Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви

Гудкайнд Террі

Сьогодні від нього потрібні спритна дипломатія і маневри, розроблені за допомогою генерала Райбаха і його офіцерів. Річард сподівався, що все пройде як треба.

— Річард, що…

— Ласкаво просимо, герцогиня. Все вже готове. — Річард поцілував їй руку з галантністю придворного кавалера, але, доторкнувшись губами до її шкіри, відчув, як у серці розгорається полум'я. — Я знав, що ви захочете, щоб представники інших країн були свідками вашого відважного рішення першими приєднатися до нас в боротьбі з Імперським Орденом, першими прокласти шлях до порятунку Серединних Земель.

— Але я… Так… Звичайно…

Річард

повернувся до запрошених. Вони напружено чекали подальшого розвитку подій, але все ж цього разу аудиторія здавалася куди спокійнішою і прихильнішою, ніж минулого разу.

— Герцогиня Лумхольц, яка, як вам, сподіваюся, відомо, незабаром стане королевою Кельтона, від імені свого народу прийняла рішення приєднати Кельтон до Д'Хари і побажала, щоб ви були присутні при підписанні нею акта про капітуляцію.

— Річард, — зашепотіла Катрін, трохи наблизившись, — я повинна… Спочатку потрібно дати документи нашим юристам… Просто для впевненості, що вони складені правильно і що не виникне ніяких непорозумінь.

Річард підбадьорливо посміхнувся.

— Хоча я аніскільки не сумніваюся, що документи складені бездоганно, але тим не менш передбачав ваше занепокоєння і дозволив собі вільність запросити їх на підписання. — Річард махнув рукою. Раїна схопила за лікоть якогось чоловіка і втягла на подіум. — Майстер Сіфолд, чи не висловите ви вашій майбутній королеві свою професійну думку?

Чоловік вклонився.

— Як і каже Магістр Рал, герцогиня, документи складені бездоганно і ясно. Ніяких непорозумінь бути не може.

Річард взяв зі стола красиву грамоту.

— З вашого дозволу, герцогиня, я хотів би зачитати акт про капітуляцію присутнім тут представникам країн, що входять в Серединні Землі. Нехай вони переконаються в вашій мужності і у вашій щирості.

Герцогиня Лумхольц гордо підняла свою чарівну голівку і окинула поглядом присутніх.

— Так, Магістр Рал, прошу вас. — Річард теж глянув на напружені від очікування лиця.

— Будь ласка, не йдіть. Це не займе багато часу.

Тримаючи перед собою папір, Річард почав голосно читати:

— Так буде відомо всім народам, що Кельтон, підписуючи цей акт, беззастережно капітулює перед Д'харом. Підписано мною власноруч як законно призначеним правителем Кельтона. Герцогиня Лумхольц.

Річард поклав папір на стіл, вмочив перо в чорнильницю і простягнув його Катрін. Вона завмерла. Обличчя її зробилося попелясто-сірим.

Річард злякався, що герцогиня зараз впаде. Вибору в нього не залишалося. Закликавши магію меча, він наблизив губи до вуха герцогині і, стійко витримуючи болісні хвилі бажання, викликаного дотиком до її шкіри, шепнув:

— Катрін, коли ми покінчимо з цим, не погодитеся ви прогулятися зі мною? Удвох? Я мріяв про вас всю ніч…

Нормальний колір моментально повернувся до її щік. Річард вже був впевнений, що зараз вона обійме його, і подякував духам, коли цього не сталося.

— Звичайно, Річард, — шепнула у відповідь герцогиня. — Я теж мріяла тільки про вас. Давайте швидше покінчимо з усіма формальностями.

— Я пишаюся вами, вашою силою і мужністю. — Герцогиня посміхнулася такою багатообіцяючою посмішкою, що не тільки у Річарда, але, напевно, у половини чоловіків у залі спалахнули вуха.

Герцогиня взяла перо, не забувши торкнутися при цьому його руки.

— Я підписую акт про капітуляцію голубиним пером в знак того,

що роблю це з доброї волі і в ім'я Миру, а не як потерпіла поразку сторона. Мною керує любов до свого народу і надія на майбутнє. І надія ця пов'язана з цією людиною — Магістром Ралом. Від імені Кельтона клянусь у вічній помсті тому, хто посміє завдати йому шкоди.

Нахилившись, вона поставила під документом витіюватий підпис.

Не встигла вона випрямитися, як Річард дістав ще кілька паперів і поклав перед нею.

— Що…

— Листи, про які ви говорили, герцогиня. Я не хотів обтяжувати вас цією роботою потім, коли ми зможемо використовувати час набагато краще. Ваші помічники допомогли їх скласти. Будь ласка, перевірте і переконайтеся, що тут викладено все, що ви хотіли сказати, коли минулої ночі запропонували їх написати.

Лейтенант Харрінгтон з вашої палацової гвардії підказав нам ім'я генерала Болдуїна, командувача кельтонськими збройними силами, імена дивізійних генералів Каттера, Лейде, Несбіта, Бредфорда і Емерсона, а також ще декількох гвардійських командирів. Вам потрібно лише підписати ці листи, адресовані кожному з них, в яких міститься наказ передати командування моїм офіцерам. Представники вашої гвардії відправляться в Кельтон з тими, хто прийме командування. Ваш помічник ад'юнкта, майстер Монтлеон, надав нам величезну допомогу в складанні інструкцій міністру фінансів Пеллетьє, майстру Карлайлу, міністру стратегічного планування, губернаторам, керуючим торговими місіями, Камерону, Таку, Спунеру, Ешмору, а також Левардсону, Дудье і Фолкінгему з міністерства торгівлі. Коад'ютор Шаффер не менш люб'язно надав нам список мерів. Ми не хотіли завдати комусь образи, упустивши хоча б одного, тому попросили його зробити повний список. Тут листи до всіх, але, звичайно, текст один і той же, тільки проставлені імена. Так що вам досить прочитати тільки одне, а потім підписати інші. Ми відправимо їх прямо звідси. Гінці вже чекають. Кожного буде супроводжувати кілька солдатів з вашої гвардії, щоб не виникло непорозумінь. Я зібрав тут всю вашу гвардію, щоб надалі гвардійці могли підтвердити справжність вашого підпису.

Річард перевів дух і випростався. Катрін, очманіло кліпаючи, дивилася на купу паперів. Її помічники стовпилися навколо, горді своєю роботою, виконаною в настільки короткий термін. Річард знову нахилився до герцогині.

— Сподіваюся, я зробив все, як ви хотіли, Катрін. Ви сказали, що самі про все подбаєте, але я не хотів нудьгувати без вас, поки ви будете займатися канцелярщиною, тому встав раніше і все приготував. Сподіваюся, ви задоволені.

Вона глянула на лежачий зверху лист і зрушила його в сторону, щоб прочитати наступний.

— Так… звичайно…

Річард присунув їй крісло.

— Чому б вам не присісти?

Катрін сіла і почала підписувати листи, а Річард, зсунувши перев'язь з мечем, сів поруч, в крісло Матері-сповідниці. Він перевів погляд на представників країн Серединних Земель, які спостерігали за процедурою, і не зводив з них очей, поки скрипіло перо. Магічна лють вирувала в ньому, але він стримував її, щоб не втрачати зосередженості. На мить Річард повернувся до кельтонських чиновників.

— Сьогодні ви проробили чудову роботу, і я порахую за честь, якщо ви захочете і надалі приміняти ваші здібності. Упевнений, що зможу знайти їм гідне застосування, коли Д'Хара почне розширюватися.