Вибрики Золотого Теляти
Шрифт:
Основною частиною цього дарунку мала бути досить пристойна сума гршми, яку належало передавати в таких випадках Господу Богу за посередництва батюшки, тобто вддаючи ц грош просто таки попов в руки. хоча всх, звсна рч, брали велик сумнви в тому, що ц грош до останньо копчки потрапляли прямо до кишен Бога через руки батюшок до цих рук не прилипала якась дещиця, а деяк високомудр вльнодумц взагал висловлювали сумнв у такй вже нагальнй потреб Бога в хнй останнй копйц, грош все ж несли батюшкам справно й покрно, як стинно врнопддан.
А крм грошей треба було пднести Господу Богу ще й продуктовий набр, так званий могорич, тобто треба було принести батюшц випивку й закуску, та не просто випивку й закуску, а так, щоб батюшка мг добряче
Одне слово, фнансово-матеральн стосунки мж попами та хнм небесним начальством хоч дуже цкавили селян, все ж так назавжди й залишалися священною нким не розгаданою таною. Головне ж, ця тамниця няким чином не звльняла вд обов"язку постачання харчами священних попвських утроб.
, як вже було зазначено, й пращур Славка Пузика, не маючи няко змоги вдмовитися вд обов"язку пдношення, напередодн хрестин звечора почав готувати цей подарунок батюшц. Вдклав вдразу досить пристойну суму гршми, поливши при цьому слзьми кожен, ранше вже политий потом п"ятак, котрий тепер мав так легко перейти в чужу кишеню.
Потм склав у кошик приготован його дружиною надки: пляшку горлки, смажену курку, кльце ковбаси, шмат сала, пироги ще деклька смаколикв, як для самих Пузикв були справжнми делкатесами, бо поласувати хоча б одним з таких блюд вони могли хба що на якесь велике свято. Ясна рч, що пд час складання смачного, запахущого кошика з кожним новим вдиханням цього райського "благовоня" з кожним новим поглядом, кинутим на цю незрвнянну ствну красу щасливий Пузик-батько ставав усе менш менш щасливим вд вдсутност навть якогось натяку на вдповдь на грке запитання про те, як мг Господь Бог допустити таку величезну несправедливсть, що вся оця ствна краса велич, добута тяжкою працею, безповоротно проходить як повз власний рот Пузика старшого так повз роти всх його домочадцв.
А треба сказати, що домочадцв у не такй вже й великй осел цього щасливого батька було не так вже й мало, адже окрм дружини, з допомогою яко й з"явився на свт новонароджений Пузик, Пузик-батько разом з свою дружиною вже мали досить таки багато дтей як чоловчо так жночо стат, точну кльксть яких ми не будемо тут наводити, адже х точну кльксть навряд чи знали й сам Пузики-батьки: не вс дти в т, малознайом з медициною, часи виживали, й збрати всх х в одному мсц одночасно, щоб перерахувати, було неможливо.
Але все ж точно можна сказати, що дтей у цих Пузикв було багато, бльшсть з них збралася в хат пд час священного дйства складання кошика з надками на хрестини свого новонародженого братика. , я думаю, нхто не сумнваться в тому, з якими почуттями вс ц маленьк й вже не дуже маленьк Пузики спостергали за неймоврним видовищем, вдихали прекрасн запахи, лелючи в свох дитячих мрях нездйсненну казку споживання цих ласощв не встигаючи ковтати слину.
Коли ж кошик з надками був уже складений накритий вишитим рушником, то погляд Пузика старшого вже не був поглядом щасливого батька, адже перед ним був уже не кошик для хрестин новонародженого, а нби маленька труна з останками новопреставлених шлунково-кишкових мрй. Вдрвавши ж нарешт свй сумний погляд вд кошика, Пузик-батько озирнувся на свох домочадцв, зустрвши такий же невтшний сум на кожному з хнх облич; потм взяв кошик, вднс його в сни й сховав там вд грха подал.
– Охо-хо-хо-хо-хо-о-о...
