Вибрики Золотого Теляти
Шрифт:
нша справа, що безмежн блага, як мали б, згдно з мрями, политися молочними рками з-за "залзно завси", що зникла, виявилися благами не такими вже й безмежними, точнше зовсм не безмежними. Та ще до того ж мж руками й благами виросла цла гора всляких перепон, на кшталт нфляцй, криз, безробття... Але це вже зовсм нша сторя. руки все одно тяглися за благами хапали все пдряд вдповдно до рангу: комусь дставалися заводи й фабрики, комусь торгов точки на ринку, а комусь просто омряний кусень хлба. Але хапали вс. Хапальний рефлекс бажання хоч якогось добра були всеохопними, всемогутнми непереборними.
Особливого ж напруження
Найбльше ж заздрсну уяву Славка вражав син голови мсцевого колгоспу Сергй. Мало того, що цей Сергй був на два роки старшим за Славка високим широкоплечим красенем, то ще й одягався, як якийсь капталстичний буржуй, з самого дитинства мав велосипеди, як мняв на все бльш, згдно з свом вком, з шостого класу здив на мопед, а з восьмого - на новенькй "Яв" чеського виробництва. Хба ж могло таке залишити Славка байдужим?
Яким же шляхом мг би Славко дстатися до заповтного оволодння хоч якоюсь бльш-менш вартсною часткою омряного добра? Як вдшукати той невичерпний гаманець, який сипонув би скарби на голову сина звичайного радянського колгоспника? Де той "См-см", котрий вдкрив би йому печеру з цими скарбами? Так, й подбн до них, питання нескнченним болючим чорторим нуртували в стражденнй душ нашого головного героя.
Будучи хлопчиком невисокого зросту, з огрядненьким черевцем, з опасистим обличчям з веснянками на кирпатому нос, з водянистими очима пд майже блими бровами, , нарешт, з якимось безбарвним рдким волоссям, яке вже в дитинств справляло враження облисння, Славко, ясна рч, прекрасно розумв, що йому няк не свтить оволодти скарбом шляхом раптового одруження з якоюсь принцесою. такий романтичний шлях досягнення омряного добра був безжально вдкинутий Славком вже з перших класв, коли з боку двчаток вн наразився на не вельми прихильне ставлення.
Тод Славко спробував хоч якось розбагатти шляхом торгвельно дяльност, що, взагал-то, з точки зору комунстично деолог розглядалось як дяльнсть буржуазно-капталстична, тобто ворожа. "Треба просто щось купити дешевше, - метикував соб Славко, - продати це комусь дорожче, при цьому переконавши цього когось у тому, що вн теж купу дешевше". Славков таки вдалося провести перш торгвельн операц: вн обмняв гумку для стирання на напвсписаний олвець, потм цей олвець обмняв на авторучку без ампулки, потм провв ще деклька обмнв, в результат яких став власником великого гачка для рибно ловл. Гачок був справд великим, тобто риба, яку можна було б упймати на цей гачок, теж мала б бути великою, але Славко не тльки не вмв ловити рибу, вн навть не бажав вчитися ловити, оскльки, на вдмну вд бльшост хлопчикв, був не те, що байдужим, а навть ставився з вдразою до риболовл. Таким чином результат буремно торгвельно дяльност Славка навряд чи можна було б назвати вдалим.
Славко виршив вдатися до бльш вигдних торгвельних операцй. Якось
– Ось, це черепок з трипльського горщика, - протягнув Славко на долон черепок, пдйшовши до Сергя на перерв.
– Тут навть ще трохи видно малюнок, схожий на той, що в пдручнику стор, де написано про трипльську культуру. Я мг би продати тоб його за якихось...
– вн для годиться трохи задумався.
– За якихось сто карбованцв. Не дивуйся, що я прошу так дешево, просто мен зараз дуже потрбн грош.
– Трипльська культура, - додав вн на завершення тоном академка, аби ствердити неперехдну цннсть цього скарбу.
– В вроп я мг би продати його за мльйони доларв.
– Трипльський черепок?
– Сергй взяв двома пальцями протягнутий йому Славком скарб, потм пдкинув цей черепок догори, упймав його й кинув, поцливши прямо в смттвий бачок, який стояв досить таки на великй вдстан, пдтвердивши таким чином свою репутацю першокласного баскетболста.
Стосовно ж Славка, то щодо нього Сергй пдтвердив ще й свою репутацю непоганого футболста: розвернувши невдалого торговця антикваратом спиною до себе, Сергй дав Славков такого копняка, який не осоромив би самого Пеле. Пролетвши досить плавною тракторю довол велику вддаль, невдаха-антиквар перейшов у круте пке, але приземлився таки вдало, чого не скажеш про його репутацю комерсанта, котра врешт й закнчилася з цим ганебним паднням, яке вдбувалося привселюдно в школ на перерв в досить людному мсц.
Крм того, чутка про цей невдалий аукцон з продажу антикварату дйшла до вух не тльки педагогчного колективу школи, а й до вух всього партйно-господарського кервництва колгоспу. хоч соцалзм у т часи вже доживав свого вку, загниваючи в застйному болот безвиход, про це ще нхто не знав, бо жоден з генсекв про це ще не повдомив свй врнопдданий радянський народ, цей наскрзь прогнилий соцалзм все ще офцйно вважався розвинутим соцалзмом. А раз соцалзм - то вся ця комерцйна дяльнсть Славка була не просто неприйнятною, вона була просто таки смертельно ворожою для всього соцалстичного табору, немов би вилазка з табору ворожого капталстичного. Взагал то, це називалося тод спекуляцю було одним з найстрашнших злочинв проти радянсько влади, що пдривали сам основи комунстично деолог.
Не дивно ж, що Славкового батька Гервася псля цього випадку довго й ретельно псочили в правлнн колгоспу, в сльрад, в партком, в школ, куди його по черз викликали на килим. як муки довелося перетерпти Гервасв, може зрозумти лише, той хто зна, якою страшною незаживаючою раною жаху кривавилася в душ кожно радянсько людини пам"ять про мльйони безневинних жертв голодоморв, вйн репресй, яким комунстичн фюрери пддали безмовних рабв радянсько мпер, аби вбити в хн голови дик марксистсько-леннськ де. Так що, Гервасв, як кажуть, мало не видалось. Псля всх цих пристрасних партйно-деологчних катувань у Гервася додалась на його бднй голов не одна сива волосина.