременчук — 1943,

Алма-Ати, Казахстан) — скульптор. У 1899-1905 ро-

ках навчалася в студії О.Родена в Парижі. Працювала

в Парижі до 1912 року.

Бобрецький Микола Васильович (1843, с. Троян-

ка на Поділлі — 1907, Київ) — зоолог, професор. Автор

першого підручника зоології для університетів Росії —

«Основи зоології» (1884). У 1873 році проводив зооло-

гічні дослідження на узбережжі Середземного моря

(Марсель, Франція).

Богомолець Олександр Олександрович

(1881,

Київ — 1946, там же) — патофізіолог, організатор на-

уки, педагог. У 1930-1946 роках президент Академії наук

України. У 1910 році стажувався в Сорбонні (Париж).

Бойчук Михайло Львович (1882, с. Романівка, те-

пер Тернопільської області —1937) — художник-мону-

502

менталіст. У 1908-1911 роках удосконалював майстер-

ність в Парижі. З 1917 року в Києві. Один із засновників

Української академії мистецтв (1917) в Києві.

Борачок Северин (1898, Тернопільщина — 1975,

Мюнхен, Німеччина) — живописець. Після 1924 року

навчався в Парижі.

Борщак Ілько, Баршак Ілля Львович (1895, по-