Пехота-2. Збройники
Шрифт:
Основна задача лейтенанта — не потірять особовий склад, зброю, техніку та майно, і ще — регулярно вигрібать звіздюлєй:
— от НШ за отсутствіє паспорта ВОПа;
— от сєкрєтчіка — за потєряну пєчать;
— от зампотила — за потєрянийй командирський ящік;
— от зампотєха — за долг по тосолу, полтонни;
— от замкомбата — за забіваніє на учбові стрільби.
І тільки комбат любить ротного. Бо без ротного, с отємі охєрєннимі начальниками армія может тока жить.
А воєвать — нет.
Зампотєх
Коли Бог видумував Збройні Сили України, зампотєхам він удєлив ті полчаса перед сном, коли в людей секс. Тому зампотєх — то сама сексуально-забезпечена людина в армії, я вам доповідаю.
Любов у зампотєха буває по согласію (з тою авто- і бронєтєхнікой, що щє можна починить), потім щє нєєстєствєнна (коли
Сама главна фраза зампотєха: «Я знаю, і шо?»
Ото кричить комбат у окружаючу буденність, і такой: «Зампотєх, що у нас з машинамі у другій роті?», і зампотєх такий «Форми-двєнадцять ніяк не зроблять, недоліки, зато написали, шо комплектність ЗіПа — п‘ятдесят процентов», і комбат такой «Це як? Полтора колєса і полдомкрата? Це ж хєрня!», і тут зампотєх свою коронну двоєчку: «Та я знаю, і шо?»
Шоб стать зампотєхом, тре дуже сильно любить техніку та людей. Бо техніка, люди та любов — це те, на чому стоїть армія. А вже потім — морально-психологічні картки, журнали обліку, строєві смотри та остальна фігня.
Замполіт
Замполіт — то душевна зброя, я вам доповідаю.
Бо замполіт як би єсть фізічєскі, але душа його — в протєрях, як ЗіП з шешаріка. Матеріальна составляюча матьорого замполіта — в основном, робить розслідування, потом робить розслідування, а іногда — робить розслідування. Тому нормальний замполіт нікогда нє улибається, і це нормально, бо фіглі тут сміяться, розслідувань дохєра, а врємєні — ніхєра.
Єслі замполіт улибається — це всьо, це копець. Значить, душа вєрнулась в брєнноє тєло, і зара замполіт поймає бліжайшего військовослужбовця і доверне йому «воспітатєльну роботу з особовим складом». По відчуттям — це як холодним наждаком по яйцях: і тєбє хєрово, та і замполіту якось не так, чуствуєт, шо хєрню творіт. Тому замполіт замолкає і ідьот робить розслєдування, і всєм становиться гораздо легше. Псіхологія, бач, як работає.
Щоб стати замполітом, тре дуже сильно любить людей. Хватає десь на полгода.
Замполіт состоіт із ноутбука, прінтера, тєлєграми з Часіка «довести до особового складу під підпис» та тої роботи, шо ми всє називаєм «бумажная фігня», але шо-то бєз етой фігні ніфіга не взлітає у нашому новому натовському війську.
А щє замполіт обязан вживать. Бо єслі он єщьо і нєпьющій, всьо, це капєц, зара он довєрньот тєбє «воспітатєльну роботу з особовим складом».
Комбат
Комбат — то основна людина в Збройних Силах. Бо от комбата зависить тупо все, але мало хто це розуміє. Люди йдуть служить не просто у підрозділ — люди йдуть служить до комбатів, бо у комбата є дві задачі: «нє мєшать» та «намутить».
Нормальний комбат не мішає своїм людям войну воєвать та старається намутить все, що для цієї війни потрібно. Плохой комбат робить тупо наоборот.
Нормальний комбат опирається на нормальних ротних і взводних, плохой — на вказівки та керівні документи.
Нормальний комбат знає все, плохой — знає, шо «все нормально».
Нормальний комбат говорить «роби, як я», плохой — «роби, як я говорю».
Мені повезло з комбатами — мої були нормальні.
Людина війни 4:
Піхота
Еще дни пехоты
Утро
На четырнадцатый день Бог… не знаю. По моему, в Библии дальше первой семидневки не ушли. Мы же на четырнадцатый день понимаем, что все херово. Херово не потому, что «вот вообще», херово по вполне пристойному поводу — блиндажи.
Мы ни черта не успеваем. Между нарядами, едой, попытками как-то постираться люди берутся за лопаты и копают, копают, копают… мокрая глина липнет на все, иногда кажется — весь мир залеплен этой жирной гадостью. Лопату воткнуть. Вытащить, оторвать от террикона комок, перенести лопату за пределы условно размеченной ямы. Попытаться счистить килограммы грязи ногой, другой лопатой, ножом, криком, матами, деревяшкой и снова ногой. Поднять лопату, снова воткнуть в землю, и — по новой.
Готовы четыре блиндажа из восьми. Нет, не так — по-хорошему нормально готовы только два, у них по два наката мокрых кривых бревен, простелена пленка, потолок подбит, посредине свешивается лампочка. Провода кое-как проведены в огромный капонир, где сразу за «двести-шестьдесят-первой бэхой» стоят наши генераторы. В два блиндажа набивается человек двенадцать. Уставших, замерзших, злых. Еще один блиндаж — класса «бунгало», размером примерно с половинку купе, в нем две койки друг над другом, буржуйка и два ящика «пятерки», служащие микростолом. В нем живут Гала и Механ, и каждое утро я слышу, как они ругаются. Это «бунгало» ближе всех к кунгу, мы с Васей сбегаем в него при обстреле, и Механ привычно выставляет банку вареной сгущенки на те самые ящики, и мы едим по очереди, запивая вязкую сладость теплой водой и слушая прилеты. Считая эти прилеты, обложившись рациями, различая стрекот генератора и понимая, что все — херово.
«Колупатор» больше не приезжает. Славян говорит: «занят на других задачах», и нам абсолютно все равно, так это или нет, главное — у нас есть лопаты, начавшийся и не перестающий дождь и почти ежевечерние обстрелы. На рокадной асфальтовой дороге за дачным массивом Докучаевска, напротив которого мы стоим, работает самодвижущаяся тележка с прикрученным на нее минометом. Точнее — две. «Нона», мммать ее. «Ноны», мммать их.
Позиции готовы, на оба наших пулемета есть по основной и запасной позиции, и на оба АГСа, и даже на «Фагот» отрыты небольшие окопчики типа «могилки». Только СПГ стоит на площадке — противник его не видит, стреляем с «закрытой», а спрятаться от мин можно и между огромными скользкими валунами «породы». Позиции готовы, но спать ты на них не будешь, и нужно заканчивать блиндажи, и… И дождь. Он мешает, и я бы сказал «как назойливый комар», но это не так, дождь мешает стрелять, дождь пугает невозможностью нормально просматривать местность, дождь за сутки превращает нас из боеготового… ну, почти боеготового подразделения — в толпу промокших, огрызающихся, нервных и кашляющих мужиков.