Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія

Гудкайнд Террі

Мати-Сповідниця могла б використати свою силу, але побоювалася їй зараз довіряти. Замість цього вона вихопила з-за спини меч і встромила його в живіт Наджар. Остовпівши, з широко розкритими очима, гігант стояв прямо перед нею. Вона відчувала сморід його дихання. Келен повела руків'я меча в бік. Рот гвалтівника широко розкрився. Він задихався, боячись зробити глибокий вдих, боячись поворухнутися і заподіяти собі ще більшу біль. Тоді Келен зціпила зуби і описала руків'ям меча півколо, розсікаючи його нутрощі.

Коли негідник сповз з меча, вона заглянула

в його перелякані очі. Захрипівши від болю, чоловік впав на коліна, намагаючись з'єднати руками краї смертельної рани. Він і не припускав, що Келен знала про те, чого він хотів, що обіцяв йому Ніколас. Гвалтівник. Тепер повержений. Розкидаючи свої нутрощі по землі біля її ніг, Наджар впав обличчям вниз.

Келен повернулась для нової атаки. Річард був зайнятий, прорубуючись крізь солдатів, які намагалися оточити його, поки він захищав ворота. Інші визволителі — воїни Річарда — зайшли до них ззаду, відрізаючи шлях ворогові до відступу, як учив їх лорд Рал.

Неподалік Келен побачила Оуена. Хлопець стояв посеред убитих і тих, що билися, дивлячись через бурхливу битву на людину, що тільки що вийшла з однієї з дверей під балконом. У амбала була рідкісна чорна борода, голена голова і кільця у вусі і ніздрі. Його руки могли товщиною зрівнятися з деревами, а в ширині плечей він у два рази перевершував Оуена.

— Лучан, — сказав Оуен сам собі.

Він дивився через відкритий простір в оточенні укріплень, повз людей, захоплених жаром битви, крізь крики і блискотіння клинків, крізь мелькаючі в повітрі мечі й сокири, але ніби нічого не бачив. Його очі свердлили побачену людину.

Обличчя молодої жінки з'явилося в темному проході за спиною Лучана. Він повернувся і прогарчав їй наказ піти назад, поки він подбає про маленьку людину, що прийшла з її села.

Коли Лучан повернувся, Оуен вже стояв перед ним.

Амбал розсміявся і підніс кулак до губ.

— Чому ти не біжиш назад у свою нору?

Бандакарець нічого не відповів, навіть не повів бровою, почувши знущальний тон ворога. Він просто з ненавистю, як Річард його вчив, кілька разів всадив кинджал у груди чоловіка, перш ніж той встиг відреагувати. Лучан недооцінив Оуена. Це коштувало йому життя.

Жінка вибігла з дверей і зупинилася перед тілом колишнього господаря. Вона дивилася на нього, на руку, відкинуту вбік, на іншу, лежачу на закривавлених грудях, на невидющі очі. Вона підняла очі на Оуена.

Келен подумала, що це, мабуть, Мерілі, і злякалася, що вона не прийме Оуена, не простить йому скоєного.

Але вона кинулася до Оуена і обняла його.

Жінка опустилася на коліна поряд з тілом і взяла закривавлений кинджал з руки Оуена. Вона повернулася до Лучана і всадила кинджал у його груди півдюжини разів з такою силою, що кинджал занурювався по ручку. Спостерігаючи за її скаженою, несамовитою люттю, Келен не могла навіть уявити, як знущався над нею цей звір.

Її гнів пройшов, і Мерілі знову злякано притулилася до Оуена.

Келен необхідно було дістатися до Річарда. Вона була вільна, і здатність

рухатися повернулася до неї. Жінка стала пробиратися по краю битви, тримаючись ближче до стін, повз людей, які, бачачи її, думали, що вона стане легкою здобиччю. Але вони не знали, що її батько, король Вайборн, вчив її користуватися мечем. Не знали, що один з кращих воїнів світу, чоловік Матері-Сповідниці і Шукач Істини Річард Рал відточив її вміння до смертоносного мистецтва, навчивши дружину використовувати її невелику вагу і досягати смертельної швидкості. Коротше кажучи, ці люди здійснювали останню помилку в своєму житті.

По відкритому просторі від бараків до місця бою наближався натовп солдатів, що вже проснулися і були цілком готові до бою. Всі вони прямували до Річарда. Келен точно знала, що їх занадто багато. Люди лорда Рала не могли зупинити атаку цих солдатів. Вороги лавиною сунули до Річарда.

Келен почула приголомшуючий тріск, схожий на блискавку, стіни укріплень спалахнули вогненним світлом. Вона відвернулася і прикрила очі. Ранок освітився і перетворився в день і в ту ж мить темрява, чорніша будь-якої ночі, рвонула в табір.

Блискуча дочиста розпечена блискавка Магії Приросту, сичачи і виблискуючи, пронеслася всередині темної чорної порожнечі Магії Збитку, створюючи шалену подвійну блискавку, прямуючу до потрібної мети.

Здавалося, полуденне сонце впало серед них. Повітря перетворилося на палаючий жар і світло. Як не старалася, Келен не могла встояти перед лицем такої сили.

Лють Річарда зібрала обидві дані йому частини магії в єдине ціле. В одну мить жахливий спалах світла вивільнився і магія спустошуючим потоком пронеслася по внутрішньому двору укріплення, спопеляючи солдатів Імперського Ордена. Темний світанок повернувся у табір. Приголомшені чоловіки і жінки стояли серед моря тіл, нутрощів і перемішаних до невпізнаності останків ворожих солдатів.

Битва закінчилася раптово. Ніч закінчилася. Люди Бандакара здобули свободу. Жінки почали вити і плакати в нестямі від отриманої свободи. Вони знали багатьох чоловіків, що прийшли звільнити їх, і з вдячністю обіймали брудних і стомлених визволителів, переповнюючись радістю. Жінки обіймали друзів, родичів і незнайомців. Чоловіки теж плакали від полегшення і щастя.

Келен поспішила пройти поміж тріумфуючих людей, що товпилися на відкритій площі. Люди вітали її, радіючи, що вона теж на волі. Багато хто з них хотіли поговорити з нею, але вона бігла до Річарда, не звертаючи на них уваги.

Її чоловік стояв осторонь, спираючись на стіну, вірна Кара підтримувала його. Лорд Рал все ще стискав у руці закривавлений меч, кінчик клинка торкався землі.

Оуен теж підбіг до них.

— Мати-Сповідниця! Я такий радий і щасливий, що ви повернулися! — Чоловік подивився на усміхненого Річарда. — Лорд Рал, я хотів би познайомити вас з Мерілі.

Жінка, яка нещодавно в несамовитістю встромляла нож в труп викрадача, тепер соромилася заговорити. Вона схилила голову, вітаючи Річарда.