– пророче прорк,
Й хоча вечеря того вечора була досить багатою як на бдняцький рацон Пузикв - було вдосталь хлба, варена картопля з олю й молоко - все ж це не йшло н в яке порвняння з казковим кошиком. влгшись спати, старший Пузик, не зважаючи на втому, не мг вдразу заснути через муки, як йому завдавали чудесн марення про казковий кошик. Коли ж вн нарешт заснув, сон його був дуже коротким сповненим тими ж самими мареннями, як перекочували з дйсност в сновидння. Пузик-батько прокинувся , не в змоз й надал терпти ц муки, потихеньку встав, вийшов у сни пшов у напрямку, де вд грха подал був схований кошик спокуси. Але як би далеко вд грха не було щось сховане, далечнь ця - лише пдбадьорення й заохочення для грха, аби тльки розпалити грховне бажання. Нанвець спокушений нечистим духом батько витяг з схованки кошик, вдпив з пляшки деклька добрячих ковткв горлки й понадкушував ус призначен для хрестин ласощ в над, що батюшка в церковнй сутн не догледить, що пляшка не зовсм повна, в курки не дуже цле стегенце, а ковбаси трохи не вистача, щоб повнстю завершити кльце.
Вдовольнивши таким чином, як почуття соцально несправедливост, так свою стражденну плоть, Пузик-батько заснув миттво, спав до самого ранку не прокидаючись без будь-яких сновиднь. Прокинувшись же зранку, вн не пшов вдразу за схованим вд грха подал кошиком, вдтягуючи мить видобування кошика з схованки вслякими начебто бльш нагальними справами не тльки через вдчуття власно провини, а й спонукуваний деякими ншими мркуваннями - так як уникав прямого погляду в оч свох домочадцв теж не тльки через докори сумлння, а й через т сам нш мркування.
Коли ж, нарешт, невблаганна мить настала, Пузик старший таки змушений був уже дстати заповтний кошик, то тльки-но взявши до рук цей кошик, вдразу зрозумв, що т його нш мркування й пдозри мали пдстави. Так, так, адже ц хрестини в незлченнй родин Пузикв були, ясна рч, не першими, далеко не першими. все, ясна рч, повторилося знову, як завжди. Пузик-батько внс кошик з сней до хати, поставив його на стл окинув усх, збраних там домочадцв, вже не якимось провинним поглядом, а поглядом якогось язичницького бога-громовержця, поглядом, пд яким ус домочадц могли тльки провинно схилити голови в очкування якогось страшного вироку.
Головний же Пузик тльки на мить пдняв рушник, яким був накритий кошик, ще раз переконавшись, що все було як завжди, адже, ще тльки взявши цей кошик до рук вдчувши його вагу, няк не можна було не зрозумтити, що кошик цей позбавився значно частки вд т ваги, яку вн мав псля того, як до нього востанн вноч навдався найстарший Пузик, аби поласувати вмстом кошика.
Все було як завжди: звсна рч, що минуло ноч, влгшись, так би мовити спати, жоден з чисельних нащадкв старйшини роду Пузикв навть не подумав насправд засинати, нхто навть не подумав н на мить склепити оч. Вс лежали пд ковдрами з вдкритими очима, принишкло вслухаючись в нчну тишу, аби не проавити заповтну мить, коли вже Пузик-батько тихенько, аби нкого не розбудити, пднметься з постел й так же тихенько, н для кого не помтно вийде в сни, аби, як це було завжди перед хрестинами, понадкушувати збран в кошику ласощ; потм повернеться на сво мсце , вдоволений, засне мертвим сном аж до ранку. Вс ж нащадки вдоволеного Пузика-старйшини, дждавшись коли той засне, в чткому й суворому порядку старшинства, починаючи з найстаршого й закнчуючи наймолодшим, який вже вмв ходити, Пузиком-нащадком, виходили в сни й кожен надкушував свою законну частку надкв з кошика, захованого вд грха подал, хоча саме мсце схову, власне, нколи вд хрестин до хрестин не змнювалось було всм добре вдоме.