Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів

Гудкайнд Террі

— І вона дійсно була впевнена, що її дитина з'явилася саме від цього.

Вона так ніколи і не збагнула, що це сталося тому, що вона розсунула для нього ноги. Розумієш, про що я? Дівчина створила диво, народивши сина, але зовсім не розуміла, що вона для цього зробила, Келен завмерла на сходовому майданчику. Вона схопила Кару за лікоть і теж змусила її зупинитися.

— Вся сім'я Річарда загинула. Даркен Рал вбив його вітчима, мати померла, коли він був ще дитиною, а зведений брат Майкл зрадив Річарда… через нього Денна взяла Річарда в полон. Після смерті Даркена Рала Річард дарував

Майклу прощення, але наказав стратити за зраду Вестланда. Я знаю, як багато родина означає для Річарда. Він буде щасливий познайомитися з єдинокровним братом. Не могли б ми послати звісточку в Д'хару, в Народний Палац, щоб хлопчика привезли сюди?

Річард був би…

Кара похитала головою і відвела погляд.

— З'ясувалося, що хлопчик не володіє даром. А Даркену Ралу був потрібен спадкоємець, який володіє магією. Решту він вважав мусором.

— Зрозуміло… — Повисла пауза. — А дівчина… Мати?.. Кара важко зітхнула. Вона розуміла, що Келен не відстане, поки не почує все.

— У Даркена Рала був кепський характер. Дуже кепський. Він звернув дівчині шию власними руками після того, як змусив дивитися, як він… одним словом, як він вбиває її сина.

Келен випустила лікоть Кари.

Морд-Сіт подивилася на неї. Погляд її знову став спокійним.

— Та ж доля спіткала і багатьох Морд-Сіт. На щастя, я жодного разу не завагітніла, коли він вибирав мене для забави. Келен поквапилася перервати виникле мовчання.

— Я рада, що Річард звільнив вас від уз з цією тварюкою. — Кара кивнула.

Такого крижаного погляду Келен ніколи раніше у неї не бачила.

— Для нас він не просто Магістр Рал. Будь-хто, хто заподіє йому зло, відповість перед Морд-Сіт. Відповість переді мною!

Келен раптово в новому світлі зрозуміла слова Кари про те, що вона дозволила Річарду «залишити» її при собі. Це було саме добре, що Морд-Сіт могла для нього зробити: дозволити, щоб поруч з ним була кохана жінка, незважаючи на небезпеку, що загрожує в цьому випадку його серцю. — Тобі доведеться встати в чергу, — зауважила вона. Кара нарешті посміхнулася:

— Давай помолимося добрим духам, щоб нам з тобою ніколи не довелося оскаржувати першість.

— У мене є краща пропозиція: давай подбаємо про те, щоб лихо його обминуло. Але пам'ятай: нам поки не відомо точно, хто така Надін. Якщо вона сестра Тьми, то дуже небезпечна. Але ми не знаємо напевно. Можливо, вона просто якась дворянка. Жінка, яка займає високе становище. Можливо, багатий батько прогнав її жебрака коханого, і тепер вона його шукає. Я не хочу, щоб ти заподіяла зло невинній людині. Треба зберігати тверезу голову.

— Я не потвора, Мати-сповідниця.

— Знаю. І не збиралася говорити, що ти чудовисько. Я просто не хочу, щоб у прагненні захистити Річарда ти втратила голову. До речі мене це теж стосується. А тепер пішли в Зал прохань.

— Навіщо? — Кара насупилася. — Чому б відразу не піти в апартаменти Надін?

Келен рушила вгору по сходах, переступаючи через дві сходинки.

— У Палаці сповідниць двісті вісімдесят вісім покоїв для гостей, розташованих в шести різних крилах палацу. Я забула дати стражникам чітка вказівка, куди її помістити. Доведеться спитати.

Кара плечем штовхнула двері

і ввійшла в хол першої — в цілях обережності.

— Нетямуще планування. Навіщо розділяти гостьові покої?

Келен жестом вказала на лівий коридор:

— Сюди коротше.

Вона трохи сповільнила крок, даючи можливість двом стражникам розступитися, потім знову швидко пішла далі по застеленому синім килимом коридору.

— Покої гостей рознесені по різних крилах палацу, тому що сюди з офіційними візитами приїжджали багато дипломатів з різних країн — і якщо у них виявлялися невдалі сусіди, вони могли вести себе вельми недипломатично.

Підтримувати добрі відносини між союзниками — справа непроста і вимагає обережності. Навіть через елементарні зручності іноді виникають суперечки.

— Але в Королівському Ряді повно палаців для цих самих дипломатів.

— Це входить в гру, — хмикнула Келен. Коли вони увійшли в Зал прохань, всі присутні знову опустилися на коліна. Келен відповіла офіційним привітанням і лише потім заговорила з капітаном стражників. Той повідомив, які апартаменти були надані Надін, і Келен вже пішла геть, коли один з хлопчаків, гравців в джа-ла, що тулилися біля стінки, раптом зірвав мятую шапку з скуйовдженою голови і кинувся до неї.

Капітан стражників побачив його і посміхнувся:

— Він чекає Магістра Рала. Швидше за все хоче, щоб Магістр Рал прийшов на черговий матч. Я дозволив йому почекати, але попередив, що Магістр Рал може і не з'явитися. — Він знизав плечима. — Чого вже там! Вчора я був на матчі і завдяки цьому хлопчині і його команді виграв три срібні монети.

Стискаючи в кулачку шапку, хлопчина опустився на коліно по інший бік балюстради.

— Мати-сповідниця, ми б хотіли… Ну, якщо це не важко… Ми… — Він ніяково замовк і тільки важко дихав.

Келен посміхнулася йому:

— Не бійся. Як тебе звуть?

— Йонік, Мати-сповідниця.

— Пробач, Йонік, але Магістр Рал не зможе прийти сьогодні на матч. Ми дуже зайняті. Можливо, завтра. Нам обом дуже сподобалася гра, і ми з задоволенням прийдемо знову, але в інший раз.

— Справа не в цьому, — похитав головою Йонік. — Я щодо мого брата Кіпа. Він міцніше стиснув шапку. — Кіп захворів. І я подумав… Ну, що Магістр Рал почарує трошки, і моєму братові стане краще.

Келен ласкаво поклала руку хлопчикові на плече:

— Насправді Річард — чарівник іншого роду.

Чому б тобі не сходити до якогось цілителя на вулиці глашатаїв?

Розкажи йому, ніж брат хворий, і цілитель дасть потрібні трави, щоб він одужав.

— У нас немає грошей, — понуро промовив Йонік. — Тому я й сподівався… Кіп правда дуже хворий.

Келен випросталась і багатозначно глянула на капітана. Той подивився на неї, потім на хлопчика, знову на Келен і прокашлявся.

— Знаєш, Йонік, я вчора бачив, як ти грав, — прогарчав він. — Здорово! І вся твоя команда грала просто відмінно. — Ще раз подивившись на Келен, капітан засунув руку в кишеню і витягнув монетку. Перехилившись через балюстраду, він сунув монету в долоню хлопчині. — Я знаю твого брата. Він… То був відмінний кидок, коли він закинув той м'яч. Візьми гроші і купи йому потрібні трави, як радить Мати-сповідниця.