Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

Трипільська Єлизавета Романівна (1883, с. Опіш-

ня, тепер смт Полтавської області — 1958, Баку) —

скульптор. Освіту здобула в Петербурзі і Парижі.

У 20-х роках виїхала за межі України.

Турин Роман Миколайович (1900, м. Снятин, те-

пер Івано-Франківської області — 1979, Львів) — жи-

вописець. У 1925-1927

роках навчався в Парижі у

В.Яро цького.

Турченко Юрій Якович (1923, с. Жуки, тепер Пол-

тавської області — невідомо) — мистецтвознавець і

графік. З 1974 року жив і працював у Франції.

539

Удовиченко Олександр(1887 — 1975) — військо-

вий і громадський діяч, генерал армії Української

Народної Республіки (УНР). З 1918 року команду-

вач дивізією, з якою в листопаді 1920 року перейшов

річку Збруч на територію зайняту поляками. Дивізія

була роззброєна й інтернована в польських таборах.

Потім на еміграції у Франції. У 1927-1975 роках Го-

лова Товариства вояків УНР, віце-президент УНР в

екзилі, автор книг про Визвольні змагання. Помер у

Франції.

Ужевич Іван(р.н. і р.с. невідомі) — мовознавець

17-го століття. Навчався в Краківському і Паризькому

(1643-1645) університетах. В Парижі уклав рукописну

«Граматику словенську» латинською мовою — першу

відому граматику староукраїнської літературної мови.

Вона дійшла до нас у двох автографах 1643 і 1645 ро-

ків. Ці автографи зберігаються у Франції (перший — у

Національній бібліотеці в Парижі, другий — у бібліо-

теці міста Арраса).

Хмелюк Василь (1903, Березівка, тепер Вінниць-

кої області — 1986, Париж) — живописець і поет.

З 1928 року жив і працював у Парижі.

Хмельницький Богдан (близько 1595, ймовірно Су-

ботів, тепер Черкаської області — 1657, там же) —

гетьман України, творець Української держави. У бе-

резні 1645 року на чолі загону українських козаків

прибув до Франції і відзначився при облозі іспансь-

кої фортеці Дюнкерк, яка у жовтні 1646 року штурмом

була здобута козаками під керівництвом Івана Сірка.

Цибуленко Марія Михайлівна (р.н. 1954, смт Буш-

тино Закарпатської області) — педагог, громадська

540

діячка, гуманістка. З 1992 року співпрацює з Комітетом

«Арденни —

СНД» (Франція), який надає гуманітарну

допомогу дітям, постраждалим від Чорнобильської ка-

тастрофи.

Чайковський Петро Ілліч (1840, селище при Камсь-

ко-Воткінському заводі, тепер м. Воткінськ, Росія —

1893, Петербурґ) — композитор, диригент, музичний

діяч, педагог, член-кореспондент Академії мистецтв

Франції (1892). У 1882-1883 роках жив у Парижі. Се-

ред творів — опера «Орлеанська діва» (1879) із історії

Франції.

Чичибабин Олексій Євгенович (1871, Сумщина —

1945, Париж) — хімік-органік, педагог. З 1930 року

жив і працював у Франції.

Шаповал Микола(1888 — 1948) — військовий і по-

літичний діяч, генерал-хорунжий армії Української

Народної Республіки (УНР). З 1924 року на еміграції

у Франції. Голова «Української Громади» (1929-1948).

Шарпак Жорж, Харпак Георгій (р.н. 1924, м. Ду-

бровиця, тепер Рівненської області) — французький

фізик українського походження. У 1932 році родина

емігрувала до Франції. У 1938 році Шарпак вступив

до ліцею Святої Луїзи в Парижі. Друга світова вій-

на перервала навчання. У 1943 році вступив до Руху

Опору, у 1944 році був заарештований і ув'язнений

до концтабору Дахау. Після війни закінчив Вищу гір-

ничу школу і Колеж де Франс. Працював у лабора-

торії всесвітньо відомого французького фізика Фре-

деріка Жоліо-Кюрі (1900-1958). З 1955 року доктор

філософії з фізики. З 1959 року працює в Європейсь-

кому центрі ядерних досліджень (Женева, Швейца-

541

рія). У 1992 році відзначений Нобелівською премією в

галузі фізики. Член Французької академії наук.

Шафонський Опанас Филимонович (1740, м. Со-

сниця, тепер смт Чернігівської області — 1811,

с. Якличі, тепер Чернігівської області) — історик,

економіст, етнограф, лікар. У 1756-1763 роках навчав-

ся за кордоном. Закінчив університети в Галле, Лейде-

ні і Страсбурзі.

Шварц Павло Фрідріхович (1879, Одеса — 1934,

там же) — графік і художник театру. У 1902 році від-