Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви
Шрифт:
Через сім років після народження Лунетти Творець виправив несправедливість, і на світ з'явився Тобіас. З'явився, щоб протистояти Володареві. Але для їх матері, яка почала зісковзувати в обійми безумства, було вже занадто пізно. Коли, не перенісши ганьби, передчасно зійшов у могилу батько і вона збожеволіла вже остаточно, на восьмирічного Тобіаса ліг нелегкий обов'язок боротися з проклятим даром сестри, щоб вона не потрапила під владу Володаря повністю. У ті роки Лунетта обожнювала братика, і він використовував її обожнювання, щоб переконати сестру слухати тільки його. Взагалі кажучи, Лунетта завжди потребувала керівництва. Безпорадна душа, з народження спіймана в пастку прокляття, якого не можна позбутися
Шляхом неймовірних зусиль Броган змив з себе ганьбу, яку приносило будь-якій сім'ї народження дитини, що володіє даром. На це пішло майже все його життя, але Тобіас повернув добре ім'я свого роду. Він їм усім показав. Він зумів обернути прокляття собі на користь і став обраним серед обраних.
Тобіас Броган любив свою сестру, любив досить сильно, щоб, якщо буде потрібно, особисто перерізати їй горло і звільнити її від влади Володаря, та й самому позбутися мук, якщо її дар раптом вирветься з-під його контролю. Вона жива тільки до тих пір, поки приносить користь, поки допомагає викорінювати зло, винищувати єретиків. Таким чином вона бореться зі злом, що захопило її душу, і приносить користь у боротьбі з володарем і його поплічниками.
Тобіас розумів, що сестра виглядає не надто гідно у своєму різнобарвному дранті, але ці ганчірки були єдиним, що могло принести їй задоволення. Вона називала їх своїми «красулечками». Розуму у неї було обмаль, але Володар обдарував її рідкісним даром і могутністю. А Тобіас з неймовірним завзяттям день у день повертав їх на свою користь.
Все, що створено Володарем, має ваду, і люди благочестиві можуть використовувати його творіння як інструмент у боротьбі з ним — якщо візьмуться за справу з розумом. Творець завжди надає своїм воїнам зброю для боротьби з гріхом, треба лише спробувати його пошукати і мати достатньо мудрості та відваги, щоб використовувати. Саме це найбільше прийшлося Брогану до душі в Імперському Ордені: імперці виявилися досить хитрі, щоб це зрозуміти, і досить могутні, щоб використовувати магію в боротьбі з богохульством і єрессю.
Крім того, як і Броган, Орден використовував відьом. Хоча Брогану не подобалося, що імперці дозволяють їм всюди вільно розгулювати, — але, з іншого боку, інакше вони не змогли б забезпечувати їх відомостями: їм ніхто б не довіряв. Втім, якщо відьми раптом вирішать повернути проти Ордена, у нього в розпорядженні завжди є Лунетта.
І все ж Брогану було неприємно знаходитися так близько до зла. Противно, незважаючи на те що Лунетта йому і рідна сестра.
Сонце тільки-тільки зійшло, а на вулицях вже було повно народу — в основному солдат, уродженців різних земель, які несли охорону палаців, і д'харіанців, які патрулювали усе місто. Чомусь вони здавалися стурбованими, ніби з хвилини на хвилину чекали нападу. Брогана запевняли, що армія тримає під своїм контролем весь місто і передмістя. Він же, навчений нікому не вірити на слово, минулої ночі відправив своїх людей в розвідку, і ті підтвердили, що в околицях Ейдіндріла немає бунтівників.
Броган завжди умів з'являтися тоді, коли його найменше чекають, і маючи в своєму розпорядженні більше сил, ніж передбачалося. На випадок, коли раптом доведеться брати кермо влади в свої руки. Цього разу він привів із собою цілий полк — п'ятсот чоловік, — але в разі потреби міг в лічені години ввести в Ейдіндріл і свою основну армію, яка давно довела, що здатна придушити будь-який опір.
