Оксамит нездавнених літ

Корсак Иван Феодосеевич

Настирно і дошкульно б’є по “сотоваршцах”, тобто в одну й ту ж ціль, такий самий одновір по перевтіленню вір, славний і колись шанований атеїст Петро Кралюк.

Газета “Справедливість ”

“ЯК БИ СОБАКА НЕ ГАВКАВ, ПОТЯГ ВСЕ ОДНО ІТИМЕ”

Цю брудну собачу лайку, надруковану у“Народній трибуні” 4. II. 1992 року, ми повертаємо вам, В.Вербич. Якби ви і національно-бандерівська

рота не намагались перекрутити історію, оплювати минуле покоління і ветеранів не другої, а Великої Вітчизняної війни - не вийде. Потяг історії, тільки не у Вашій інтерпретації, буде іти вперед.

До якого падіння моралі треба дійти, нешановний В.Вербич, щоб ветеранів, чиїми руками створено величезний економічний потенціал країни, за рахунок якого ми поки ще живемо, літніх людей називати образливими словами. Ви ж порівняйте, яка Волинь була в минулому й тепер. Чи вам не вигідні такі, порівняння? І цих людей ви принизливо зараховуєте в “П’яту колону“? Ні, не ветерани, а бандерівці, і ви є тією колоною, яка під час війни допомагала німецьким загарбникам, а після визволення Волині від окупантів заважала відбудовувати зруйноване господарство. Вихваляючи зараз “подвиги” УПА проти Української Радянської влади, її органів і простих, ні в чому не винних людей, ви не розумієте, що цим показуєте, хто бажав людям добра, а хто сіяв зло.

З газети “Справедливість” (12 грудня 1992року)

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ В.Д. КИРИЛКІНУ

Мене до глибини душі образило слізне звернення до всіх волинян:

"Послухайте нас і підтримайте”. Ви своєю бездіяльністю завели ветеранську організацію в глухий кут і звертаєтесь тепер по якусь допомогу і до кого? Ви зрадили ветеранів. А тепер всіляко намагаєтесь переконати нас, що ви щось для них робите.

При Вашій "діяльності" слово "ветеран ” вже не вимовляється, воно не в пошані. Тепер вони "пенсіонери” та "люди похилого віку ”. Ви навмисне розвалили ветеранську організацію. Мабуть, Вам це вигідно, і після цього Ви кричите: "Послухайте і підтримайте". Ви закликаєте до загального покаяння.

Я не хочу ще раз перераховувати так звані "заслуги" ОУН-УПА. Про це написано багато. Вам, учаснику війни, ганебно зраджувати своїх соратників. Чому ви не опротестували незаконне рішення В.Блаженчука про реєстрацію "братства" вояків УПА?

А.Ф. СТОЛЯРЧУК

Газета “Справедливість ”

“ КТО ВЫ, ГОСПОДИН ВИНЦУКЕВИЧ?”

"Лихе замишляє безбожний на праведного і скрегоче на нього своїми зубами, - та Господь посміхається із нього, – бачить бо Він, що наближається його день!"

Псалом 36.

Таке

звертання "господин" до Вінцукевича неспроста. Адже на зустрічі із студентами та викладачами Луцького училища культури, де він робив спроби висвітлити релігійну ситуацію на Волині, саме так звертався він до присутніх у залі - "Господа!"

Але, о диво! Раптом полилась із його вуст українська мова...

Після прочитання останньої статті Вінцукевича "Обідня безбожників” у газеті "Народна трибуна" від 14 листопада 1992 року закортілося взятися за перо. Бо хто ж такий "господин” Вінцукевич, який насмілився виносити вирок тисячам вірних Української православної церкви. Обвинувачував він нас у тому, що ми захищаємо радянське православ’я. Це щось нове...

Сьогодні П.Вінцукевич, поруч із О.Гудимою і Г.Кожевніковим, очолює опергрупу для захоплення церков на Волині.

"Нехай заніміють облудні вуста, що гидоту говорять на праведного із пихою та погордою!” Але цих рядків у Псалмі ЗО Вінцукевич, мабуть, не читав. Бо у власній статті далі свинячої термінології він не йде. То, може, ліпше було б йому влаштуватися десь у конторі “Заготскот”, тоді й по адресу буде його термінологія. Та і був би при ділі. Адже не все життя бути дармоїдом.

Газета “Справедливість ”

Ці приклади можна було б наводити, на жаль, ще і ще. Обмежуся тільки, так би мовити, “особистим”. Ось як смачно частувала мене газета “За єдність” - орган Луцького міськкому компартії України.

ВЕЛИКИЙ КОМБІНАТОР (продовження)

Вдруге доводиться звертатися до невмирущих героїв оповідань Ільфа та Петрова Остапа Бендера, мадам Петухової, Козлевича - володаря саморобного авто “Лорен Дитрих”. Він, Козлович, не вистоював черги на придбання авто, а зібрав його з окремих деталей, які розшукував навіть на смітниках.

У наші дні зовсім інша справа. Чесній людині, щоб придбати автомобіль, аж ніяк не обминути довжелезної черги.

А якщо про власний автомобіль мріє людина високоінтелектуальна? Тим більше така, що обирає залежно від часу найбільш престижні хобі: у роки застою - ідеологічне забезпечення політики КПРС, під час відпусток - збір помідорів та сапання буряків за межами синьоокої Волині, подалі від занадто цікавих та завидющих очей (цур їм, пек, ще насняться та спитають за те злощасне авто), під час перебудови - комерційну діяльність, чи то пак - бізнес. То що ж тоді? А нічого.

Проблему придбання власного авто колишній редактор районної газети “Радянське Полісся”, органу Камінь-Каширського райкому Компартії України, вирішив ніби казковий факір. Достатньо було “змотатися” за кордон і повернутися з сувеніром - новеньким автомобілем ВАЗ. Швидко, та й вартість його набагато нижча, ніж у нашій країні.

Будемо сподіватися, що сам Корсак нарешті спростує провінційні плітки та розповість нам на сторінках улюбленої “трибуни” про досвід придбання автомобілів закордоном. Адже тоді (боюсь навіть мріяти) всі охочі врешті-решт зможуть осідлати “залізного коня”.