Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

рижі (у К.Сен-Санса).

Сорока Аркадій Васильович (1921, Вінниця — не-

відомо) — живописець. Створив портрет «Національ-

ний герой Франції і України В.Порик» (1985).

Сосенко Модест Данилович (1875, с. Пороги, тепер

Івано-Франківської області — 1920, Львів) — живопи-

сець. У 1902-1905

роках навчався в Паризькій академії

мистецтв. З 1906 року жив у Львові.

Старицька Анна(1912, Полтава — 1981, Париж) —

живописець і графік. З 1924 року — за кордоном. Після

Другої світової війни жила і працювала в Парижі.

Старицький Мирослав, псевдонім Міро Скала

(1909, Скала-над-Збручем, тепер Скала-Подільська

Тернопільської області — 1969, Париж) — співак (те-

нор). Співав у Львові, виступав у театрах Європи та

Америки.

Стешенко Іван Никифорович (1894, м. Лебедин,

тепер Сумської області — 1937, Харків) — співак (бас).

Співав у театрах Італії, Англії, Польщі, Франції, США.

Струхманчук Яків Михайлович (1884, с. Росохува-

тець, тепер Тернопільської області — 1938) — гра-

фік. Навчався в Паризькій академії мистецтв. 1920

року приїхав у Радянську Україну. Був репресований.

Суворова Аліна Іванівна (р.н. 1938, Ленінґрад, те-

пер Петербурґ) — педагог, громадська діячка, гума-

ністка. З 1993 року співпрацює з Комітетом «Арденни —

СНД» (Франція), який надає гуманітарну допомогу ді-

тям, постраждалим від Чорнобильської катастрофи.

Таборовський Станіслав Йосипович (1830, Во-

537

линь — 1890, Петербурґ) — скрипаль, композитор.

Гастролював у Бельґії, Франції, Німеччині, Польщі.

Тереховський Мартин Матвійович (1740, с. Вели-

ка Павлівка, тепер Полтавської області — 1796, Пе-

тербурґ) — лікар і натураліст. У 1770-1775 роках на-

вчався в Страсбурзькому університеті, де у 1775 році

захистив дисертацію. Автор поеми «Польза, которую

растения смертным приносят» (1796).

Терещенко Микола Іванович (1898, с. Щербинів-

ка

Черкаської області — 1966, Київ) — письменник,

перекладач. Перекладав твори французьких поетів

(«Сузір'я французької поезії», т. 1-2, 1971).

Терещенко Михайло Іванович (1886, Київ — 1956,

Монако) — український землевласник, цукрозавод-

чик і меценат, російський державний діяч, французь-

кий бізнесмен. Походив з родини українських коза-

ків-торговців міста Глухова. Головна контора братів

Терещенків була у Києві і вела велику оптову торгів-

лю цукром на внутрішньому і світовому ринках. Ми-

хайло закінчив елітарну 1-у київську гімназію, по-

глиблював знання у країнах Західної Європи. У часи

Першої світової війни на свої кошти створював шпи-

талі, очолював військово-промисловий комітет у Киє-

ві. За своїми політичними поглядами був конституцій-

ним демократом. Після Лютневої революції 1917 року

став міністром фінансів, а потім міністром закордон-

них справ Тимчасового уряду Росії. Більшовики, які

7 листопада 1917 року здійснили переворот у Петро-

ґраді, заарештували Михайла Терещенка разом з ін-

шими міністрами і ув'язнили в Петропавлівську фор-

тецю. Волею випадку він утік з фортеці та емігрував

538

до Франції. Все майно братів Терещенків було націо-

налізовано. До Парижа Михайло Терещенко прибув

без жодної копійки в кишені, але працелюбний і тала-

новитий бізнесмен за кілька років мав уже солідний

капітал. У 20-30-х роках 20-го століття успішно зай-

мався фінансовими справами у Франції і на Мадаґа-

скарі.

Тисяк Василь (1899, с. Велдіж, Станіславщина,

тепер Івано-Франківська область — 1967, Канада) —

співак (тенор). З 1946 року в Парижі, з 1950 року в Ка-

наді. Виступав на провідних оперних сценах Європи.

Ткаченко Михайло Степанович (1860, Харків —

1916, поблизу м. Слов'янська, тепер Донецької об-

ласті) — живописець. У 1888-1892 роках навчався в

академії Кормона у Франції. Жив у Парижі. Приїздив

щороку в Україну.

Третяків-Сосницький Олександр (1894, Чернігів —

1936, ймовірно Париж) — живописець і драматичний

актор. У 1920 році емігрував за кордон. З 1927 року жив

і працював у Парижі.