Планета Х

Кудрицький Валентин Олександрович

Й буду служить краще за псину,

Тепер він ходить й гірко плаче:

Нащо таке життя собаче?

10.1.1979 р.

ЯКА ЧУДОВА НІЧ НАВКОЛО

Яка чудова ніч надворі,

Яка чудова в небі синь,

І визирають з неба зорі,

Немов смереки з полонин.

А Місяць ген який патлатий

Пасе над озером гаї,

І посміхаються Карпати

Й пісні співають солов’ї.

Дивлюсь, і все

це Україна,

І явір весело шумить,

Й зі мною йде моя дівчина,

То як же світ цей не любить?

25.7.1957 р.

ПОКИ ВІД ТЕБЕ НЕ ВТЕКЛА...

Кричать весь день сорокопуди,

О Боже мій! Яка краса!

Ви тільки гляньте на ці груди,

Що мені жінка принесла.

Й коли я глянув жінці в очі –

Вона й спідничку підняла,

– Ну як, сподобались стегенця?

– А якщо ні? – То я – пішла.

24.7.1957 р.

ЯК РАК СВИСНЕ

Тоді твоя мила тебе покохає,

Як пісню в гаю соловей заспіває,

А ти з неба Сонце руками достанеш

І тут перед нею, як свічку поставиш.

28.2.1969 р

ПЕРША ПРИСТРАСТЬ

Вперше пристрасті пульс,

Ніби дзвін я відчув,

Коли слово «люблю»

Від дівчини почув.

12.5.1983 р.

ХИМЕРНА ШТУКА

Певно, вже й сама жалкуєш,

Що втікала від людей,

Коли хлопці ще хотіли

Притулитись до грудей.

Бо любов химерна штука,

Вічно йде вона в штики,

Як торкне «не той хто треба»

Будуть вічно йти гудки.

Бо любов – це як шуліка,

Й має два своїх лиця,

Те що зле – для чоловіка,

А веселе – для Грицька.

ЯКЩО ПОМАНИТЬ

Я й сама уже не знаю,

Чи люблю, чи не люблю?

Та як гарно хто попросить,

І не хочу, то даю.

Ну, а тим, які не просять,

Я нічого не кажу,

Ногу на ногу закину

Посміхаюсь і сиджу.

Як на вулиці скрізь тиша,

Ніби в Божому саду,

То дівчата повсідають

Всі у хлопців на виду.

Хай сидять вони й радіють,

Нічого впиратися,

Адже треба колись й хлопцям

Теж порозважатися.

13.9.1974 р.

ТИ НЕ ЖАЛІЙ!

Ти не жалій за тим, чого не має,

Й чого не вернеш – не жалій,

А те бери, що взять ще можеш,

І, навіть, – гарненьких повій.

12.5.1983

р.

ТАК В ЖИТТІ БУВАЄ

Дуже часто так в житті буває,

Що вже хлопець сотню перебрав,

Ну, а він і ще якусь шукає,

Бо не ту, як бачите, він взяв.

І буває й навпаки частенько,

Й того, що прогнали мужика,

Інша його тут же підбирає,

Ще й готова збуцать гопака.

Бо, якщо душа проголодалась,

То підійде будь-який, яка,

Тільки б була попочка гарненька,

І щоб не брикалася вона.

30.8.1974 р.

ЧОМУ ТЕБЕ НЕМАЄ?

Напиши, чому мовчиш ти?

Де й коли тебе чекать?

І чому тебе немає

В час, як я лягаю спать?

17.10.1974 р.

ТРИ ТОПОЛІ

Ой, як гарно в нас надворі

Ясне небо голубе,

І коли ще на розхват ми,

І ще хочуть всі тебе.

А навколо роси й роси,

Й де не глянеш, там – вогні,

Ну, а ми йдемо в покоси,

Що на плавнях, на Десні.

Сонце вже давно проснулось,

Над ставком туман димить,

Я ж як гляну на кохану, –

Вся душа вогнем горить.

Сонце вже давно проснулось,

Де не глянеш – чудеса,

А на полі три тополі

Підпирають небеса.

30.8.1974 р.

КИРПАТА

Я дивлюсь на ту кирпату,

Що іде з відром з гори,

Ой, і гарна була б мати

Для моєї дітвори.

8.5.1983 р.

А НА ДУШІ НЕВЕСЕЛО

А на душі невесело ні трохи,

Давай, мій друже, вірші почитай,

Щось про Дніпро, та про дівочі охи,

Про Україну, та веселий гай.

Чомусь наш світ до всіх я вже ревную,

Тому й не можу відірвать очей,

І кожну жінку, як свою, цілую,

Й не проти з кожною зіграти я в хокей.

20.5.1957 р.

НЕ ПО МЕНІ ЖИТТЯ СПОКІЙНЕ

Не по мені оті провали,

Якщо по правді вам сказать.

І не потрібні нам похвали,

Якщо нема кого кохать.

3.3.1957 р.

ПРОШУ ПРОБАЧЕННЯ

Прошу пробачення, бо більше

Уже не можу я мовчать,

Навколо нас одні красуні,

А от нема кого кохать.

5.3.1957 р.