Безпека життєдіяльності
Шрифт:
Ефективне тренування повинно супроводжуватися правильним і якісним харчуванням, побудованим на трьох відомих принципах:
1) добовий раціон харчування за енергетичною цінністю має відповідати енергетичним витратам організму;
2) фізіологічні потреби організму мають забезпечуватися харчовими продуктами у кількостях та пропорціях, які забезпечують їхню максимальну корисну дію;
3) режим харчування має бути таким, аби забезпечити ефективну роботу органів травлення, оптимальне засвоєння харчових продуктів і належний перебіг обмінних
Раціональний режим харчування передбачає, що між вуглеводами, жирами і білками має бути витримане співвідношення: 50:30:20. Енергетична цінність харчового продукту дорівнює кількості енергії, що виділяється при повному його засвоєнні.
При повному засвоєнні 1 кг білків виділяється 24,3 МДж енергії. При повному засвоєнні 1 кг жирів виділяється 38,9 МДж енергії. При повному засвоєнні 1 кг вуглеводів виділяється 17,6 МДж енергії.
Енерговитрати людини залежать від: 1) інтенсивності м’язової роботи, 2) інтенсивної насиченості праці, 3) ступеня емоційного напруження, 4) мікрокліматичних умов на робочому місці (температури, вологості, швидкості руху повітря тощо).
Добові витрати енергії працівників, зайнятих розумовою працею (інженери, лікарі, педагоги), становлять 10,5-11,7 МДж. Добові витрати енергії працівників, зайнятих механізованою працею або у сфері послуг (медсестри, продавці, робітники, котрі обслуговують автомати), становлять 11,3-12,5 МДж.
Добові витрати енергії працівників, зайнятих фізичною працею середньої важкості (верстатники, шахтарі, хірурги, ливарники, сільськогосподарські робітники), становлять 12,5-15,5 МДж.
Добові витрати енергії працівників, що виконують важку фізичну роботу (металурги, лісоруби, вантажники), становлять 16,3-18,0 МДж.
Тренована і фізично здорова людина, котра дотримується раціонального режиму харчування, має ідеальну масу тіла, яка може бути визначена за відомими формулами Мегоні:
– для чоловіків: ;
– для жінок: .
При використанні наведених формул беремо до уваги, що маса тіла буде отримана у кілограмах, якщо зріст людини узяти в метрах.
§5. Небезпека куріння та її вплив на здоров ’ я людини
Куріння є найпоширенішою в Україні шкідливою звичкою серед усіх верств населення. В осіб, що палять, домінанта здоров’я та високої працездатності схиляється у бік індивідуальних чинників ризику, які віднесені у „формулі здоров’я” до сфери способу життя.
Куріння є сухою перегонкою тютюну, у процесі якої у складі тютюнового диму утворюються понад 4200 речовин, серед яких нікотин, тютюновий дьоготь, синильна кислота, сірководень, аміак, поліциклічні ароматичні вуглеводні сполуки та інші.
Найвідоміша речовина у складі тютюнового диму - нікотин (франц . nicotine) - алкалоїд тютюну й махорки.
У малих дозах нікотин діє збудливо на центральну нервову систему людини, водночас посилюючи секреторну функцію слинних залоз, причащаючи дихання і підвищуючи кров’яний тиск.
Великі дози нікотину призводять до пригнічення діяльності нервової системи, а одноразове вживання 50 - 60 грамів нікотину викликає параліч нервової системи людини, зупинення серця і дихання.
Встановлено, що нікотин є слабким наркотиком, причому фізична і психічна залежність від нього розвивається значно швидше, ніж залежність від алкоголю.
Експериментально доведено, що після викурювання однієї сигарети у людини звужується поле зору, порушуються кольорові відчуття і, особливо, сприйняття червоного і зеленого кольорів, а сприйняття зорової інформації від приладів спадає на 20%. Швидкість рухових реакцій зменшується на 25%, послаблюється гострота слуху у діапазоні розмовної мови.
У курців швидше розвивається втома, тобто важливим негативним наслідком дії нікотину та інших речовин, що містяться у тютюновому димі, є зниження працездатності людей, які палять, а відтак - і зниження їхньої надійності.
Серед інших небезпечних речовин у складі тютюнового диму - тютюновий дьоготь, смола. Частинки дьогтю, потрапляючи у легені, осідають на альвеолярних поверхнях, деякі з частинок прилипають до них назавжди, виключаючи тим самим частину легеневої поверхні із процесів дихання. У багатьох країнах світу куріння стало „не модним”, і кількість людей, які курять, значно зменшилася. Зокрема, у США за останні 15 років кількість курців зменшилася з 55% до 32%.
Враховуючи значну шкідливість не тільки активного, а й пасивного куріння, в Україні у 2005 році прийнятий Указ Президента України, який накладає заборону на куріння у громадських місцях.
Питання для самоперевірки
1. Наведіть і поясніть смисл визначення терміну ЗДОРОВ’Я, що його дає Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) у преамбулі до свого статуту.
2. Охарактеризуйте кожний з 3-х взаємопов’язаних рівнів здоров’я: суспільний, груповий, індивідуальний.
3. Поясніть зміст і склад „формули здоров’я”, використавши при цьому відоме твердження давньоримського філософа Сенеки: „Уміння продовжити життя полягає в умінні не скорочувати його”.
4. Розрахуйте для себе оптимальну частоту серцевих скорочень (ЧСС), яка має бути під час фізичних навантажень, що супроводжують тренування систем транспортування кисню і м’язової системи.
5. Поясніть, що таке максимальне споживання кисню (МСК) і як визначити цей показник, користуючись 12-хвилинним тестом Купера?