Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

близу Херсона — 1958, Париж) — історик, дипломат

Української Народної Республіки. З 1920 року жив в

Парижі. З 1938 року викладав історичні дисципліни в

Національній школі східних мов, де створив кафедру

українознавства. Був директором «Архіву українсь-

кої еміграції у Франції»

Браз Йосип Еммануїлович (1873, Одеса — 1936,

Париж) — живописець.

Навчався у приватних студі-

ях Мюнхена (Німеччина) і Парижа (Франція). З 1928

року жив за кордоном.

Буковецький Євген Йосипович (1866, Одеса —

1948, там же) — живописець. Навчався в академії

Р.Жульєна в Парижі.

Буняковський Віктор Якович (1804, Бар, тепер

Вінницької області — 1889, Петербурґ) — матема-

тик, педагог. Освіту здобув в Кобурзі, Лозанні і Парижі

(1820-1825). Віце-президент Петербурзької академії

наук у 1864-1889 роках. Написав 168 наукових праць,

майже всі французькою мовою.

Бурачек Микола Григорович (1871, Летичів, тепер

Хмельницької області — 1942, Харків) — живописець-

пейзажист, художник театру. Удосконалював майстер-

ність в Парижі у 1910-1912 роках. Один із засновників

Української академії мистецтв (1917) в Києві.

503

Бурлюк Давид Давидович (1882, х. Семиромівщи-

на Харківської губернії — 1967, Нью-Йорк, США) —

художник-футурист, поет. 1904 року навчався в Па-

рижі. З 1920 року жив за кордоном.

Бутенко Іван Пилипович (1852, Херсонщина —

1891, Москва) — співак (бас). Вокалу навчався приват-

но в Одесі, Франції, Італії.

Бутович Микола (1895, с.Петрівка, тепер Дніпро-

петровської області — 1961, Гакензак, поблизу Нью-

Йорка, США) — живописець і графік. У 20-30-х роках

жив в Парижі та Югославії, у 30-40-х роках — у Льво-

ві, після 1947 року — у США.

Бутовський Олексій Дмитрович (1838, с. П'я-

тигірці на Полтавщині — 1917, Петроґрад, тепер

Петер бурґ) — видатний педагог у галузі фізичного

виховання, піонер сучасного олімпійського руху, ге-

нерал-лейтенант.

У 1892 році познайомився з фран-

цузьким гуманістом і громадським діячем П'єром де

Кубертеном (1863-1937) — автором ідеї відродження

Олімпійських ігор. Бутовський — один із найближчих

однодумців та соратників П'єра де Кубертена. Віді-

грав провідну роль у підготовці та проведенні Першого

(установчого) Міжнародного Олімпійського конгресу

в Парижі (1894), на якому було утворено Міжнарод-

ний Олімпійський Комітет (МОК). Увійшов до першо-

го складу МОК як представник Росії і впродовж шести

років (1894-1900) був його активним діячем. Брав ак-

тивну участь у підготовці та проведенні Першої Олім-

піади (Афіни, 1896), згодом надрукував спеціальну

працю «Афіни весною 1896 року». Чимало зробив для

пропаганди олімпійських ідеалів, зокрема в Україні.

504

Буяльський Хома Станіслав(р.н. і р.с. невідомі) —

художник і педагог. У 1827-1837 роках навчався в Бер-

ліні, Дюссельдорфі, Парижі. Працював в Києві.

Васильківський Сергій Іванович (1854, м. Ізюм,

тепер Харківської області — 1917, Харків) — жи-

вописець. Удосконалював майстерність у Франції

(1886-1888). З 1888 року жив у Харкові.

Ващенко-Захарченко Михайло Єгорович (1825,

с. Маліївка на Полтавщині — 1912, Київ) — видатний

український математик, педагог. У 1847-1848 роках

навчався в Сорбонні і Колеж де Франс (Париж), де ви-

кладали О.Л. Коші, Ж.А. Серре та Ж.Ліувіль.

Вернадський Володимир Іванович (1863, Петер-

бурґ — 1945, Москва) — природознавець, основопо-

ложник геохімії, біогеохімії, радіогеології, вчення про

біосферу та ноосферу, філософ. У 1889-1890 роках удо-

сконалював свою освіту в Італії, Німеччині та Фран-

ції. Перший президент Української академії наук

(1918-1921). З 1922 по 1926 рік перебував у Франції, де

на запрошення Сорбонни читав лекції з геохімії.

Вернер Михайло Євгенович(1881 — 1941) — кіноре-

жисер. 1908 року закінчив школу живопису в Парижі.

Вертинський Олександр Миколайович

(1889,

Київ — 1957, Ленінґрад, тепер Петербурґ) — артист