Чтение онлайн

на главную - закладки

Жанры

Повії теж виходять заміж
Шрифт:

Олесь Іванович витяг з кишені театральних штанів годинника на ланцюжку, сумно похитав головою:

–  Лунає перший дзвоник.

–  Треба було менше згадувати жінок з буряків!

– І пустити цих скажених котів на наш диван?

–  Отже, ми їм скажемо, що раді їх бачити у нас. Хай приходять на чай, хай будуть нашими гостями. І коли ми зовсім почнемо їм довіряти, то не треба квитків до Опери!

Ми можемо піти в гості до Галі!

–  Так, ми не бачили Галі більше року! Треба було б навідатись до неї до ожеледиці!

Старе подружжя нарешті ухвалило рішення і вийшло з кухні до передпокою.

Людмила Харитонівна рушила до кімнати, відчинила двері і з жахом зачинила їх.

–  Що сталося?

–  Вони там… Вже… Прямо на підлозі…

–  Я їх зараз! Таки віддубасю! Обох! Чим під руку попаде!

–  Стій, зупинись! Вони можуть скліщитися! – Людмила Харитонівна судомно схопила розгніваного чоловіка. І їм обом пригадалося одна з найжахливіших картин їхньої далекої молодості, як виносили зі студентського гуртожитку двох коханців, які не змогли роз'єднатися, коли їх застукали.

–  Ходімо! На вулицю! Тут душно!

Вони допомогли одне одному одягти потерті пальта, і, здригаючись від звірячих звуків за скляними дверима кімнати, тихо вийшли з квартири. Було темно, в під'їзді смерділо сечею і мишами. Старий дім неподалік від Опери, до якого ще не добралися новітні покупці. Навпомацки вийшли на вулицю, тихо пішли холодною сухою вулицею, не знаючи, що сказати одне одному. Нарешті він заговорив:

–  Вони нас просто беруть за горлянку. Зараз мені хочеться померти. Раптово. Впасти на землю, і більше не встати.

–  А я не хочу вмирати, Олесю. Я хочу побачити, щоб Ірюся по-нормальному вийшла заміж. І до Галі ми ще маємо завітати до ожеледі. Ще є справи.

–  Так, і ванну варто було б побілити. Може, Вітька приїхав би, допоміг! Він же на п'ятнадцять років молодший за мене.

Вітька – це батько Ірюсі, чоловік Олени. Він ще працює у своїй Хотинівці. Востаннє вони з Оленою і з маленькою Ірюсею були всі разом в київських родичів бозна-як давно.

Коли Ірюся ще не вимовляла літери «р», і скаржилась, чому їй дали ім'я, з такою важкою літерою.

–  А пам'ятаєш, яку качку вони тоді привезли? Ви з Оленою її готували з яблуками!

– З капустою! Ми її готували з капустою!

–  А мені здається, – з яблуками!

–  Я готувала, і я пам'ятаю!

–  А я їв!

–  Чи ми ще перед смертю скуштуємо такої качки?

–  Вчора ти плакала, чи ми потрапимо перед смертю до Опери.

–  Так, життя бере за горлянку.

– І все одно добре, що життя, а не смерть.

–  Але після недавньої сцени таки хочеться померти…

Вони повільно йшли осінньою вулицею. Падало сухе листя. Сяяли розкішні магазини. Там, за склом, люди купували пиво і ковбасу. В Опері вже давно закінчилася увертюра, завіса піднялась, розкрила сцену з давньоєгипетськими декораціями. А там, у маленькому помешканні старого будинку, двоє молодих людей, нахабно вигнавши з дому старих господарів, стверджували своє право… яке право?

Світ і справді божевільний.

Старі зупинилися біля одного з магазинів.

–  Давай купимо трошки шинки.

–  А може, ліпше, чотири сосиски?

–  Ти взяв із собою гроші?

–  Здається, в мене щось було в кишені. Ось 50 копійок, а от ще, а от і гривня.

–  Ось ви де! Ви забули ключі! Вийшли з дому без ключів!

Тримайте! – до них підбігли щасливі хлопець і дівчина. У Ірюсі від цілунків

стерлася жахлива темна помада, без неї вона гарненька, як квіточка. Дуже схожа на сестричку її батька й Олеся Івановича, яка колись померла молодою.

– Ірина нас не познайомила. Мене звуть Артур, – хлопець простяг руку, і Олесь Іванович потис її. А що йому ще було робити?

Драні колготи

Раз на два роки траплялась нагода одягти золоту сукню.

Справжню вечірню сукню мезон ля валет, оспівану Вертинським. Мабуть, заради цього варто жити на світі. Чому ж настрій такий, наче попереду день народження свекрухи або відкриті партійні збори?

Сукня сидить добре. Тверді пластинки, вмонтовані у тканину, роблять фіґуру бездоганною. На спині елегантні гачечки, а не вульгарна «блискавка». Черевики кольору одеських лиманів, але виготовлені не на Малій Арнаутській, а шанованою у світі фірмою. Підбори такі, що стояти можна лише навшпиньки. І – який жах! – немає гарних колгот без дірок. Запрошення на прийом від власного чоловіка таке несподіване, що купити нових не встигла. А, врешті-решт, одягну ці, на ногах вони цілі, а що там під спідницею – ніхто не бачить.