Правда, не будь д'харіанці союзниками, їх чисельність могла б стати приводом для занепокоєння. Хоча Броган — і не без підстав — був упевнений у здібностях своїх людей, тільки осліплені гординею кидаються в битву, коли співвідношення сил не на їх користь. Творець позбавляє таких своєї милості.
Піднявши руку, Броган зупинив своїх вершників, щоб
Д'харіанці, зі зброєю напоготові, кидали на колону вершників злісні погляди, немов бачили в них загрозу. Обережні хлопці ці д'харіанці, подумав Броган.
Д'харіанці ж переходили вулицю не поспішаючи і навіть при виді зупиненої колони не подумали прискорити крок. Броган посміхнувся. Менш хоробрі люди напевно пішли б швидше. Мечі і бойові сокири д'харіанців не були ні красиво прикрашеними, ні дорогими, але від цього виглядали ще небезпечніше. Зброя, яку носять не через її красу, а тому, що вона ефективна.
Незважаючи на те що вершники раз у двадцять переважали за чисельністю загін д'харіанців, солдати, одягнені в прості обладунки з темної шкіри і кольчуги, дивилися на начищені лати, блискучі шоломи і червоні плащі без всякого інтересу.
Як правило, акуратність в таких речах не означала нічого, крім чванства.
Проте в даному випадку це було не так: позначалася встановлена Броганом дисципліна. Генерал приділяв багато уваги дрібницям. Д'харіанці цього знати не могли, але, коли Брогана і його людей взнавали ближче, один вид червоних плащів змушував бліднути найхоробріших чоловіків, а одного блиску начищених обладунків було достатньо, щоб противник вдавався до втечі.
Коли вони прийшли з Нікобара через гори Ранг-Шада і з'єдналися з однією з армій Ордена, на Брогана справив сильне враження д'харіанський генерал Рігс, бо він ставився до порад Брогана з увагою та інтересом. Броган перейнявся до нього такою повагою, що навіть залишив у розпорядження генерала частину своїх військ, щоб надати допомогу в завоюванні Серединних Земель. Орден тоді якраз готувався взяти прокляте місто Ебініс, столицю Галеї. І волею Творця йому це вдалося.
Дізнавшись, що д'харіанці не дуже-то люблять магію, Броган порадів. А ось те, що вони бояться її, викликало у нього роздратування. Магія — засіб Володаря проникати в світ людей. Боятися треба Творця. А магію, чаклунство Володаря, можна знищувати. До того, як минулої весни впали кордони, протягом багатьох поколінь Д'Хара була ізольована від Серединних Земель, і Броган нічого не знав ні про цю країну, ні про її мешканців. Величезна нова територія, що потребує освоєння і, можливо, очищення.
Даркен Рал, правитель Д'Хари, зруйнував кордони, і його армія взяла Ейдіндріл і кілька інших міст. Якби Даркен Рал приділяв більше уваги земним справам, він зумів би захопити всі Серединні Землі, перш ніж проти нього встигли би зібрати армію. Але він головним чином цікавився магією, і це привело його до загибелі. Після смерті Даркена Рала (як чув Броган, він був убитий претендентом на престол), війська Д'хари приєдналися до Імперському Ордену, щоб надати йому допомогу в праведній боротьбі зі злом.
У світі більше не залишалося місця для давньої, вмираючої релігії, що називається магією. Відтепер світом стане правити Імперський Орден, і людьми буде керувати світло Творця. Молитви Тобіаса Брогана почуті, і він кожен день дякував Творцеві за те, що той дозволив йому прийти в цей світ саме вчасно, для того, щоб бути в самому центрі подій і бачити, як зникає нечестива магія. І повести праведників в останню битву. Сьогодні відбувається Історія, і він, Броган, творить її.
Творець, треба сказати, недавно був у Тобіаса у сні, щоб особисто схвалити його діяння. Генерал нікому не сказав про це. Його могли б звинуватити в марнославстві. Броган був цілком задоволений тим, що Творець до нього милостивий. Але, звичайно, Лунетті він про це розповів, і вона була невимовно вражена. Справді, не так вже часто Творець сам розмовляє з одним із своїх чад.