Планета Х

Кудрицький Валентин Олександрович

Як нормальний чоловік –

Чорту довіряє.

16.4.1973 р.

НАВІЩО ЖЕНИТИСЬ?

Я у світ заглядаю –

Стільки в світі дібров,

Ну, а я все шукаю

Невгамовну любов.

Скільки рибок на світі,

Де не глянь – золотих,

Ну, а я все шукаю

Невідомо яких.

Так ото і тиняюсь,

Я по світу, як барс,

Та як гарно попросиш,

То якась,

гляди, й дасть,

Там скубну, а там вкраду,

Ніби справжній пірат,

Так ото і обходжусь,

Я без зайвих розтрат.

Та й навіщо женитись? –

Якщо хлопці всі п’ють,

А дівчата в нас щедрі

І самі вже дають…

Ой, дівчата, дівчата,

Та хіба ж давать гріх?

Дай вам Боже здоров’я,

Щоб хватало на всіх.

Ой, дівчата, дівчата,

Звідки в вас та краса?

Що завжди з мужиками

Творить скрізь чудеса.

ХОДИТЬ МІСЯЦЬ НАД ПОЛЕМ

Ходить Місяць над полем,

І сміється собі,

Стільки їх надивився,

Що й не снилось тобі.

Так було, і так буде,

Й хочу всім нагадать:

– Що роса тих чарує –

Хто ще вміє кохать!

16.2.1972 р.

НА ПРОВАЛЛІ

Я прийшов до провалля

І на хвильки дивлюсь,

– А що ж буде? – жартую –

До дівчат, як втоплюсь.

А одна подивилась:

– Не топись, я прошу,

Краще підем зі мною

Щось тобі покажу.

А як та показала,

Я забувсь про весь світ,

І став думать про те я

Що побачив в ту ніч.

Бо у новому сяйві,

Я побачив красу,

Бо зустрів в ній незайману

Ще дівочу красу.

Тій красі вже сімнадцять,

Й тому буде хвала,

Хто зірве її перший

Й приведе до двора.

Завтра прийде день новий,

Бог дасть нові сліди,

То ж чи варто топиться

З-за якоїсь... біди?

МОЯ ДЕРЖАВА

Я один в переповненім домі,

Наді мною світи і світи,

Спав на сіні колись, на соломі,

Зараз й сіна ніде не знайти.

Де не глянеш – ріпак і пшениця,

Аж від Ялти, Карпат і до Крут.

От держава моя, як дівиця,

Всі, хто хоче, її вже – беруть.

19.10.1972 р.

ЩОБ ТІЛО РАДІЛО

Більш яснішої зірки від тебе

Я не бачив ще в світі ніде,

Бо вона мене вічно по світу,

Як маленьку дитинку веде.

Тільки ти, тільки ти, моя люба!

Волошкова моя ти краса,

І

хоч я вже давненько без чуба,

Та для мене ти вічно – свята.

І коли ми блукали по полю,

В літній день між ланами пшениць,

Знала б ти, як хотів я добратись

До дівочих твоїх таємниць.

Щоб тобою напитись, наніжитись,

Насолодить себе перед сном,

І тобою завжди кайфувати,

Як найкращим у світі вином.

1.10.1973 р.

ДОЖИЛИСЬ

Був час, що ми у хвіст і в гриву

Могли вам хоч яку кобилу,

А зараз ми даємось диву,

Бо вже не можемо і милу.

24.71973 р.

ПРИМАНОЧКА

Душа, немов, аеростат,

Ніби настала в ній розруха,

Що хочеться тебе узять

Й тебе підняти вище вуха.

І хочеться ще більш любить,

Й тебе – свою паняночку,

Хоч краєм пальчика схопить,

За ту… твою приманочку.

Піти десь в поле, де жита

Всю ніч шепочуться з вітрами,

І ті сосочки цілувать,

Що не дають нам спать ночами.

16.10.2011 р.

НА КРАЮ ЗЕМЛІ

Сонечко вмостилось, мов на голові,

Прямо серед степу на м’якій траві,

І сміється весело людям з далени,

Ніжно поглядаючи, ніби з глибини.

Визирнуло Сонце десь із-за дібров,

І жбурнуло променем у юначу кров,

І тепер у жилах в юнака бурлить,

І на котру гляне, хоче всіх любить.

5.11.1973 р.

ХТО КОХАЄ

Хто кохає – той співає,

Не діждеться ночі,

Той до дівки поспішає,

Щоб їй глянуть… в очі.

Як теплом від жінки віє –

Навіть хата молодіє,

А як в міні ще пройдеться,

Щось із хлопцями стається,

Очі в хлопців, як в сови,

Вмить – від ніг до голови.

А як вгледять ще шиньйон,

Ніби виграли мільйон,

А тому ото блукають,

Й лізуть ті – куди не знають,

Й щоб отой мільйон знайти,

Кожну дівку зупиняють.

А як та наставить роги,

То хапайте в руки ноги,

І мерщій тікай ти з хати,

Як не хочеш горя мати.

Бо страшнішої тварини

Не знайдете в ті хвилини.

13.10.2011 р.

СОНЦЕ ГРАЄ

Сонце грає в кожнім серці