Планета Х

Кудрицький Валентин Олександрович

Й чи варто в цьому їх винить?

Отак було, отак і буде,

І жити їм не заважай,

Й тебе за це судить не будуть,

Й собі ти нерви не мотай.

Судить і я тебе не стану,

Бо в мене прав на це нема,

Та якщо син твій кине Таню,

То це, пробач, твоя вина.

Ну хай він жінку цю покине,

А певен? – кращу він знайде,

Яка чуть менше буде пити,

Ніж та, з якою син живе?

Буває ж так, гляди, спіткнулась,

А хто із нас не спотикавсь?

Отож,

чи варт судить їх тому,

Хто сам усе життя прошлявсь?

Ти сам на себе подивись,

А потім вже й судить берись.

28.12.2011 р.

ЩОБ НЕ СТАРІТЬ

У книгах люди не старіють,

Якщо вони живуть і діють.

7.10.2011 р.

ДУДОЧКИ І ШПИЛЬКИ

Я жить хотів, як справжні люди,

Тому і думав про той час,

Коли прийду колись до клуба,

Й, нарешті, там зустріну вас.

О, як набридли фіндиклюшки,

Які не можуть без гулянь,

Де кожна з них – весела шлюшка,

Й не потребує умовлянь.

Що ходять на високих шпильках,

В спідничках, аж по саме ось,

Щоб кожен міг красу ту штрикнуть,

Як припече комусь авось.

Коли дивлюсь на їхні рожі,

То бачу просто – пустоту,

І ніжки, мов із огорожі,

Що схожі на царівну ту.

Їм би фокстроти, твісти вили,

Й як више ноги задирать.

І не лякали їх бацили

Що світ не знав – куди дівать.

Я міг би теж, як ті, кривлятись,

Та честь дана, щоб берегти,

Отож і вирішив податись,

Як можна далі від ганьби.

Ну хто б із нас не міг стрибати,

Або співати, як цвіркун?

Але ж пора і міру знати,

Щоб не казали ви – дикун.

А от попробуй польку збуцать,

Або відбуцать гопака,

Це вам не курочку пощупать,

Що вам підставила задка.

І хоч у нас дівчат немало,

І всім нам хочеться гульнуть!

Та, видно, всім одного мало,

А трьох за ніч не обійдуть.

13.3.2011 р.

ХОЧ УБИЙ!

Хоч убий, та не можу, кохана,

Без твоєї прожити краси:

Без твоїх грудоньок, що так манять,

І без того, що ти заховала в труси.

21.10.2011 р.

ТУНЕЛЬ

Сидить Нінель,

Під міні-юбкою – тунель,

І я пройти ті хочу далі,

Що є – у Олі, Каті, Галі.

ЩОБ ГРІЛИ ГУБКИ?

Ой, голубки ви голубки,

Які

очі, які губки.

А щоб вам ті гріли губки,–

Ширше ніжки, вище юбки.

25.10.2005 р.

ВІЧНИЙ МАГНІТ

Ой, ці стегенця, Боже мій,

Спать не дають душі моїй,

Такий від них іде магніт,

Немов колись – в сімнадцять літ.

26.10.2011 р.

ЯКЩО ВИП’Ю ЧАРКУ–ДРУГУ

Я як вип’ю чарку-другу,

То на всіх… хватає духу.

Та й люба, усе, що скажеш,

Вам за чарочку покаже.

ОЧІ, ЯК ГИРІ

Очі у неї сірі-сірі,

Як глянеш, мов спортивні гирі.

29.3.1976 р.

ОЙ, ВИ ДУМИ МОЇ, ДУМИ...

Гляньте ви на це звірятко,

І на цей гарненький грот,

Та завжди холонуть п’ятки,

Як воно відкриє рот.

Ой, ви думи мої думи,

(Й досі з себе ще сміюсь!)

Ну хіба ж я міг подумать,

Що на цій козі женюсь?

Над ставочком небо й небо,

Гуси тихо гелготять,

Як же я спішив до тебе!

Де ж тепер тебе дівать?

24.2.2010 р.

КАТАМ МОГО НАРОДУ

Йдуть кати мого народу

Йдуть у наступ, йдуть,

Й де пройдуть ті божі люди –

Куряву здіймуть.

Та і в наших добродіїв

В кожного – відкритий рот,

Ви погляньте на їх дії,

То хіба уже народ?

Кожен з них, немов, лопата,

На що гляне, те й – гребе,

А саме ж таке пузате,

Аж земля під ним гуде..

В Кадаффа більш було синів,

І той одначе посинів,

Пригадали брата й свата,

Й, навіть сина-депутата.

17.9.2011р.

В ІНТЕРНЕТІ Я БЛУКАЛА

В Інтернеті я блукала,

Хто прохав, тому й давала.

21.1.2012 р.

ПРО ВОРОНУ І СОЛОВ’Я

Цілі дні наш соловейко

Всіх охочих розважав,

Поки шефу в укрконцерті

Хтось на нього нашептав.

Всім співець давав уроки,

Всіх ночами веселив,

А за те його прогнали,

Що з начальством не дружив.

І хоч краще всіх співав –

Спать Вороні заважав.

От і пісенька уся:

Скоротили Солов’я.