–  Ти вже готова? – чоловік у «трійці», у білій сорочці, у гарній краватці під колір очей. Він часто одягається так. У нього така робота.

–  Все, як у найлуччих домах, – чоловік цілує її у плече, подає плаща. Вони виходять з дому, де на них біля під'їзду вже чекає таксі.

– Проведемо вечір, як білі люди, – каже чоловік і з гордістю називає водієві престижний ресторан, де має відбутися прийом.

–  Зал «Фенікс», сюди, будь ласка.

–  Знаю, знаю. Із чоловіком чемно вітаються гардеробниці й офіціанти, дружньо піднімають руки інші супроводжуючі груп. Це один із нечастих вечорів, на який співробітникам «Інтуристу» дозволено приходити з дружинами. Закриття конґресу геронтологів. Ось вони, всі з пофарбованими сивинами, зібралися біля столу на 24 персони. На ньому багато пляшок і страв. Салати в кошичках із тіста. Маслини, риби, ікра.

Поруч з Іриною сідає жвавий дідок. «I'm eighty, мені вісімдесят», – з гордістю каже він, очевидно, чекаючи, що у відповідь йому не дадуть і п'ятдесяти.

Час біжить швидко. Горілка ллється легко.

–  Don't mix, don't mix! – кричить геронтолог з Едінбурґа. Починає грати оркестр. Чоловік запрошує до танцю франкомовну пані-геронтолога з темно-фіалковою сивиною.

–  О, ви такий милий, – сміється вона, похитуючи фіалковим «каскадом».

Й Ірину теж не залишають без уваги. Спершу її запрошують дідугани-вчені, потім гості з-за інших столиків. Німець у смокінґу. Дуже високий, Іринині руки не сягають його плечей, ковзають по шляхетних бортах, і це дуже незручно.

Щось каже їй по-німецьки.

–  I don't speak German.

–  May I invite you to me?

Вона знає, треба бути чемною у будь-якій ситуації.

–  But I'm with my husband!

–  Where's your husband?

Вона шукає очима чоловіка. Той зараз не танцює.

Скориставшись тим, що всі гості задіяні в танці, наминає рибні закуски. Побачивши німця, встає, і вони про щось розмовляють. Робить їй знак іти за ними, і вони усі втрьох виходять у хол.

– Слухай, Іро, він дуже добре заплатить.

Поделиться:
Популярные книги

Драконий подарок

Суббота Светлана
1. Королевская академия Драко
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
7.30
рейтинг книги
Драконий подарок

На границе империй. Том 10. Часть 3

INDIGO
Вселенная EVE Online
Фантастика:
боевая фантастика
космическая фантастика
попаданцы
5.00
рейтинг книги
На границе империй. Том 10. Часть 3

Сердце для стража

Каменистый Артем
5. Девятый
Фантастика:
фэнтези
боевая фантастика
9.20
рейтинг книги
Сердце для стража

Жандарм 3

Семин Никита
3. Жандарм
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
аниме
5.00
рейтинг книги
Жандарм 3

Жена на пробу, или Хозяйка проклятого замка

Васина Илана
Фантастика:
попаданцы
фэнтези
5.00
рейтинг книги
Жена на пробу, или Хозяйка проклятого замка

Эволюционер из трущоб. Том 5

Панарин Антон
5. Эволюционер из трущоб
Фантастика:
попаданцы
аниме
фэнтези
фантастика: прочее
5.00
рейтинг книги
Эволюционер из трущоб. Том 5

Отмороженный 11.0

Гарцевич Евгений Александрович
11. Отмороженный
Фантастика:
боевая фантастика
рпг
попаданцы
фантастика: прочее
фэнтези
5.00
рейтинг книги
Отмороженный 11.0

Неучтенный. Дилогия

Муравьёв Константин Николаевич
Неучтенный
Фантастика:
боевая фантастика
попаданцы
7.98
рейтинг книги
Неучтенный. Дилогия

Бастард Императора. Том 7

Орлов Андрей Юрьевич
7. Бастард Императора
Фантастика:
городское фэнтези
попаданцы
аниме
фэнтези
5.00
рейтинг книги
Бастард Императора. Том 7

Бастард Императора. Том 4

Орлов Андрей Юрьевич
4. Бастард Императора
Фантастика:
попаданцы
аниме
фэнтези
фантастика: прочее
5.00
рейтинг книги
Бастард Императора. Том 4

Кодекс Крови. Книга VII

Борзых М.
7. РОС: Кодекс Крови
Фантастика:
боевая фантастика
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Кодекс Крови. Книга VII

Идеальный мир для Лекаря 5

Сапфир Олег
5. Лекарь
Фантастика:
фэнтези
юмористическая фантастика
аниме
5.00
рейтинг книги
Идеальный мир для Лекаря 5

Камень. Книга 3

Минин Станислав
3. Камень
Фантастика:
фэнтези
боевая фантастика
8.58
рейтинг книги
Камень. Книга 3

Матабар

Клеванский Кирилл Сергеевич
1. Матабар
Фантастика:
фэнтези
5.00
рейтинг книги
Матабар